Ухвала
від 09.03.2017 по справі 911/2239/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"09" березня 2017 р. Справа №911/2239/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Андрієнка В.В.

Верховця А.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016 року

у справі № 911/2239/16 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Каргоекспрес

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ Каргоекспрес звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2016 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Каргоекспрес .

Постановою господарського суду Київської області від 04.08.2016 року ТОВ Каргоекспрес визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії боржника Сердюк М.М.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 09.11.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 697 952,95 грн., затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу - ТОВ Каргоекспрес у зв'язку із банкрутством, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016 року та припинити провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у справі №911/2239/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Андрієнка В.В., Верховця А.А.

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що у прийнятті апеляційної скарги має бути відмовлено з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому, колегія суддів зауважує, що зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Проте, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство.

Як було зазначено вище, оскаржуваною хвалою суду першої інстанції від 09.11.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 697 952,95 грн., до якого включено вимоги ТОВ Аінтек у сумі 17 566,44 грн. та ТОВ Спецпромтрейд у сумі 1 680 359,51 грн.

Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) з посиланням на відповідні докази, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не набула статусу учасника справи про банкрутство, оскільки не зверталась до суду із заявою про визнання її кредитором боржника у визначені законодавством порядок і строки та не включена до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, боржник знаходиться на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1001055353 від 21.06.2016 року.

Ухвали господарського суду Київської області від 15.07.2016 року про прийняття заяви боржника до розгляду, від 22.07.2016 року про порушення провадження у даній справі про банкрутство та постанова суду про визнання боржника банкрутом згідно відмітки канцелярії на зворотньому боці останнього аркушу відповідних процесуальних документів надсилались на адресу податкового органу за місцезнаходженням боржника - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було офіційно оприлюднено 08.08.2016 за № 34275.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України, на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України оприлюднено рішення щодо припинення ТОВ Каргоекспрес та встановлено строк звернення кредиторів із заявами до боржника.

Крім того, боржником на адресу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було направлено заяву від 04.06.2016 року № 0406/16 про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 04.06.2016 року.

Як було зазначено вище, до матеріалів справи було подано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1001055353 від 21.06.2016 року, з якого вбачається, що ТОВ Каргоекспрес станом на 21.06.2016 року перебуває в стані припинення з 04.04.2016 року за рішенням засновників.

Вказані вище обставини свідчать про належне повідомлення податкового органу про ініціювання та порушення відносно боржника справи про банкрутство.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що податковим органом протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, вчинялись дії, направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України.

Таким чином, скаржником не доведено належними доказами, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків податкового органу.

У зв'язку з цим доводи ДПІ, викладені в касаційної скарзі, стосовно того, що вона має право на оскарження даної ухвали суду першої інстанції, посилаючись на ч. 1 ст. 91 ГПК України, колегією суддів не приймаються.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року N 15 Про судову практику в справах про банкрутство юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Згідно із ч. 5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 911/2239/16 про банкрутство ТОВ Каргоекспрес і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, то відповідно він не наділений процесуальний правом на її оскарження, а відтак у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016 року необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями, 86, 91, 98 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Київської області від 09.11.2016 року у справі № 911/2239/16.

2. Матеріали справи № 911/2239/16 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.В. Андрієнко

А.А. Верховець

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.03.2017
Оприлюднено16.03.2017
Номер документу65284581
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2239/16

Ухвала від 26.05.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Удовиченко О.С.

Ухвала від 09.03.2017

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 09.11.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 30.09.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Постанова від 04.08.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 22.07.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

Ухвала від 15.07.2016

Господарське

Господарський суд Київської області

Лопатін А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні