Ухвала

від 23.02.2017 по справі 761/43615/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АБ «ПОРТО-ФРАНКО» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, в тому числі і на об`єкт нерухомого майна № 20896951101: підвальне приміщення, площею 62.9 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 право власності на яке з 05.12.2016 належить ПАТ АБ « ПОРТО-ФРАНКО».

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, у відповідності до вимог ст.. 170 КПК України оскільки вказане нерухоме майно може бути використано з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) або у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності, і підлягає арешту з метою запобігання можливості його пошкодження, перетворення, відчуження тощо.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді уповноваженою особою ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» було подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: підвальне приміщення площею 62.9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на нежилі приміщення №502 1 поверху та підвалу № 501 в літ. «А», площею 606.5 кв.м за адресою Канатна, 29, що на праві власності належать акціонерному банку.

Апелянт зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна, не врахував відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення особою, на майно яких орган досудового розслідування просить накласти арешт кримінального правопорушення та наклав його на майно особи, що не є підозрюваним у кримінальному провадженні та не врахував положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за яким арешт на майно не може бути накладено.

Представник фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АБ «ПОРТО-ФРАНКО» будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи до суду на розгляд апеляційної скарги з`явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд приходить до висновку за можливе проводити розгляд за відсутності апелянта.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням СБ України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22015000000000406 внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 15.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258-5, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що в період з січня 2015 року по теперішній час невстановлені особи, діючи з корисливих мотивів, вчиняють дії з метою фінансового забезпечення терористичної організації «Луганська Народна Республіка» («ЛНР»). Метою незаконної діяльності було організування та впровадження протиправних механізмів фінансування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» за рахунок грошових коштів отриманих від незаконної діяльності , яка полягає у проведенні валютних операцій, надання строкових відсоткових позик, без відповідних ліцензій (дозволів) та переведення безготівкових грошових коштів у готівку з використанням підконтрольних йому суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що незаконно організованою групою осіб планується здійснити відчуження нерухомого майна розташованих за адресами: АДРЕСА_2

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення, оскільки вказане майно відповідає визначеним ч. 3 ст. 170 КПК України критеріям а тобто, являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді так як вони підтверджуються матеріалами кримінального провадження, якими обґрунтовано необхідність накладення арешту та свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення або у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі ймовірності пошкодження, перетворення або відчуження майна.

З урахуванням вказаних обставин та з метою забезпечення можливої конфіскації майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав на нього арешт.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги власника майна про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки слідчим суддею накладено арешт відповідно до вимог КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, крім того і інші доводи апелянта не спростовують висновків слідчого судді, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено. Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції ОСОБА_7 погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна № 20896951101: підвальне приміщення, площею 62.9 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 право власності на яке з 05.12.2016 належить ПАТ АБ « ПОРТО-ФРАНКО».- залишити без змін, а апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АБ «ПОРТО-ФРАНКО» ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/525/2017 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9

Доповідач ОСОБА_1