Рішення

від 10.03.2017 по справі 703/903/16-ц

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/903/16-ц

2/703/20/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Васильківської Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1

за участю представників сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Ташлицької сільської ради Смілянського району про визнання заповіту недійсним,-

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності, в порядку спадкування за заповідом, на майно, а саме: будинковолодіння №26, що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області і складається такиж об'єктів: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а загальною площею 52,7 м2, житловою площею 32,1 м2; ганок; сарай літ. Б ; сарай літня кухня літ В ; сарай літ. Г ; саж літ. Д ; вбиральня літ. Ж ; сарай літ. З ; літня кухня літ. И ; гараж; погріб літ. Е ; ворота з хвірткою № 1; огорожа №2; колодязь №3; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га кадастровий номер 7123789000:02:002:0112, в адмінмежах Ташлицької сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ №162272 від 23 вересня 2004 року; на грошові заощадження у філії с. Ташлик ощадного банку рахунки 5701966, 5700205, що належало померлій ОСОБА_7

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 травня 2009 року ОСОБА_7 заповіла їй все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що за Законом матиме право. 13 травня 2015 року ОСОБА_7 померла. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з: будинковолодіння №26 з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області, земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради та грошових заощаджень у філії ощадного банку с. Ташлик на рахунках 5701966, 5700205. В нотаріальному оформленні права на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинковолодіння, оригінал акту на земельну ділянку, а також у зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_7 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся також ОСОБА_5, що вказує на існування спору.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_5, 29 червня 2016 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та Ташлицької сільської ради Смілянського району, в якому просив визнати заповіт ОСОБА_7, посвідчений 06 травня 2009 року секретарем Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4, недійсним.

В обґрунтування доводів зустрічного позову зазначив, що вважає недійсним заповіт складений ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4, та посвідчений секретарем Ташлицької сільської ради ОСОБА_8, оскільки відповідно до ст.9 ЗУ Про нотаріат та п.15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року за №256/466 посадова особа виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальні дії, не вправі вчиняти дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я та від імені працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи виконавчих комітетів не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються державною нотаріальною конторою, приватним нотаріусом чи у будь-якому виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених правил, є недійсними. Як вбачається із заповіту від 06 травня 2009 року складеного на ім'я ОСОБА_4, він складений і посвідчений секретарем Ташлицької сільської ради ОСОБА_9 на дому в зв'язку з хворобою заповідача. Таким чином, секретар Ташлицької сільської ради ОСОБА_8 посвідчила заповіт на ім'я ОСОБА_4, яка є працівником виконавчого комітету, та на його думку була такою на час складання заповіту. Вважає, що посвідчення заповіту вчинено з порушенням встановлених законом правил, а тому такий заповіт є недійсним. Крім того, в заповіті від 06 травня 2009 року не зазначені дата та місце народження ОСОБА_7, що є порушенням Інструкції. До підписання заповіту 06 травня 2009 року в нього з ОСОБА_7 не було жодних непорозумінь. За два роки перед смертю ОСОБА_7 йому передала заповіт складений нею на його ім'я, а про заповіт на ім'я ОСОБА_4 йому нічого невідомо. З того часу з ОСОБА_7 він не спілкувався.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_4І та її представник в судовому засіданні на задоволенні своїх позовних вимог наполягли та просили їх задовольнити з підстав наведених у позові. В задоволенні зустрічного позову просили відмовити, мотивуючи це тим, що під час процедури складання заповіту 06 травня 2009 року ОСОБА_4 працювала у Ташлицькій сільській раді на посаді інспектора ВОС, та не входила до персонального складу виконавчого комітету Ташлицької сільської ради, а тому секретар даної ради відповідно до вимог Закону, не мала перешкод для посвідчення заповіту на її ім'я.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні просили зустрічний позов задовольнити з наведених у ньому підстав, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, виходячи з того, що секретар Ташлицької сільської ради ОСОБА_8 не мала права посвідчувати заповіт на ім'я ОСОБА_4, яка працювата в той час у Ташлицькій сільраді, отже на їх переконання була працівником відповідного виконавчого комітету, а тому відповідний заповіт є недійсним, та не породжує правових наслідків. Також просили стягнути з ОСОБА_4 понесені ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору та за надання правової допомоги.

Представник відповідача за зустрічним позовом Ташлицької сільської ради позовні вимоги ОСОБА_5 не визнала, та вказала, що вважає заповіт ОСОБА_7, посвідчений 06 травня 2009 року секретарем Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4, таким що складений із дотриманням чинного законодавства. На момент складання відповідного заповіту ОСОБА_4 хоча і працювала у Ташлицькій сільській раді, проте перелік членів відповідного виконавчого комітету, на той період був визначний рішенням сільської ради, та ОСОБА_4 до цього переліку не входила, отже на момент складання заповіту не була працівником виконавчого комітету, тому жодних Законодавчих заборон для завірення заповіту складеного на її ім'я у секретаря сільради на той час не було.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надала покази, що починаючи з 12 квітня 2006 року вона була секретарем Ташлицької сільської ради. На початку 2009 року вона ходила по с. Ташлик Смілянського району з переписом худоби. Коли зайшла на подвір'я ОСОБА_7, яка в силу свого похилого віку далеко ходити не могла, то та попросила її прийти до неї, із всім необхідним для складання заповіт. Так як ОСОБА_7 була хвора та ходила з допомогою двох палиць, вона їй не відмовила. Прийшовши із усіма документами вона зафіксувала розпорядження ОСОБА_7 на випадок її смерті, відповідно до якого та виявила бажання заповісти все своє майно на свою онучку ОСОБА_4, яка постійно її доглядала. Також під час складання заповіту ОСОБА_7 повідомляла її, що раніше вже писала заповіт на ОСОБА_5 у нотаріуса в м. Сміла, але сказала що скасувала його. В 2009 року ОСОБА_4 працювала в Ташлицькій сільській раді інспектором ВОС, однак ця посада не жодним чином не відноситься до виконавчого комітету сільської ради. Вона не була членом виконкому та не підпорядковувалась голові виконкому, тому ніяких заборон щодо посвідчення заповіту на її ім'я не було. Також повідомила, що коли ОСОБА_7 померла, то ОСОБА_4 її поховала то доглядає за її могилкою.

Врахувавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення обох сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 13 травня 2015 року померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І - СР № 258602 від 15 травня 2015 року (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з будинковолодіння №26 з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради.

Належність померлій ОСОБА_7 спадкового майна підтверджується доказами дослідженими судом, а саме: належність будинковолодіння №26 з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області - висками з по господарської книги №318 та №319 від 09 березня 2017 року виданих сільським головою Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.128, 130); належність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради - копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №162272 від 23 вересня 2004 року(а.с.17), та листом управління держгеокадастру у Смілянському районі №174 від 25.11.2015 року (а.с.7).

За життя ОСОБА_7 склала два заповіти: 23 травня 1997 року, яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_5, який посвідчений державним нотаріусом Смілянської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (а.с.44) та 06 травня 2009 року, яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_4, який посвідчений секретарем Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_8М.(а.с.5).

ОСОБА_4 - позивач за первісним позовом, та ОСОБА_5 - відповідач за первісним позовом, у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Смілянської державної нотаріальної контори від 11 березня 2016 року (а.с.18).

Згідно із ч.3 ст.1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

За таких обставин, заповіт складений ОСОБА_7 06 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_4 скасував заповіт складений ОСОБА_7 23 травня 1997 року на ім'я ОСОБА_5

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_5 просив визнати заповіт складений ОСОБА_7 та посвідчений 06 травня 2009 року секретарем Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4, недійсним, посилаючись на те що секретар Ташлицької сільської ради ОСОБА_8 посвідчила заповіт на ім'я ОСОБА_4, в супереч вимогам закону, оскільки та на момент посвідчення заповіту була працівником виконавчого комітету даної сільської ради.

Перевіряючи доводи зустрічного позову судом встановлено, що рішенням сільського голови Ташлицької сільської ради №57 від 10 грудня 2008 року секретаря сільської ради ОСОБА_8 призначено відповідальної за вчинення нотаріальних дій, на час її відсутності вчинення нотаріальних дій припиняється (а.с.126). Отже ОСОБА_8 на момент складання заповіту ОСОБА_7 була уповноважена засвідчувати його.

Згідно з п.15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року за №256/466 посадова особа виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальні дії, не вправі вчиняти дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я та від імені працівників даного виконавчого комітету.

Перевіряючи твердження позивача за зустрічним позовом про належність ОСОБА_4 до працівників виконавчого комітету Ташлицької сільради, судом встановлено, що відповідно до довідки №307 від 29 червня 2016 року виданої сільським головою Ташлицької сільської ради ОСОБА_4 з 17 жовтня 2003 року працювала інспектором ВОС цієї ж ради, та лише з 04 листопада 2015 року працює секретарем сільської ради (а.с.45). Даний факт також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_4І.(а.с.95-98).

Згідно архівної копії рішення №1-3/У Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області від 12 квітня 2006 року про утворення виконавчого комітету, на момент складення спірного заповіту виконавчий комітет Ташлицької сільської ради включав у себе 7 осіб, та затверджено його персональний склад, серед якого інспектор ВОС ОСОБА_4 не значиться (а.с.62).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 про те, що на момент складання та завірення спірного заповіту ОСОБА_4 була працівником виконавчого комітету Ташлицької сільської ради нета ОСОБА_4 на посаді інспектора доведені жодним доказом. При цьому робота ОСОБА_4 на посаді інспектора ВОС Ташлицької сільської ради не може бути розцінена судом як робота у виконкому сільської ради, оскільки, відповідно рішення сільради про затвердження складу виконкому, така посада не входила до його числа.

За таких обстави, на думку суду, секретар Ташлицької сільської ради ОСОБА_8 не порушувала норм Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року за №256/466 під час посвідчення заповіту від 06 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_4, так як остання не являлася на той момент працівником виконавчого комітету Ташлицької сільської ради, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним заповіту складеного ОСОБА_7, посвідченого 06 травня 2009 року секретарем Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Як вбачається з постанови нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 від 11 березня 2016 року (а.с. 18) після смерті ОСОБА_7, у визначений законом термін із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_4 - позивач по справі. З огляду на ці обставини суд вважає, що у такий спосіб ОСОБА_4 прийняла весь обсяг спадкового майна після смерті ОСОБА_7.

Разом з тим, в нотаріальному оформленні права на спадщину позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні було встановлено, що за життя ОСОБА_7 не оформила належним чином своє право власності на будинковолодіння №26, що знаходиться по вул.ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області, та у позивача ОСОБА_4 відсутній оригінал державного акту на земельну ділянку, зареєстровану за спадкодавцем, крім того право на спадщину позивача оспорювалось відповідачем ОСОБА_5, тому нотаріус відмовив позивачу у визнанні за нею права власності на спадкове майно (а.с.23).

З метою усунення обставини, яка перешкоджає оформленню права власності на спадкове майно, суд вважає, що за ОСОБА_7 належить визнати по права власності на будинковолодіння №26 з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області, земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га в адмінмежах Ташлицької сільської ради.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання за нею в порядку спадкування права власності на грошові заощадження у філії с. Ташлик ощадного банку рахунки 5701966, 5700205, що належали померлій ОСОБА_7, судом враховано ту обставину, що позивачем не доведено існування таких заощаджень на момент її звернення до суду.

Так, на підтвердження таких вимог ОСОБА_4 надала суду копії ощадних книжок (а.с.24 - 25), які суд не приймає як допустимий доказ, оскільки оригінали відповідних документів для огляду суду не надано. Також не надано суду і буд-яких доказів того, що на момент смерті спадкодавця, відповідні рахунки залишалися бути відкритими, та на них знаходились кошти.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем за первісним позовом, документально не доведено, що на зазначених у позові рахунках філії ощадного банку с. Ташлик наявні будь-які кошти. Також позивач не скористалась своїм правом заявити клопотання про витребування доказів у відповідної установи на підтвердження своїх вимог, в зв'язку з чим, в даній позовній вимозі слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за первісним позовом слід покласти на неї за її згодою.

В зв'язку з тим, що відповідачу за первісним позовом в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, тому і вимоги щодо стягнення з позивача за первісним позовом понесених судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 10, 59, 60, 88, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на майно, що належало ОСОБА_11, яка померла 13 травня 2015 року, а саме:

- будинковолодіння №26 що знаходиться по вул. ОСОБА_6 (Косіора) в с.Ташлик Смілянського району, Черкаської області і складається такиж об'єктів: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а загальною площею 52,7 м2, житловою площею 32,1 м2; ганок; сарай літ. Б ; сарай літня кухня літ В ; сарай літ. Г ; саж літ. Д ; вбиральня літ. Ж ; сарай літ. З ; літня кухня літ. И ; гараж; погріб літ. Е ; ворота з хвірткою № 1; огорожа №2; колодязь №3.

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,36 га кадастровий номер 7123789000:02:002:0112, в адмінмежах Ташлицької сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ №162272 від 23 вересня 2004 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_4І - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Тшлицької сільської ради Смілянського району про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2017 року.

Головуючий Т.В. Васильківська