Справа № 372/584/17
Провадження № 2-585/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді Болобана В.Г.,
за участі секретаря Рудніцької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 сільської ради Обухівського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даною позовною заявою та просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 1,4951 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, ОСОБА_2 сільська рада; право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту, який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10; визнати право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2352 га з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку та обслуговування господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3223182501:01:001:0024, розпочатої ОСОБА_4, який помер 24 січня 2015 року, та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1; право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2433 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3223182501:01:023:0061, розпочатої ОСОБА_4, який помер 24 січня 2015 року, та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1. У встановленому порядку позивач подав до Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку йому було відмовлено, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.
Позивач в судове засідання не з’явився. Представник позивача подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві та розглянути справу без нього.
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Обухівського району Київської області, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності їхнього представника, та ухвалити рішення згідно з чинним законодавством.
Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Обухівського району Київської області, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності їхнього представника, та ухвалити рішення згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін та встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
24 січня 2015 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 327031.
Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на 1/2 частину земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, на земельні ділянки та житловий будинок, які розташовані на території Дерев'янської сільської ради.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.11.2016 року, державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, підтверджуючі право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно.
Як вбачається з копії спадкової справи № 318/2016 до майна померлого 24.01.2015 року ОСОБА_5, спадкоємцем є ОСОБА_1.
ОСОБА_4 було отримано у порядку спадкування ? частина земельної ділянки площею 2,9901 га. що розташована в межах ОСОБА_2 сільської ради, Обухівського району, Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 520174, виданого на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 868 від 20 грудня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733100280 від 3 грудня 2007 року земельна ділянка загальною площею 2,9901 га належала ОСОБА_6, та після її смерті відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом 1/2 частина вищевказаної земельної ділянки (що складає 1,4951 га) перейшла у спадщину ОСОБА_4.
З метою реєстрації вказаної земельної ділянки на своє ім’я, ОСОБА_4 було замовлено та вподальшому затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області щодо 1/2 частини земельної ділянки площею 2,9901, що складає 1,4951 га.
Проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,4951 га з кадастровим номером 3223188000:04:002:0020.
Проте за життя померлий - ОСОБА_4 не встиг зареєструвати право власності на вищевказану земельну ділянку.
Також за життя ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки загальною площею 0,2352 га, кадастровий номер 3223182501:01:001:0024, з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку та обслуговування господарських будівель та споруд, та земельної ділянки загальною площею 0,2433 га, кадастровий номер 3223182501:01:023:0061, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Земельні ділянки були отримані померлим на підставі рішення 19 сесії 24 скликання ОСОБА_3 сільської ради за № 395 від 29 листопада 2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 за життя виконав всі вимоги щодо приватизації земельної ділянки загальною площею 0,2352 га з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку та обслуговування господарських будівель та споруд, та земельної ділянки загальною площею 0,2433 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Так, з ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року вбачається: «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою згодою; свідоцтвом про право на спадщину».
Згідно з п. “г” ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі Прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як.передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
Відповідно до листа ОСОБА_7 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судовому практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року вбачається, що «Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано — право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
На підставі абз. 2 п.1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України у безоплатну приватну власність земельних ділянок, ‘ прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року « Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі закону № 139 -У від 14 вересня 2006 року) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ( п.1 розділу X доповнено абз.2 згідно із Законом № 509-УІ від 16 вересня 2008 року).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч.3 ст. І16 3К)».
Житловий будинок, який розташований за адресою: с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10, було побудовано померлим ОСОБА_4 в 1990 році.
Будівництво будинку було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Дерев'янської сільської ради, яким ОСОБА_4 дозволено на виділеній йому земельній ділянці будівництво жилого будинку в с. Деревяна по вул. Молодіжній.
Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої наказом Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966 року (надалі інструкція), реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міста і селища міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у погосподарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім’я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
Вказана правова позиція погоджується з ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року.
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкоємцеві на момент відкритгя спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Стаття 1223 Цивільного кодексу України вказує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у Статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Право власності відповідно до ст. 328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно зі ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно зі ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З врахуванням вищевикладених обставин справи, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв'язок в сукупності приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки іншого (окрім судового) порядку для захисту своїх прав позивачі не мають.
Тому, керуючись статтями 10, 11, 60, 169, 174, 197, 209, 212, 215 ЦПК України, статтями 16, 328, 392, 355, 356, 367, 1216-1223, 1225, 1241, 1261, 1268 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 1,4951 та, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223188000:04:002:0020, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, ОСОБА_2 сільська рада.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до технічного паспорту: А) - житловий будинок загальною площею 97,6 кв.м., з яких: житлова площа 30,9 кв.м., допоміжна площа 66,7 кв.м.; Апід) Гараж; Бпід) Погріб під частиною будівлі; а) Прибудова; б) ОСОБА_8; Б) Літня кухня; В) Сарай; Г) Сарай; Д) Гараж; №1 Хвіртка; №2 Ворота; №3 Ворота; №4 Огорожа; №5 Колодязь питний, який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10.
Визнати за ОСОБА_1, право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2352 га з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку та обслуговування господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3223182501:01:001:0024, розпочатої ОСОБА_4, який помер 24 січня 2015 року, та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1, право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,2433 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3223182501:01:023:0061, розпочатої ОСОБА_4, який помер 24 січня 2015 року, та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
ОСОБА_8
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2017 |
Оприлюднено | 15.03.2017 |
Номер документу | 65292883 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Обухівський районний суд Київської області
Болобан В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні