Рішення

від 13.03.2017 по справі 291/1009/16-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1009/16-ц

2/291/60/17

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2017 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Грек М.М.,

за участю секретаря Кащук Л.С.,

представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест Холдинг"

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,

в с т а н о в и в :

В вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до ТОВ "Украгроінвест Холдинг" з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що в 2006 році вона уклала з відповідачем договір оренди, відповідно до якого передала належну їй земельну ділянку вказаному товариству в оренду.

Проте під час розгляду в суді цивільної справи за №291/1074/15-ц їй стало відомо, що до вказаного договору від її імені з відповідачем укладено додаткову угоду №040922100199 від 25.12.2009 року. Оскільки зазначену додаткову угоду до договору оренди вона не підписував і не доручала іншій особі підписувати її, тому з вказаної підстави просить суд визнати її недійсною.(а.с.2-3).

В судове засідання позивачка не з"явилася.

Її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснивши, що позивачка не підписувала додаткову угоду до договору оренди землі від 12.03.2006 р. , що свідчить про відсутність у неї волевиявлення на укладення цього договору, а сам договір за таких обставин, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України, підлягає визнанню недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст.203 ЦК України. Проте проводити судово-почеркознавчу експертизу по справі необхідності немає, оскільки на даний час скасовано державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Тобто, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання вимоги, передбаченої ч.3 ст.203 ЦК України, щодо того, що волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 124883 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3.24 га, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 1825286300:03:000:0136 ( а.с.43).

Вказане речове право позивачем на зазначене нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої Ружинським районним судом 13.03.2017 року ( а.с.43).

12 березня 2006 року між ОСОБА_3 і ТОВ "Украгроінвест Холдинг" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду відповідачу строком на 5 років передавалась вищевказана належна позивачці земельна ділянка.

На вказаному договорі є підписи сторін та відмітка про те, що він 01.10.2006 року був зареєстрований Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель №040922100199 ( а.с.4).

25 грудня 2009 року між ОСОБА_3 .і ТОВ "Украгроінвест Холдинг" було укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди землі, якою, зокрема, було визначено строк дії договору - 10 років.

На вказаній угоді також є підписи сторін та відмітка про те, що вона 25.12.2009 року була зареєстрована Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру у Державному реєстрі земель за № 040922100199 ( а.с.4 ).

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в суді, позивачка оспорює додаткову угоду до договору оренди землі, посилаючись на те, що вона її не підписувала.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, судом встановлено , що відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року , яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 року та ухвалою ВАС України від 12.05.2016 року , визнано протиправними та скасовано рішення Ружинського відділу Житомирської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест Холдинг" та ОСОБА_3, а також додаткової угоди від 25.12.2009 р. , реєстровий номер 040922100199.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої Ружинським районним судом 13.03.2017 року на підставі договору оренди землі від 12.03.2006 року право оренди належної позивачці ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3.24 га, кадастровий номер 1825286300:03:000:0136 , з 18.02.2016 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" ( а.с.42-43).

Договір набирає чинності з моменту , коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Відповідно до ст.ст.14, 16, 18, 19 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. (в редакції на час виникнення правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до змін, внесених до ст. 6 вказаного Закону на підставі Закону України від 11.02.2010 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" , на даний час право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статями 125 та 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В п.8 постанови Пленуму ВС України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " , зазначено, що " не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 ) не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Оскільки судом на підставі вищевказаних доказів встановлено, що відсутня державна реєстрація оспорюваної позивачем додаткової угоди до договору оренди землі і речове право - право оренди земельної ділянки на підставі вказаної додаткової угоди також не зареєстровано, таким чином зазначений правочин , а саме: додаткова угода до договору оренди землі від 25.12.2009 р.укладена між ОСОБА_3 та ТОВ "Украгроінвест Холдинг", є не вчиненим, а тому він не створює прав та обов'язків для сторін і, відповідно, не може бути визнаний судом недійсним.

Тому зазначене також є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.203, 207, 215 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.