Рішення

від 07.03.2017 по справі 910/61/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.2017Справа №910/61/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/61/17

за позовом державного підприємства СЛУЖБА КАПІТАНА ІЛЛІЧІВСЬКОГО МОРСЬКОГО РИБНОГО ПОРТУ , м. Чорноморськ-5,

до державного підприємства СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ , м. Київ,

про стягнення 31 581,80 грн.,

за участю представників:

позивача - Кудрян О.П. (довіреність від 23.11.2016 № б/н);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство СЛУЖБА КАПІТАНА ІЛЛІЧІВСЬКОГО МОРСЬКОГО РИБНОГО ПОРТУ (далі - Служба) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ (далі - Порт) про стягнення: 30 000 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов договору поворотної безпроцентної позики від 16.10.2014 № ФД-0 (далі - Договір); 540 грн. втрат від інфляції; 940,98 грн. пені; 100,82 грн. 3 % річних, а всього 31 581,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 було порушено провадження у справі (суддя Головатюк Л.Д.) та призначено судовий розгляд на 07.02.2017.

20.01.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Розпорядженням від 09.02.2017 № 05-23/462 Керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/61/17 у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справу № 910/61/17 було передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 прийнято справу № 910/61/17 до свого провадження та призначено розгляд на 07.03.2017.

07.03.2017 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 07.03.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 Службою (позикодавець) та Портом (позичальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю (пункт 1.1 Договору);

- сума позики за Договором становить 230 000 грн. (пункт 2.2 Договору);

- за Договором проценти не нараховуються та не сплачуються (пункт 2.3 Договору);

- позикодавець надає позичальнику суму позики шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в строк до 01.11.2014 (пункт 3.1 Договору);

- строк повернення позики: до 01.11.2015 (пункт 4.1 Договору);

- позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) до останнього дня строку, встановленого у пункті 4.1 Договору (пункт 5.1 Договору);

- сума позики підлягає поверненню шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок (пункт 5.2 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором (пункт 7.1 Договору);

- строк повернення позики, установлений у пункті 4.1 Договору, може бути продовжено за погодження сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору (пункт 7.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - капітаном порту Браздовим М.Г., який діяв на підставі Уставу, та від відповідача - тимчасово виконуючим обов'язки начальника Шкуматом В.М., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою від 29.10.2015 № 1 до Договору сторони узгодили, що позичальник зобов'язується повернути позику до 01.11.2016.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором безпроцентної позики.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору надав позику, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2014 № 133 на суму 230 000 грн. та банківською випискою.

У свою чергу, відповідачем було частково повернуто суму позики, а саме 200 000 грн. 22.01.2016.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконати умови Договору та повністю повернути суму позики.

Проте, Порт залишив вказані вимоги без реагування та позику в повному обсязі не повернув.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 30 000 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 540 грн. втрат від інфляції, 100,82 грн. 3% річних і 940,98 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 01.11.2016 по 11.12.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період на який розраховується пеня за кожен день прострочки неповерненої суми позики (її частини).

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Севастопольський морський рибний порт (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А; ідентифікаційний код: 20709663) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства Служба капітана Іллічівського морського рибного порту (68094, Одеська область, м. Чорноморськ-5, ТОВ ІМРП ; ідентифікаційний код: 32927460): 30 000 (тридцять тисяч) грн. основного боргу; 540 (п'ятсот сорок) грн. втрат від інфляції; 940 (дев'ятсот сорок) грн. 98 коп. пені; 100 (сто) грн. 82 коп. 3 % річних і 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13.03.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук