Рішення

від 06.03.2017 по справі 922/447/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2017 р.Справа № 922/447/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук до ТОВ "Технопарк Груп", м. Харків про стягнення 11337,41 грн. за участю :

позивача - ОСОБА_1, довіреність №49юр-3 від 03.01.2017 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Технопарк Груп" (м. Харків) попередню оплату в сумі 9090,00 грн. штраф в сумі 454,50 грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 1792,91 грн. за договором поставки №6016/0210/016/з від 25.05.16р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 06.02.17р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.03.17р. о 12:00 годині.

02.03.17р. представник позивача надав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.17р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.03.17р. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення 10.02.17р. ухвали суду про порушення провадження у справі, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.02.17р., яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем зазначеної ухвали 10.02.17р., відповідач мав достатньо часу для підготування відзиву на позовну заяву та надання витребуваних судом документів, втім, своїм правом брати участь у судовому засіданні не скористався та витребуваних судом документів не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 06.02.17р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи згідно ст. 75 ГПК України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.

25.05.2016р. Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп", м. Харків (далі - відповідач) - далі сторони, було укладено договір поставки № 6016/010/016/з (далі - договір) на поставку комп'ютерної, обчислювальної техніки (далі - техніки).

Відповідно до умов договору позивач замовляє, оплачує і приймає, а відповідач здійснює поставку комп'ютерної, обчислювальної техніки. Номенклатура й кількість техніки вказані в специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальна сума договору становить 32220,00 грн.

Згідно пункту 3.1 договору позивач здійснює оплату наступним чином:

- передоплата 50% від загальної суми договору - 16110,00 грн. Строк поставки техніки - 5 календарних днів з моменту передоплати;

- післяплата 50% від загальної суми договору - 16110,00 грн., протягом трьох днів з моменту підписання видаткової накладної на поставку техніки.

На виконання умов платежу, передбачених договором, позивач перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 16110,00 грн., згідно виставленого рахунку на оплату від 26.05.16р. №15091, що становить 50% від загальної суми договору, тобто зобов'язання по оплаті продукції позивач виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням від "27" травня 2016р. № 60/28854.

Згідно пункту 1.2 договору, номенклатура та кількість техніки визначена специфікацією № 1, а саме:

- Материнська плата GIGABYTE GА-G41М-Соmbо в кількості 2-х одиниць;

- Блок живлення 600 в кількості 1-єї одиниці;

- Батарея акумуляторна 12V / 7Аh в кількості 8-ми одиниць;

- Батарея акумуляторна 12V / 17Аh в кількості 1-єї одиниці;

- Ремкомплект Куосеrа МК-710 (FS-9130/9530DN) (1702G13ЕU0) в кількості 1-єї одиниці.

Позивач вказує, що фактично відбулась поставка 4-х найменувань техніки на загальну суму 7020,00грн., що підтверджується видатковою накладною від 08.07.2016 року № 8073, за винятком ремкомплекту Куосеrа МК-710 (FS-9130/9530DN) (1702G13ЕU0) в кількості 1-єї одиниці.

Станом на 25.01.2017 року, відповідач не здійснив поставку ремкомплекту Куосеrа МК-710 (FS-9130/9530DN) (1702G13ЕU0), тобто не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань передбачених договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 9090,00 грн.

Згідно з п.7.4 договору, відповідач зобов'язаний за вимогою позивача протягом 7-ми днів повернути попередньо сплачені грошові кошти в розмірі сплаченої вартості несвоєчасно поставленої техніки.

З огляду на те, що відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за договором, то на адресу останнього позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 ГК України, ст. 6 ГПК України, п. 8.1 договору та відповідно до ст. 5 ГПК України, направлено претензію від 22.11.2016р. № 1-25юр. з вимогою повернути грошові кошти за непоставлену техніку, сплатити штраф та відсоток за користування чужими грошовими коштами, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Така бездіяльність відповідача і стали підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 530 ЦК України, передбачений обов'язок постачальника виконувати зобов'язання у строк встановлений договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення постачальника, виконання зобов'язань втратило інтерес для покупця, то він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Станом на 22.11.2016 року та до теперішнього часу постачальник (відповідач) взагалі не здійснив поставку ремкомплекту Куосеrа МК-710 (FS-9130/9530DN) (1702G13ЕU0), тобто не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань передбачених договором.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував повернення попередньої оплати за договором або доказів передання ремкомплекту Куосеrа МК-710 (FS-9130/9530DN) (1702G13ЕU0), суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9090,00 грн. попередньої оплати, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України, від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

В силу положень ч.4. ст. 232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати цих коштів кредитору.

Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку непоставки, відповідач повертає попередньо сплачені грошові кошти в розмірі сплаченої вартості несвоєчасно поставленої техніки з урахуванням відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Станом на 25.01.2017р. відсоток на суму попередньої оплати за користування чужими грошовими коштами складає 1 792,91 грн.

Cудом встановлено, що задоволенню підлягає сума нарахованих позивачем відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1792,91 грн.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що разі порушення термінів поставки відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5% від суми непоставленої несвоєчасно поставленої) техніки.

Керуючись нормами ст.ст. 216, 218, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 549, 611 ЦК України та пунктом 7.3. договору, позивач нарахував відповідачу штраф, в розмірі 5% від суми непоставленої техніки, що складає 454,50 грн.

Cудом встановлено, що нарахований позивачем штраф підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги є законними та обгрунтованими, не спростованими відповідачем, тобто такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 611, 612, 626, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 232, 265, 266, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" (м. Харків, 61102 пров. Рудниковий 3-й, буд. 7, р/р 26000011754836 ОСОБА_2 ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ МФО 300023, ЄДРПОУ 40119993, ІПН 401199920389, Св-во № 1520384500380) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук, Полтавська область, 39621, вул. І. Приходька, 139, р/р 26007413472 в ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 05763814, ІПН 057638116364, Св-во № 100339436) попередню оплату в сумі 9090,00 грн., штраф в сумі 454,50 грн., відсоток за користування грошовими коштами в сумі 1792,91 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_3