Ухвала

від 07.03.2017 по справі 911/615/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви без розгляду

"07" березня 2017 р.                                         Справа № 911/615/17

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом заступника Генерального прокурора України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) в інтересах органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах – Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2) в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720)

до відповідача          приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, буд. 16, код 30270840)

про          стягнення 310 300,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Київської області в інтересах органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Кабінету Міністрів України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовом від 01.03.2017 № 26/4-35362-17 до відповідача – приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Кабінету Міністрів України в особі публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3156-ТЕ-40 в розмірі 310 300,72 грн., з яких: 289 668,99 грн. інфляційних втрат, 20 631,73 грн. три проценти річних, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із пунктами 3, 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюются; законодавство, на підставі якого подається позов. Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зокрема, ч. 3,4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Підставами представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються в відносинах між ними або з державою.

Інтереси держави, закріплені у нормах відповідних законів та підзаконних нормативних актів, а тому при обґрунтуванні державного інтересу необхідно посилатися на відповідну норму закону, визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смислового зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлене загальним змістом об'єктивного і прямо неопосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим принципам.

У даному випадку представництва прокуратурою Держави, в особі Кабінету Міністрів України, інтерес держави як такий відсутній, оскільки в результаті задоволення позову, заснованого на договірних зобов'язальних відносинах, джерелом яких є господарський договір купівлі-продажу природного газу, укладений між НАК «Нафтогаз «України» (від свого імені та в своїх інтересах) та ПП «Сервісна компанія «Комфорт», держава не отримує ніякого конкретного матеріального або нематеріального блага.

Отже, прокурором подано позов для захисту інтересів ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не Держави.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є окремою юридичною особою, здатною самостійно і на власний розсуд захищати свої інтереси в суді, а укладення господарського договору з відповідачем було здійснено НАК «Нафтогаз» від власного імені та у власних інтересах, а не в інтересах Кабінету міністрів України, а заборгованість контрагента за цим договором є заборгованістю перед НАК "Нафтогаз України", а не перед Кабінетом Міністрів України.

Відтак, поданий позов ніяк не впливає на інтереси та права Кабінету Міністрів України, а формулювання і подання позову не в інтересах держави в особі відповідного органу державної влади, а в інтересах органу, який уповноважений здійснювати функції держави (Кабінету Міністрів України) в особі акціонерної компанії НАК «Нафтогаз України взагалі не відповідає процесуальному законодавству та повноваженням прокуратури.

Таким чином, прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави.

Також до позовної заяви не подано доказів попереднього повідомлення прокурором Кабінет Міністрів України та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в порядку частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин суд робить висновок про те, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Така ж позиція викладена у пункті 3 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам».

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, за змістом частини другої ст. 34 Господарського процесуального кодексу України єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви є опис вкладення в лист (оригінал), заповнений відповідно до опису додатків до позовної заяви.

На доказ надсилання заступником Генерального прокурора України копії позовної заяви Кабінету Міністрів України та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», подано описи вкладення у цінний лист від 24.02.2017, тоді як подана до господарського суду Київської області позовна заява датована 01.03.2017, відповідно копія позовної заяви від 01.03.2017 та додані до неї документи не могли бути направлені сторонам 24.02.2017. Крім того, як вбачається з поданих описів вкладення Кабінету Міністрів України та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» направлена позовна заява від 24.02.2017, а до суду подано позовну заяву від 01.03.2017.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що заступником Генерального прокурора України не подано належних та допустимих доказів надсилання Кабінету Міністрів України та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 3, 6 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 01.03.2017 № 26/4-35362-17 заступника Генерального прокурора України разом з доданими до неї матеріалами (всього на 33 аркушах, в тому числі оригінали: опису вкладення від 24.02.2017, платіжного доручення від 13.02.2017 № 334) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                               О.В. Конюх