Рішення

від 06.03.2017 по справі 906/1249/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" березня 2017 р. Справа № 906/1249/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов.№98/20241 від 28.12.2016;

ОСОБА_2 - дов.№08/20239 від 28.12.2016;

від відповідача: ОСОБА_3 - дов.№б/н від 26.05.2015;

ОСОБА_4 - дов.№б/н від 13.02.2017;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали"

про стягнення 49851,56 грн

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно зі ст.77 ГПК України,

з 23.02.2017 до 06.03.2017.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на свою користь 47455,40грн вартості необлікованої електроенергії, нарахованої відповідно до акту №014189 від 09.06.2015 та витрат, понесених у зв'язку з проведенням експертизи у сумі 2396,16грн.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку розгляду спору у зв'язку з необхідністю подання додаткових документів та заяву відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою від 19.01.2017 господарський суд продовжив строк розгляду спору та відклав розгляд справи на 23.02.2017.

До суду повернувся неврученим лист з копією ухвали суду, надісланий за відомою суду адресою відповідача: 10002, м.Житомир, вул.Жуйка, 43. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана адреса є зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи відповідача. Також, згідно з відомостей витягу з реєстру, з 31.12.2015 відповідач знаходиться в стані припиненням за рішення засновників; відомостей щодо виключення відповідача з реєстру станом на день слухання справи реєстр не містить.

Представник відповідача подав на вимогу ухвали суду відзив на позовну заяву, примірник відзиву представники позивача отримали в судовому засіданні.

Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на необхідність застосування наслідків спливу позовної давності, визначеної ч.3 ст.112 ЦК України, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.

Представники позивача вказали в засіданні, що вважають за необхідне надати письмові пояснення на відзив на позовну заяву, з цією метою просили відкласти розгляд справи.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на усне клопотання представників позивача, з метою забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне не переходити до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні та оголосив перерву в засіданні суду до 06.03.2017, зобов'язавши сторони надати суду необхідні для вирішення спору додаткові докази.

В засіданні суду представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, позов просять задовольнити. Письмових пояснень на відзив відповідача на позов суду не надали, вважають викладені відповідачем у відзиві доводи безпідставними.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, з підстав, викладених у відзиві на позов. Представник відповідача ОСОБА_3 посилається на те, що з огляду на перебування товариства відповідача в процесі припинення за рішенням засновників та необхідність згідно зі ст.112 ЦК України розгляду вимог кредиторів саме ліквідаційною комісією товариства, відповідач звернувся до суду з порушенням строку позовної давності, встановленого ч.3 ст.112 ЦК України, а також, заявив не той спосіб захисту (оскільки звернувся до суду не про зобов'язання ліквідаційної комісії включити вимоги до проміжного ліквідбалансу, а про стягнення коштів), що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст.275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.1 ст.277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (Правила).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією визначено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Згідно п.6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

Відповідно до п.6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

За змістом п.6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Підпунктом 26 пункту 10.2 Правил унормований обов`язок споживача електричної енергії забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

В свою чергу, Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006, встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28.

29.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник - позивач) та Відкритим акціонерним товариством завод "Будматеріали" (споживач - відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №31 (а.с. 47-49), згідно п.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачеві. А споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інше платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами. Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача. При декількох вводах клас напруги споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж.

Розділом 2 договору, сторони визначили, що під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку, а також виконувати умови цього договору.

Відповідно до п.4.2.6 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електроенергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕЕ від 18.12.2008 №1384, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Договір укладається на строк до 31 грудня поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляду (п.10.1 договору).

Працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на лічильнику НІК 2303 НРК1 №0038220, який належить ПАТ "Завод "Будматеріали", встановлено та передано йому на зберігання пломби №С22130294, №С22160295, про що свідчить акт збереження пломб від 15.10.2009 та акт від 02.06.2015 про пломбування елементів схеми обліку та іншого електрообладнання споживача, що встановлені в точці обліку, який підписаний представником споживача та працівником постачальника.

09.06.2015 працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту ПАТ "Завод "Будматеріали", що розташований за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка, 43 та під час якої зафіксовано порушення споживачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження в електролічильнику кожуха, про що складено відповідний акт №014189 (а.с. 9).

Відповідно до акту від 11.06.2015 №124/06 проведення експертизи ЗВТ (лічильника електролічильника), комісія ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" обстежила лічильник у присутності представника споживача та встановила наявність механічних пошкоджень кожуха та цоколя, що лічильник є придатним за метрологічними характеристиками та вирішила направити його для проведення обстеження з приводу підозри у втручанні в роботу лічильника до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Прилад обліку - електролічильник НІК 2303 НРК1 №0038220 було відправлено на експертизу.

11.11.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №830, про визнання акту правомірним та про проведення відповідачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 47455,40грн (а.с. 11).

Публічне акціонерне товариство "Завод Будматеріали" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції нарахованої позивачу у вигляді донарахування 47455,40грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі ОСОБА_5 про порушення №0141189 від 09.06.2015. При цьому, споживач послався на порушення відповідачем вимог п.п.6.40, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією та п.п.4.6, 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, а також, на те, що в порушення вимог п.6.42 ПКЕЕ постачальник не попередив споживача про проведення засідання комісії.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.05.2016 у справі №906/153/16 позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції задоволено; скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану відносно Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" у вигляді донарахування 47455,40грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією, застосовану Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого Протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі ОСОБА_5 про порушення №014189 від 09.06.2015; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" 1378,00грн судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у даній справі, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2016 року у справі №906/153/16 касаційну скаргу ПАТ "Завод Будматеріали" залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі №906/153/16 без змін.

У відповідності до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені судами в судових актах, що набрали законної сили, в господарській справі №906/153/16, не потребують повторного доказування в межах даної справи про стягнення 47455,40грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією, донарахованої Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого Протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі ОСОБА_5 про порушення №014189 від 09.06.2015.

Зокрема, судовими актами по справі №906/153/16, що набрали законної сили, встановлено наступне.

09.06.2015 працівниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту ПАТ "Завод "Будматеріали", що розташований за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка, 43, за наслідком якої було складено ОСОБА_5 про порушення ПКЕЕ №014189 та зафіксовано порушення споживачем п.10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження в електролічильнику кожуха. ОСОБА_5 підписаний трьома представниками ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та представником ПАТ "Завод "Будматеріали" - ОСОБА_6.

В подальшому лічильник був направлений до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для здійснення експертизи для обстеження з приводу підозри у втручанні в роботу лічильника.

Після отримання висновку експерта, 11.11.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, про проведення якого було повідомлено представника споживача - ОСОБА_6 04.06.2015, про що свідчить відмітка останнього на листі повідомленні. На вказаному засіданні було прийнято рішення, оформлене протоколом №830 про визнання акту правомірним та про проведення споживачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 47455,40грн.

Згідно п.3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії, пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Як уже зазначалось, відповідно до п.4.2.6 договору про постачання електричної енергії №31 від 29.12.2011, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, зокрема, у разі пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Відповідно до п.2.1 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

Відповідно до копії висновку експертизи проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження №1177/15-21 від 22.10.2015 (а.с.51-62) експерт зробив наступні висновки:

"1. Пломби, які були встановлені на лічильнику електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручанню та перепломбуванню не підвергалися.

2. В кронштейни для пломбувального матеріалу на корпусі лічильника електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручання не здійснювалося.

3.1 В місці сполучення цоколя та прозорого кожуху наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини подібної до клею та механічна деформація (відокремлення) стійок кріплення свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника.

3.2 В принципову електричну схему лічильника "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 були внесені конструктивні зміни, шляхом установки електронних елементів "ІN5335B", "FV RX05F 89AW", в межах знаходження яких також спостерігається механічний розрив струмопровідної доріжки, що ймовірно могло мати вплив на несанкціонований режим обліку спожитої електроенергії та, відповідно, забезпечувати чи зовсім відсутній облік спожитої електроенергії, чи режим на зменшення обліку спожитої електроенергії, яке реалізовано втручанням в стандартні схемні рішення.

Більш конкретно перевірити функціональне призначення зазначених внесених змін не виявляється за можливе через відсутність принципової електричної схеми та монтажної схеми, яка мається на заводі-виробнику лічильників.".

Порушення "пошкодження кожуха електролічильника" підпадають під дію п.6.40 ПКЕЕ - пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, і зокрема в даному випадку п.10.02.26 ПКЕЕ - споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією - пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Сам по собі факт пошкодження розрахункового засобу обліку та можливості безоблікового споживання електроенергії є самостійним видом порушення та підставою для донарахування вартості електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією. При цьому від постачальника не вимагається доводити факт крадіжки електроенергії за відсутності будь-яких пошкоджень пломб, оскільки останнє підтверджується самим пошкодженням кожуха лічильника та висновками за результатами проведеної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, а також, висновки Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо проведеного електротехнічного дослідження №1177/15-21 від 22.10.2015, підтвердженим є факт пошкодження розрахункового засобу обліку та наявності ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни його показів.

Стосовно розрахунку вартості електричної енергії слід зазначити, що згідно з пунктом 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою відповідно до підпункту "в" пункту 2.5 Методики, з урахуванням дозволеної потужності для даної точки обліку, що зазначена в договорі, тривалості роботи обладнання протягом доби, кількості часу, що минув після останньої перевірки та інше. За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,75.

При розгляді справи №906/153/16 апеляційним судом було встановлено, що при розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ постачальником взято 24-ти годинне користування електричною енергією, а також коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв=0,5 враховуючи допуск працівників постачальника для перевірки приладів обліку, розрахунковий період становив з 02.06.2015 (остання технічна перевірка) по 09.06.2015. Також, судом апеляційної інстанції у справі №906/153/16 встановлено, що при розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ постачальником відповідно до п.2.5 Методики нарахування по акту комісії про порушення ПКЕЕ від 09.06.2015 №014189 взято по дозволеній потужності, згідно умов договору, а саме 350кВт, що не передбачає обов'язковість зазначення кількості струмоприймачів споживача.

З огляду на викладене, в межах справи №906/153/16 встановлено факт правомірності складеного ОСОБА_5 про порушення №0141189 від 09.06.2015 (а.с.9) та здійсненого на його підставі донарахування 47455,40грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №830 від 11.11.2015 (а.с.11) на підставі ОСОБА_5 про порушення №0141189 від 09.06.2015 (розрахунок, а.с.10). А отже, преюдиційним фактом, в силу ст.35 ГПК України у даній справі, встановлений судом у справі №906/153/16 факт вчинення відповідачем цивільного правопорушення в галузі електроенергетики, а також доведеність позивачем наявності чотирьох складових для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді застосування оперативно-господарської санкції.

Відповідно до ч.1 ст.235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил).

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Так, відповідно до Методики ПАТ "Завод "Будматеріали" нараховано вартість необлікованої електроенергії по акту №014189 за період з 02.06.2015 по 09.06.2015 в сумі 47455,40грн, на підставі чого виписано рахунок №109595 від 11.01.2016 на оплату даної суми (а.с.12).

Відповідно до вимог п.6.43 ПКЕЕ оплата рахунка за недораховану електричну енергію здійснюється протягом 30 календарних днів від дня отримання такого рахунка.

Однак, як вбачається зі змісту позову по справі та не заперечується відповідачем, останній в порушення вимог чинного законодавства відповідний рахунок у встановлений строк не оплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми в примусовому порядку.

Зважаючи на вищевикладені встановлені обставини справи, позовні вимоги щодо стягнення 47455,40грн вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕ, нарахованої відповідно до акту №014189 від 09.06.2015, підлягають задоволенню судом.

Враховуючи задоволення позову, а також належне документальне підтвердження понесених позивачем витрат на проведення Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експертизи лічильника - експертного електротехнічного дослідження (висновок з супровідним листом, а.с.50-62; рахунок 31 від 11.01.2016 на суму 2396,16грн, а.с.45; платіжне доручення №10016568 від 24.09.2015 на суму 2396,16грн), правомірними є також вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених витрат на проведення експертного дослідження.

Стосовно доводів відповідача, покладених в основу заперечень позову, а саме, щодо перебування товариства відповідача в процесі припинення за рішенням засновників, необхідність згідно зі ст.112 ЦК України розгляду вимог кредиторів саме ліквідаційною комісією товариства, звернення відповідача до суду з порушенням строку позовної давності, встановленого ч.3 ст.112 ЦК України, а також, у неправильно обраний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у задоволенні позову, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали", 31.12.2015 в реєстрі зареєстровано відомості щодо перебування вказаної юридичної особи в процесі припинення за рішенням засновників. Зазначено також відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог - 04.03.2016 (а.с. 39-42).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст.105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ч.6 ст.105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Позивачем подано до справи засвідчену копію заяви від 03.03.2016 з грошовими вимогами до ПАТ "Завод "Будматеріали" щодо 47455,40грн збитків по акту та 2396,16грн відшкодування витрат на проведення експертизи, з доказами направлення даної заяви відповідачу 03.03.2016, тобто, в межах встановленого строку для заявлення своїх вимог.

Разом з тим, згідно з поясненнями обох сторін, заява позивача з кредиторськими вимогами до відповідача ліквідаційною комісією взагалі не розглядалась.

Слід зазначити, що стаття 112 ЦК України, на яку посилається відповідач, зазначаючи про пропуск позивачем спеціального строку позовної давності в один місяць, взагалі не стосується норм встановлення позовної давності, а визначає порядок задоволення вимог кредиторів.

Так, відповідно до ч.3 ст.112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно з ч.4 ст.112 ЦК України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

У відповідності до ч.5 ст.112 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З огляду на наведені приписи закону та встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку про наступне: позивач як кредитор мав законне право на звернення до суду із позовом до ліквідаційної комісії з причин ухилення від розгляду заявлених ним вимог, але таким правом кредитор не скористався, що, однак, ніяким чином не є підставою для визнання вимог кредитора ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" погашеними в силу вищевказаних положень закону, оскільки комісією з припинення ПАТ "Завод "Будматеріали" взагалі не приймалось та не надсилалось рішення позивачу з висновками щодо повної або часткової відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "ЕК "Житомиробленерго". Водночас, та обставина, що позивач не звернувся до суду в порядку, передбаченому ч.3 ст.112 ЦК України, з позовом до ліквідаційної комісії щодо ухилення останньої від розгляду існуючих кредиторських вимог та для включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу, жодним чином не обмежує прав кредитора на звернення до суду за захистом своїх прав та майнових інтересів шляхом пред'явлення позову про стягнення з відповідача спірних сум. Зазначені обставини впливають лише на порядок задоволення таких вимог. Крім того, заявлений у даній справі позов за обраним способом захисту повністю відповідає приписам ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо неправильного обраного позивачем способу захисту та необхідності відмови у задоволенні позову з цих підстав.

Також, враховуючи, що строк, встановлений ч.3 ст.112 ЦК України, який відповідач просив застосувати до спірних правовідносин, фактично не є строком позовної давності, відповідна заява відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку, позов підтверджений належними доказами по справі, водночас, відповідач своїх доводів в заперечення позову не довів, останні спростовуються приписами чинного законодавства та встановленими обставинами справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим та відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору також покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" (10002, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Жуйка, буд.43, ідентифікаційний код 00290759) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул. Пушкінська, буд. 32/8, ідентифікаційний код 22048622):

- 47455,40грн за необліковану електроенергію, відповідно до акту №014189 від 09.06.2015 на р/р 26035305002616 в філії - Житомирське ОУ АТ "Ощадбанк" МФО 311647;

- 2396,16грн витрат на проведення експертизи на р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший інвестиційний банк " у м. Житомирі, МФО 300506, код 22048622;

- 1378,00грн витрат по сплаті судового збору р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший інвестиційний банк " у м. Житомирі, МФО 300506, код 22048622.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.03.17

Суддя Шніт А.В.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу наручно