Рішення

від 15.03.2017 по справі 314/851/17

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/851/17 Провадження № 2/314/592/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Беспалько Т.Д., при секретарі Печонкіної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилається на те, що 18 червня 2016 року померла його мати ОСОБА_3.

Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,97 кадастрових гектірв, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 11-ЗП № 011093, земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,56 кадастрових гектарів, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 1-ЗП № 055993.

Спадкоємцями першої черги є позивач та відповідач, сини померлої ОСОБА_3.

Позивач прохає суд:

Визнати за ним, ОСОБА_1, право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,97 кадастрових гектірв, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 11-ЗП № 011093, земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,56 кадастрових гектарів, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 1-ЗП № 055993, кадастровий № 2322786600:05:002:0019 після смерті матері ОСОБА_3, померлої 19 червня 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на своїх позовних вимогах.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату та час слухання справи був повідомлений судом належним чином, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, з позовом згоден.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

18 червня 2016 року померла ОСОБА_3, мати сторін по справі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖС № 355516, виданому Михайло- Лукашевською сільською радою Вільнянського району, Запорізької області.

Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,97 кадастрових гектірв, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 11-ЗП № 011093, земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,56 кадастрових гектарів, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 1-ЗП № 055993.

В встановлений законом термін позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса, постановою нотаріуса від 29.12.2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до п.4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно абзацу 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст.22, 23 ЗК України, (в редакції 1990 року), п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям № 720 від 08.08.1995 року, п.23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7 - право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК . Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Постановою Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 рокуN 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Керуючись ст.ст. 209,212-215,224, 226 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1222, 1223, 1225, 1260 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,97 кадастрових гектірв, розташована на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 11-ЗП № 011093, земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,56 кадастрових гектарів, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області, посвідчену державним актом серії 1-ЗП № 055993, кадастровий № 2322786600:05:002:0019 після смерті матері ОСОБА_3, померлої 19 червня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Д.Беспалько

15.03.2017