Постанова

від 06.03.2017 по справі 820/6632/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 березня 2017 р. справа № 820/6632/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Емріс і К" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Емріс і К" (код 24284692) податковий борг у сумі 12726,40 грн. з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем у банках, що обслуговують такого платника.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ "Емріс і К" перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків. Відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 12726,40 грн. по земельному податку. На момент подачі позовної заяви до суду сума заборгованості сплачена не була.

Згідно з п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України ця адміністративна справа розглядається у порядку скороченого провадження.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Конверт із судовими документами повернувся до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

З урахуванням положень ч.11 ст.35 КАС України, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання до суду заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ТОВ "Емріс і К" перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податків з 17.10.1995.

Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пп.20.1.18 та 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктами 16.1.1-16.1.4, 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно п.п 9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкові.

Відповідно до пункту 7 статті 288 Податкового кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що ТОВ "Емріс і К" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1600006282 від 16.02.2016 року.

На підставі вищезазначеної декларації, ТОВ "Емріс і К" визначено податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 12726,40 грн., які самостійно платником податків не були сплачені.

Факт наявності непогашеної заборгованості підтверджується також даними облікової картки платника податків (а.с. 18-19).

Суд вказує, що відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, контролюючим органом винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 1419-25 від 03.03.2015 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку (а.с. 12) .

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідно до п.176.1е ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю в сумі 12726,40 грн. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Емріс і К" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Емріс і К" (61157, м. Харків, вул. Текстильна, буд. 24, код ЄДРПОУ 24284692) податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 12726 (дванадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 40 коп. з розрахункових рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на користь Державного бюджету в особі Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, буд.9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников