Рішення

від 09.03.2017 по справі 910/24072/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017Справа №910/24072/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калигор Авто"

про стягнення 1 061 929,12 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Клименко О.А. (довіреність)

від відповідача: Дяденчук О.Г. (довіреність)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (відповідач) 1678814,09 грн. заборгованості за договором поставки № 100/з від 25.10.2013 з яких: 1646152,91 грн. - основний борг, 27 880,87 грн. - пеня, 1 488,00 грн. - 3 % річних та 3 292,31 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 100/з від 25.10.2013, в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/24072/16, розгляд справи призначено на 31.01.2017.

27.01.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву і документи по справі. У поданому відзиві відповідач зазначив про відсутність від позивача будь-яких заявок на поставку товару, у зв'язку з чим застосування до відповідача штрафних санкцій є безпідставним. Крім того, відповідач зазначив, що направив на адресу позивача заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 25.01.2017 № 45 в розмірі 371 604,97 грн. Також відповідач зазначив про здійснення часткових оплат.

31.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 31.01.2017 з'явились представники позивача, відповідача та надали суду пояснення по справі.

Судом в судовому засіданні 31.01.2017 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 061 929,12 грн. При цьому, у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив про здійснення відповідачем часткових оплат всього на суму 350 000,00 грн., а також про укладення договору відступлення права вимоги на суму 234 223,79 грн. Також позивач зазначив, що не заявляє вимог про стягнення інших нарахувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 відкладено розгляд справи на 16.02.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких позивач заперечив проти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 371 604,97 грн., оскільки у березні 2015 до позивача надійшла вимога від ТОВ Калигор Авто про сплату боргу за Договором № 2-П про відступлення права вимоги від 18.11.2014, за яким відповідач відступив право вимоги на суму 371604,97 грн.

14.02.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення з документами по справі.

В судове засідання 16.02.2017 заявились представники позивача і відповідача, надали пояснення по справі та заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, залучено до участі у справі № 910/24072/16 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калигор Авто", розгляд справи відкладено на 09.03.2017.

У судовому засіданні 09.03.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заперечив проти заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник відповідача заперечив проти позову в частині стягнення 371604,97 грн.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 09.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Деревообробний комбінат №7" (далі - постачальник) укладено Договір поставки № 100/з (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник в порядку і на умовах, передбачених даним Договором, протягом 2013- 2014 року, зобов'язується поставити та передати у власність замовника віконні та дверні конструкції для заповнення прорізів на об'єкт "Реконструкція Гостиного двору під торгівельно-офісний центр на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м.Києва" , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити його вартість, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна ціна цього Договору становить 4 631 054,15 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 771 842,36 гривень.

Замовник здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: на підставі отриманого рахунку на оплату, замовник проводить попередню оплату у розмірі 50% від вартості товару; на підставі отриманого листа про готовність товару до відвантаження замовнику проводить попередню оплату у розмірі 30% від вартості товару; всі наступні платежі замовник сплачує у строк не пізніше 20 банківських днів після дати поставки товар постачальником на умовах, передбачених п. 5.4 Договору (п. 4.1 Договору).

Положеннями п. 11.1 договору встановлено, що останній набирає чинності з дати укладення його обома сторонами і діє до 31.12.2014, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов'язань.

25.10.2013 між сторонами було погоджено та підписано Специфікацію № 1 до Договору (Додаток № 1 до Договору), у якій сторони погодили кількість, асортимент ціну товару, що підлягає поставці.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 1 883 333,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 265 від 20.01.2014.

За твердженням позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

28.11.2016 позивач звернувся до відповідача із претензією, у якій вимагав повернення попередньої оплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач стверджує, що відповідач лише частково повернув суму попередньої оплати, та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 1 061 929,12 грн., а тому позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача у судовому порядку .

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами Договору поставки №100/з від 25.10.2013 позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати у загальному розмірі 1 883 333,25 грн.

Оскільки позивачем, відповідно до п. 5.1 Договору не було направлено відповідачу заявку на поставку, поставка товару відповідачем здійснена не була.

Однак, позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення перерахованої суми попередньої оплати.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повернув суму попередньої оплати у загальному розмірі 587180,34 грн. Крім того, 24.01.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Ягуар та сторонами спору було укладено Договір №1/100/з, відповідно до якого відповідач передав позивачу за згодою ТОВ Ягуар право вимоги на суму 234 223,79 грн.

Таким чином, сума попередньої оплати, яка залишилась неповерненою позивачу, становить 1 061 929,12 грн.

Відповідач, частково заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що 25.01.2017 направив позивачу заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 371 604,97 грн.

Зі змісту вказаної заяви вбачається що у позивача наявна заборгованість перед відповідачем у розмірі 371604,97 грн., яка виникла на підставі ухвали Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди у справі № 50/254-43/124-46/304-2012 від 24.01.2014. В свою чергу відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором поставки № 100/з від 25.10.2013.

Зважаючи на наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідач повідомив позивача, що на підставі ст. 601 ЦК України припинилися зобов'язання на суму 371 604,97 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки № 100/з від 25.10.2013, а також припинилися зобов'язання на суму 371 604,97 грн. за ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012 .

Позивач, заперечуючи проти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 371 604,97 грн. зазначив, що у березні 2015 на адресу ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшла вимога від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Калигор Авто" про сплату боргу за Договором № 2-П про відступлення права вимоги від 18.11.2014, за яким ПАТ "Деревообробний комбінат №7" відступив право вимоги на суму 371 604,97 грн., що виникла з ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 у справі № 50/254-43/124-46/304-2012.

Враховуючи наведене, позивач зазначає, що неможливо прийняти заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 371604,97 грн., оскільки існує ризик подвійного стягнення з позивача зазначеної суми.

Дослідивши матеріали справи та заяву відповідача від 25.01.2017 вих. № 45 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яка отримана позивачем 26.01.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/27561/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат № 7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калигор Авто" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014, встановлено, що сторонами не надано суду доказів фактичного виконання Договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014, що свідчили б про факт його укладення (у тому числі його схвалення позивачем у випадку встановлення факту укладення не уповноваженою особою), попри те, що суд неодноразово зобов'язував сторін надати суду докази фактичного виконання Договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014 (ухвалами від 26.10.2015, від 13.11.2015). Таким чином, відсутність належних доказів укладення Договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014 унеможливлює визнання вказаного договору недійсним, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позову. Отже, у справі № 910/27561/15 судом не встановлено факту укладення договору № 2-П про відступлення права вимоги від 18.11.2014.

Суд зазначає, що учасниками процесу не долучено до матеріалів справи належним чином засвідченої копії договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014, як і не надано доказів на підтвердження факту його виконання сторонами. Більше того, позивач зазначив, що у березні 2015 на адресу ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшла вимога про сплату боргу за Договором № 2-П про відступлення права вимоги від 18.11.2014, однак доказів виконання зазначеної вимоги, як і самої вимоги, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що учасниками процесу не доведено факту укладення договору № 2-П про відступлення права вимоги від 18.11.2014.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними, тобто зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду (гроші, однорідні речі);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Таким чином, враховуючи звернення відповідача до позивача із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 371 604,97 грн., отримання вказаної заяви позивачем та відсутність у матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження факту укладення Договору про відступлення права вимоги № 2-П від 18.11.2014, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача перед позивачем за договором поставки № 100/з від 25.10.2013 припинились на суму 371 604,97 грн.

Отже, за наслідками зарахування зустрічних однорідних вимог, розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 690 324,15 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 26.12.2016, а заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 371 604,97 грн. направлена відповідачем позивачу 25.01.2017, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 371 604,97 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 690 324,15 грн. та припиняє провадження, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення заборгованості у розмірі 371 604,97 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 371 604,97 грн.

В іншій частині позов задовольнити.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "Деревообробний комбінат №7" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 9, код 30531566) на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6, код 23527052) 690 324,15 грн. заборгованості та 10 354,86 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2017.

Суддя С.О. Турчин