Ухвала

від 14.03.2017 по справі 710/2023/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/51/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 Зінченко М. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І. суддівЮвшина В. І., Фетісової Т. Л. при секретаріГаджієвій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскрене" до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні традиції" треті особи: реєстаційна служба Шполянського районного управління юстиції, відділ Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року СТОВ "Іскрене" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_6, ТОВ "Українські аграрні традиції" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 25 березня 2010 року між ОСОБА_6 та СТОВ Іскрене укладено договір оренди землі № 21, яка знаходиться в адміністративних межах Іскрянської сільської ради, Шполянського району Черкаської області. За даним договором в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,00 га, яка належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Даний договір укладено строком на п'ять років і діє до 25.03.2015 року, а після закінчення строку договору оренди СТОВ "Іскрене" має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) про передачу та прийом земельної ділянки, СТОВ Іскрене в особі директора ОСОБА_7 в присутності ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_6 проведено встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Спірних питань виявлено не було. Договір та акт прийому передачі земельної частки (паю) в натурі скріплені підписами контрагентів та печаткою позивача.

25 березня 2010 року договір оренди землі зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблений відповідний запис за № 041079900092.

СТОВ Істрене стало відомо, що під час дії договору оренди землі від 25.03.2010 року, у 2014 році дану земельну ділянку, ОСОБА_6 передала в оренду ТОВ Українські аграрні традиції та проведено реєстрацію права оренди землі за ТОВ Українські аграрні традиції .

Просив визнати договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2014 року, який укладено між ТОВ Українські аграрні традиції та ОСОБА_6 недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року позовні вимоги СТОВ Іскрене задоволено.

Ухвалено визнати недійсним договір оренди землі № 109/95 від 01 липня 2014 року площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що укладений між ОСОБА_6 та ТОВ Українські аграрні традиції та зареєстрований у реєстраційній службі Шполянського районного управління юстиції Черкаської області 06.08.2014 року за номером 25246496. Скасувати рішення про державну реєстрацію № 25246496 від 06.08.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлений в суді першої інстанціїї, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги СТОВ Іскрене , суд першої інстанції прийшов до висновку, що в момент укладення договору оренди землі між ОСОБА_6 та ТОВ Українські аграрні традиції діяв догорів оренди, який був укладений раніше між позивачем та ОСОБА_6 у зв'язку з чим сторонами були порушені вимоги ст. ст. 6,15,17,22 ЗУ Про оренду землі .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка 2,00 га в межах Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 (т.1 а.с. 8).

25 березня 2010 року між ОСОБА_6 та СТОВ Іскрене укладено договір оренди земельної ділянки № 21, яка знаходиться в адміністративних межах Іскренської сільської ради, Шполянського району Черкаської області. За даним договором в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,00 га, яка належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Договір укладено строком на п'ять років і діє до 25.03.2015 року (т.1 а.с.5-6).

25 березня 2010 року даний договір оренди землі зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФ ДП Центр ДЗК про, що в книзі записів державної реєстрації договір оренди зроблений відповідний запис за № 041079900092.

01 липня 2014 році між ОСОБА_6 та ТОВ Українські аграрні традиції було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_6 передала в оренду земельну ділянку площею 2,00 га за кадастровим номером НОМЕР_2 строком на п'ять років. Проведено реєстрацію права оренди землі за ТОВ Українські аграрні традиції . (т.1 а.с.112-114)

Зазначені правовідносини регулюються ЦК України, ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, ЗУ Про оренду землі .

ЗУ Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі, якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України). Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 01.07.2014 року, в момент укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,00 га, між ОСОБА_6 та ТОВ Українські аграрні традиції , сторонами недодержані вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину суперечить ЦК України та Закону України Про оренду землі .

Отже, про незаконність спірного договору оренди земельної ділянки від 01.07.2014 року свідчить саме по собі його укладення відповідачами під час дії нерозірваного чи визнаного недійсним у встановленому порядку договору оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного раніше з іншим орендарем на строк 5 років.

Тому вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення, яким задовольнив позовні вимоги СТОВ Іскрене .

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при витребуванні доказів, залучення до участі справи третьої сторони без самостійних вимог, не повідомлення відповідача про день та час слухання справи не спростовує правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування правильного рішення.

Позиція апелянта про те, що укладений між нею та ТОВ Українські аграрні традиції договір оренди землі повністю відповідає вимогам чинного законодавства є такими, що спростовуються матеріалами справи та нормами земельного законодавства.

Оскільки доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції та є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскрене" до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні традиції" треті особи: реєстаційна служба Шполянського районного управління юстиції, відділ Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування їх державної реєстрації - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу її проголошення.

Головуючий :

Судді :