Рішення

від 03.03.2017 по справі 753/16726/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16726/16-ц

провадження № 2/753/1321/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-ТРАНС про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ СТРОЙ-ТРАНС про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати і моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що у квітні 2014 року позивача було прийнято по переводу на посаду начальника юридичного відділу до ТОВ СТРОЙ-ТРАНС . Відповідач з першого місяця роботи почав затримувати виплату по заробітній платі, а вже 30.09.2014 року ОСОБА_2 звільнилась з роботи за власним бажанням, але станом на час звернення з позовом до суду відповідач не сплатив заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 300 грн. У зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за усі невикористані дні чергової відпустки, середнього заробітку на період затримки розрахунку та моральну шкоду, що разом складає 30000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.33).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.42-43), з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести заочний порядок розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, наказом №П0000000002 - 0000000008 від 01.04.2014 року ОСОБА_2 прийнята по переводу до ТОВ СТРОЙ-ТРАНС на посаду начальника юридичного відділу (а.с. 10). З наказу вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 складає 1 050 грн.

Також встановлено, що наказом №9 від 30.09.2014 року ОСОБА_2 була звільнена на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін (а.с.9).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 у період часу з 01.01.2015 року до 31.03.2016 року від ТОВ СТРОЙ-ТРАНС було переведено 860,36 грн. (а.с.15).

Також встановлено, що розмір середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні складає 6 300 грн., яка складається з середньої заробітної плати у розмірі 1050 грн.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ст.116 КЗпП України визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, відповідач при звільненні ОСОБА_2, не здійснив з нею повного розрахунку по заробітній платі, виплату якої не проводив з першого місяця роботи позивача. Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, відповідач має заборгованість перед ОСОБА_2 по виплаті заробітної плати, яка становить 6 300 грн.

Приписами ст.117 КЗпП України встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.99 визначає, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Пункт 21 вищезазначеної постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 ( 100-95-п ) (з наступними змінами і доповненнями).

Ч. 3 п. 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 визначає, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як стверджує позивач, її заробітна плата за останні два місяці роботи в товаристві становила 1 050 грн./місяць. Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 50 грн., виходячи із розрахунку (1 050 грн. + 1 050 грн.) / (20 дн. (серпень) + 22 дн. (вересень)) = 50 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки становить: 610 днів (за період з 01.10.2014 року по 03.03.2017 року) х 50 грн. = 30 500 грн.

Відповідно до ст.237-в відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, суд вважає необхідним дану позовну вимогу задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Оскільки позивачем не надано доказів не сплати відповідачем на її користь компенсації за усі невикористані дні чергової відпустки, тому дана вимога не може бути задоволена судом, яка така, що не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 620 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 94, 115, 116, 117 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 209, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 37887816) на користь ОСОБА_2 6 300 грн. в рахунок стягнення заборгованості по заробітній платі, 30 500 грн. середнього заробітку на період затримки розрахунку по заробітній платі, 5 000 грн. моральної шкоди, а всього 41 800 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 37887816) на користь держави 620 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачем.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК