Ухвала

від 09.03.2017 по справі 804/5155/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2017 рокусправа № 804/5155/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участю представників позивача Кисельова А.В. та Кроткової Г.М., представника відповідача Колупаєва О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року по справі № 804/5155/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Спектр - А до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Спектр - А звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000081202 від 03.08.2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов ТОВ фірма Спектр - А задоволено.

Вважаючи вказане рішення суду таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів, які складені без реального вчинення господарських операцій для отримання податкової вигоди. На це, зокрема, вказують данні податкової звітності, за якими у позивача відсутні основні фонди та необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищувала б у три рази суму податку, заявлену до відшкодування; також відсутні дані у податковій звітності платника про здійснення операцій з вивезення товарів з митної території України у режимі експорту. Крім того, неможливо відстежити використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, перевірити наявність відповідних складських приміщень для зберігання товару; не встановлено перевізника, який надає послуги ТОВ фірма Спектр - А . Отже, господарські операції товариства несуть виключно податкову вигоду та не мають реального господарського змісту, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту.

Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити. Пояснили, що підприємство має основні засоби, але їх балансова вартість нульова через повну амортизацію. Також пояснили, що в господарських відносинах діють як посередники, які реалізують продукцію контрагентів на експорт до Грузії на умовах самовивозу продукції нерезидентами зі складу виробника в м.Чернигів, тому її транспортування підтверджено міжнародними товарно-транспортними накладними. Більш того, спірне ППР прийнято на підставі акту камеральної перевірки, але вона не передбачає можливість дослідження первинних документів та висновків, які фактично зробив відповідач.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду. Пояснив, що зауважень по експортним операціям в ході перевірки не виникло, а реальність придбання товарів, які в подальшому були реалізовані позивачем і вартість яких включена у податковий кредит, при перевірці не встановлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Спектр А (далі Товариство) зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 19305854) та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

16.06.2016 Товариством подано до податкового органу податкову декларацію за травень 2016 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації) з ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 234728,00 грн. Від'ємне значення утворилося внаслідок здійснення позивачем експортних операцій з продажу дверей металевих у комплектах, дверних блоків за межами митного кордону України.

В період з 21.06.2016 по 19.07.2017 посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ТОВ фірма Спектр А , за результатами якої складено Акт № 2230/12-2/19305854 від 19.07.2016 (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення п. 200.4 б ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, за позицією податкового органу у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за травень 2016 року у сумі 234728,00 грн. Вказані висновки обґрунтовані тим, що ТОВ фірма Спектр А не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Каскад-56 , ТОВ Юммакс у березні-травні 2015 року, оскільки у зазначених постачальників відсутні як виробничі потужності, так і достатня кількість кваліфікованого персоналу для здійснення господарської діяльності по виробництву дверей, блоків; метою укладення угод є штучне створення податкового кредиту з ПДВ, що суперечить меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких ТОВ Спектр А мало намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької та іншої економічної діяльності у вигляді відшкодування ПДВ. Крім того, неможливо відстежити використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, перевірити наявність відповідних складських приміщень для зберігання товару, та встановити перевізника, який надає послуги ТОВ фірма Спектр А .

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, 03.08.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081202, згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 234728,00 грн. (а.с. 28).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і стало предметом розгляду у даній справі.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ Каскад-56 , ТОВ Юммакс Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що висновки суду є обґрунтованими з наступних підстав.

Приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, відповідач послався на Акт перевірки, яким встановлено порушення пп б п.200.4 ст.200 ПК України. При цьому Акт складено за результатами камеральної перевірки.

Згідно пункту 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Отже законом визначено, що при проведенні камеральної перевірки податкової звітності для цілей бюджетного відшкодування дослідженню підлягають виключно данні, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В той же час, як встановлено зі змісту Акту перевірки, відповідачем висновки обґрунтовані тим, що в ході перевірки неможливо дослідити наявні залишки ТМЦ, наявність складських приміщень для зберігання ТМЦ, не встановлено перевізника, який надає послуги позивачу по переведенню ТМЦ, а також неможливість перевірити здійснення імпортних та експортних операцій. За цих обставин відповідач в Акті перевірки робить висновок про відсутність реального характеру господарських операцій, за якими виникло заявлене право на відшкодування ПДВ.

Колегія суддів вважає, що зміст та правова природа проведеної відповідачем перевірки, наслідком якої стали вказані висновки та прийняття оспорюваного рішення, суперечать визначеним законом для камеральної перевірки, яка не передбачає ані безпосередньо господарських операцій, ані дослідження первинних документів.

Одночасно колегія суддів зазначає, що за змістом Акту перевірки висновок про порушення позивачем пп б п.200.4 ст.200 ПК України обґрунтовано обставинами та доводами про відсутність реального характеру господарських операцій з придбання позивачем товару від ТОВ Каскад-56 та ТОВ Юммакс , який в подальшому був експортований до Грузії і у зв'язку із цим у позивача виникли підстави для відшкодування ПДВ, і не містить посилань на невідповідність заявленої до відшкодування суми встановленим вимогам про граничний розмір з урахування попередніх періодів.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період.

Аналіз даної норми свідчить, що нею визначені способи використання платником податку від'ємного значення ПДВ, в той час як в Акті перевірки містяться лише висновки про відсутність реального характеру договорів. Отже висновок контролюючого органу в Акті перевірки не підтверджено і не мотивовано з посиланням на конкретні обставини та данні.

Що стосується посилань відповідача на відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Каскад-56 та ТОВ Юммакс , колегія суддів зазначає, що вони носять характер припущень, оскільки спростовуються як дослідженими судом первинними документами, так і посиланнями самого відповідача в Акті перевірки на неотримання на момент складення Акту перевірки ані результатів зустрічних звірок цих контрагентів (аркуш 11 Акту), ані відповіді із митних органів щодо імпортних та експортних операцій позивача у відповідному періоді (аркуш 14 Акту).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача та виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2016 року стало посилання податкового органу на неможливість підтвердження господарських операцій з ТОВ Каскад-56 , ТОВ Юммакс та на відсутність у позивача виробничих потужностей, неможливістю відстежити використання придбаного товару, перевірити наявність відповідних складських приміщень для зберігання товару й встановити перевізника, який надає послуги позивачу.

Натомість, на підставі досліджених первинних документів судом встановлено, що 01.04.2016 між ТОВ фірмою Спектр А (покупець) та ТОВ Юммакс (постачальник) укладено договір поставки № 3, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити за заявкою покупця і передати у власність покупцеві товар (дверні блоки металеві протиударні вхідні в квартири). За умовами договору, товар постачається постачальником окремими партіями відповідно до заявок покупця. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін в момент відвантаження товару зі складу постачальника.

Виконання умов договору підтверджено виписаними видатковими накладними № Ю6 від 19.05.2016 на суму товару 715200,00 грн. (з ПДВ), № Ю5 від 18.05.2016 на суму товару 146160,00 грн. (з ПДВ), № Ю2 від 18.04.2016 на суму товару 547005,00 грн. (з ПДВ). Товар отримано на підставі довіреності № 15 від 18.05.2016, № 14 від 18.05.2016, № 10 від 15.04.2016, що виписані на Кроткова Г.С. Оплата товару здійснена безготівковим шляхом, згідно умов договору - за 100% передоплатою, що підтверджено платіжними дорученнями № 5008 від 04.05.2016, № 5011 від 04.05.2016, № 5016 від 06.05.2016, № 4928 від 04.04.2016.

21.09.2015 між ТОВ фірмою Спектр А (дистрибьютор) та ТОВ Каскад-56 (постачальник) укладено дистриб'юторський договір №/09, згідно якого постачальник зобов'язується передати товар (дверні блоки металеві протиударні вхідні), з наданням виключного права дистриб'ютору на продаж та просунення товару на території (Грузія). товар постачається окремими партіями у відповідності до заявок дистриб'ютора. Право власності на товар переходить від постачальника до дистриб'ютора при передачі товару, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін в момент передачі товару.

Виконання умов договору підтверджено виписаними видатковими накладними № КАС-000006 від 25.03.2016 на суму товару 358700,00 грн. (з ПДВ), № КАС-000005 від 25.03.2016 на суму товару 446959,98 грн. (з ПДВ). Товар отримано на підставі довіреності № 8 від 25.03.2016, що виписана на Кроткова Г.С. Оплата товару здійснена безготівковим шляхом, згідно умов договору - за 100% передоплатою, що підтверджено платіжними дорученнями № 4757 від 28.01.2016, № 4864 від 09.03.2016, № 4866 від 10.03.2016.

Також, в межах господарської діяльності ТОВ фірма Спектр А як постачальником було укладено договори, предметом яких є постачання продукції (товару) за межі України:

поставки № 4/е від 02.03.2016 з ТОВ Рива (Грузія, м.Тбілісі), постачання за яким підтверджено рахунком-фактурой № 1/R від 04.03.2016 на суму 31960 дол.США, рахунком-фактурой № 4/з від 16.03.2016 на суму 25903 дол.США, рахунком-фактурой № 3/з від 19.01.2016 на суму 21604 дол.США, вантажно-митною декларацією № 102110002/2016/112505, вантажно-митною декларацією № 102110002/2016/011948, вантажно-митною декларацією № 102110002/2016/011548 та міжнародними товарно-транспортними накладними;

поставки № 3/э від 25.02.2016 з ТОВ Зоди Плюс (Грузія, м.Тбілісі), постачання за яким підтверджено рахунком-фактурой № 01/Z від 26.02.2016 на суму 14520 дол.США, вантажно-митною декларацією № 102110002/2016/011549 та міжнародною товарно-транспортною накладною;

поставки № 105/LG від 21.04.2016 з ТОВ ЛАГИ ДИГОМИ (Грузія, м.Тбілісі), постачання за яким підтверджено рахунком-фактури №1/LG від 21.04.2016р. на суму 6732,60 дол.США, вантажно-митною декларацією №102110002/2016/012480 та міжнародною товарно-транспортною накладною;

купівлі-продажу № 102/э від 25.11.2015 з ТОВ ХУРО , постачання за яким підтверджено рахунком-фактури № 4/э від 16.03.2016 на суму 25903,00 дол.США, № 3/э від 19.01.2016 на суму 21904,00 дол.США вантажно-митною декларацією № 102110002/2016/011948, № 102110002/2016/011548 та міжнародними товарно-транспортними накладними.

Отже, факт реальності придбання позивачем товарів (послуг) за вказаними договорами, а також їх використання у власній господарській діяльності - експортні операції підтверджується вищенаведеними первинними документами, які цілком об'єктивно розцінені судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.

При цьому слід зазначити, що за умовами договорів позивача із ТОВ Каскад-56 , ТОВ Юммакс відвантаження продукції здійснюється за складу останніх в м.Чернігів, а за умовами договорів із нерезидентами, які придбавали той же товар у позивача, вони самостійно вивозили його також зі складу в м.Чернігів. Факт транспортування цього товару із м.Чернігів до Грузії підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними, в яких вантажовідправником зазначено ТОВ Спектр-А (а.с. 58, 67, 70, 78, 87). Здійснення експорту товару за межі України підтверджено відповідними вантажно-митними деклараціями із відмітками митних органів України (а.с. 56, 66, 69, 77, 86).

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про безтоварність спірних господарських операцій та наявність порушень з боку позивача п.200.4 ст. 200 ПК України, які позбавляють його права на відшкодування заявленої суми ПДВ, є необґрунтованими і не доведені під час судового розгляду, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позову є законним.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року по справі № 804/5155/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 березня 2017 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко