Постанова

від 27.09.2010 по справі 14644/09/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. 10 год.03 хв.Справа № 2-а-14644/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної фірми "ІМЗА"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання невинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватна фірма "ІМЗА" звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 25 листопада 2009 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 98190 грн. за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265). Рішення прийнято за висновками акту перевірки від 11.11.2009 № 1343/21/22/23/24957116/986, в якому посадові особи податкової служби зазначили про те, що на АЗС, яка належить позивачу, реалізуються і зберігаються товарно-матеріальні цінності з порушенням порядку їх обліку за місцем реалізації, а саме: у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, який розпочато 01.03.2006, за порядковим номером 331 від 02.11.2009 було оприбутковано 3030 літрів дизельного пального; за порядковим номером 332 від 05.11.2009 було оприбутковано 2000 літрів бензину А-92; за порядковим номером 333 від 10.11.2009 було оприбутковано 2000 літрів бензину А-92. В акті зазначено, що при перевірці були відсутні накладні встановленої форми. Тому, згідно ст. 20, 21 Закону № 265 податкова інспекція застосувала штрафну санкцію у розмірі подвійної вартості товарів за цінами реалізації. Позивач в позовній заяві посилається на те, що правила документообігу на ПФ "ІМЗА" затверджено наказом директора від 04.01.2009 р. № 2. До складу підприємства входять дві автозаправні станції - у с. Подокалинівка та у с. Виноградово. Ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на головного бухгалтера, який працює за адресою головного офісу ПФ "ІМЗА" - м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7 А, де здійснюється обробка первинної бухгалтерської документації, складання фінансових та податкових звітів. Накладні на придбане паливо від постачальника обробляються і зберігаються в бухгалтерії підприємства, оскільки є підставою обліку розрахунків із постачальником. Поставка дизельного палива у кількості 3030 літрів 02.11.2009 була здійснена на підставі видаткової накладної приватного підприємства "Лікос" № РН-0001067 від 02.11.2009. Поставка бензину А-92 у кількості 5030 літрів 05.11.2009 здійснена на підставі видаткової накладної приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" № РН-0000840 від 05.11.2009; поставка бензину А-92 у кількості 2000 літрів 10.11.2009 - за накладною приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" № РН-0000860 від 10.11.2009. Оператор АЗС оприбутковує прийняті нафтопродукти на підставі оформлених бухгалтерією підприємства накладних (за внутрішньою господарською операцією) на ту партію палива, яка надійшла до відповідної АЗС. Так, дизельне паливо у кількості 3030 літрів, яке надійшло 02.11.2009 р. оприбутковано на АЗС у с. Подокалинівка за внутрішньою накладною № 777/П від 02.11.2009. Бензин А-92, який надійшов 05.11.2009, оприбутковано на АЗС у с. Подокалинівка у кількості 2000 літрів за внутрішньою накладною № 778/П від 05.11.2009, на АЗС с. Виноградово - у кількості 3030 літрів за внутрішньою накладною № 779/П від 05.11.2009. Бензин А-92, який надійшов 10.11.2009, оприбутковано на АЗС у с. Подокалинівка у кількості 2000 літрів за внутрішньою накладною № 782/П від 10.11.2009. Позивач вказує на те, що оператором робиться необхідний запис в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС із зазначенням марки палива та його кількості. Крім цього, надходження палива також відображається в реєстраторі розрахункових операцій. Позивач надав Z-звіти АЗС, в яких відображені прийняті паливно-мастильні матеріали. Звіти операторів з доданими накладними на внутрішнє переміщення кожну декаду передаються до бухгалтерії, там обробляються, одержана інформація систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Підписаний звіт із накладними на внутрішнє переміщення палива повертається на АЗС.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що рішення прийнято відповідно до чинного законодавства, штрафні санкції застосовані за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", факт порушення доведено матеріалами перевірки. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 11 листопада 2009 року головними державними ревізорами-інспекторами ДПА у Херсонській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі направлення на перевірку № 1694/237 від 02.11.09 була проведена планова перевірка приватної фірми "ІМЗА" за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на АЗС, яка розташована за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, с. Подокалинівка, вул. Леніна,1. Податковими ревізорами інспекторами було встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", - на АЗС, яка належить позивачу, реалізуються і зберігаються товарно-матеріальні цінності з порушенням порядку їх обліку за місцем реалізації, а саме: у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, який розпочато 01.03.2006, за 02.11.2009 було оприбутковано 3030 літрів дизельного пального; за 05.11.2009 оприбутковано 2000 літрів бензину А-92; 10.11.2009 було оприбутковано 2000 літрів бензину А-92. Накладні встановленої форми для підтвердження надходження пального за ці дні не були надані (відсутні). В акті вказано, що вартість цінностей складає 49095 грн. Перевірка здійснена в присутності оператора-касира ОСОБА_7, який підписав акт перевірки без зауважень. До акту додана пояснювальна записка оператора про те, що облік нафтопродуктів, які поступають, ведеться в журналі обліку, який прошнуровано та скріплено печаткою підприємства, накладних на ПММ, які надійшли 02.11.09- 10.11.09, не було на АЗС, вони привозяться керівником раз в десять днів,.

На підставі акту перевірки відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону про РРО, 25.11.09 ДПІ у м. Херсоні було винесене рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 на суму 98190 грн., рішення отримано 04.06.2010.

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, підставою для застосування штрафних санкцій за нормами ст.ст. 20, 21 Закону про РРО є встановлення факту не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів або реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відсутність накладних на нафтопродукти не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Тому оприбуткування товарів підприємством повинно здійснюватись відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно із п. 5 ст. 8 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-XIV від 16.07.99 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відсутність накладних при перевірці правильності ведення податкового та бухгалтерського обліку мало б певні наслідки для підприємства. Суд приймає до уваги, що посадові особи ДПА не перевіряли порядок ведення бухгалтерського обліку підприємства, а метою перевірки було дослідження порядку обліку нафтопродуктів на АЗС. Накладні на отримані нафтопродукти зберігаються в бухгалтерії підприємства за юридичною адресою, як підтвердження правильності бухгалтерського та податкового обліку, обов'язку зберігати накладні, видані постачальником, на АЗС законодавством не передбачено.

З метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Нормами цього наказу встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку. Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП. На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто, зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Матеріально відповідальні особи підприємств ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП. Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями. Після закінчення кожної зміни оператором АЗС складається змінний звіт у двох примірниках за формою № 25-НП, з яких один примірник з доданими товарно-транспортними накладними та готівкою, що надійшли за зміну, здається до бухгалтерії, а другий залишається на АЗС.

Враховуючи вищевикладене, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами, змінного звіту АЗС, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Посадовими особами ДПА були досліджені журнал обліку надходжень нафтопродуктів та реєстратора розрахункових операцій, в пам'ять якого внесена кількість отриманих нафтопродуктів. Порушень в у веденні записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, Z-звітах АЗС, чи неправильне оформлення змінних звітів податкова інспекція не встановила.

Чинне законодавство не конкретизує яким чином платник податків повинен вести облік товарів саме за місцем продажу товарів. Спірна кількість пального, яка на думку відповідача, не облікована належним чином, зазначена підприємством в журналі обліку нафтопродуктів, в РРО, змінних звітах операторів. Відсутність накладних на АЗС не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів. ДПІ не обґрунтовує яким нормативним актом встановлено обов'язок підприємства зберігати накладні у оператора, а не в бухгалтерії підприємства. Тим паче, що за однією накладною відбувся відпуск нафтопродуктів на дві АЗС.

З огляду на викладене, застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 20 та 21 Закону, а саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, є неправомірним.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов приватної фірми "ІМЗА" задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 25 листопада 2009 року № НОМЕР_1 про застосування до приватної фірми "АМЗА" штрафної санкції в сумі 98190 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь приватної фірми "ІМЗА" (Миколаївське шосе, 7 А, м. Херсон, код 24957116) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 жовтня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.8