Рішення

від 07.03.2017 по справі 910/2111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.2017Справа №910/2111/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2111/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Енергопостач , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Хокос , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Червоне-Продсервіс , смт Теплик,

про стягнення 289 045,86 грн.,

за участю представників:

позивача - Коверзнєв М.С. (довіреність від 10.01.2017 № б/н);

відповідача - не з'явилися;

третя особа - Костін М.К. (договір про надання правової допомоги від 01.03.2016 № 46).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еверест Енергопостач (далі - ТОВ Еверест Енергопостач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Хокос (далі - ТОВ Хокос ) про стягнення: 166 500 грн. основної заборгованості; 113 108,20 грн. пені; 9 271,16 грн. 3% річних; 166,50 грн. втрат від інфляції, а всього 289 045,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 було порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 07.03.2017 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Червоне-Продсервіс (далі - ТОВ Червоне-Продсервіс ).

07.03.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 07.03.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи письмові пояснення не подав, проте проти задоволення позову заперечив повністю, посилаючись на положення часини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки порука припинена.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.08.2015 ТОВ Еверест Енергопостач (постачальник) і ТОВ Червоне-Продсервіс (споживач) було укладено договір № 05/08Г на постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- об'єми поставок природного газу за Договором в період 2015 року становлять до 1 410 тис.куб.м. та зазначені в додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору на постачання природного газу. Одиниця виміру 1 тисяча кубічних метрів. Фактична кількість поставленого за Договором природного газу визначається згідно щомісячних актів приймання-передачі природного газу між постачальником та споживачем, складених згідно реєстру фактичного споживання природного газу споживачами, узгодженого з газотранспортною організацією (пункти 3.3, 3.4 Договору);

- постачальник передає природний газ споживачу на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України (пункт 4.1 Договору);

- ціна на природний газ, який буде поставлятися з 18.08.2015 за 1 000 куб.м. встановлюється в гривнях України і складає без врахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання 5 366,66 грн. Крім того: збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ в розмірі 2%, що складає -107,33 грн. за 1 000 куб.м. без врахування ПДВ; ПДВ на обсяги газу, що передається споживачу на пунктах виміру, які знаходяться в пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України, в розмірі 1 094,80 грн. Разом за 1 000 куб.м. - 6 568,80 грн., з урахуванням ПДВ (пункт 5.1 Договору);

- розрахунки за поставку природного газу здійснюються споживачем виключно грошовими коштами в національній валюті України (гривнях) шляхом їх перерахування на поточний рахунок постачальника, вказаний у Договорі, на таких умовах: 40% від вартості заявлених об'ємів - оплата з 01 числа по 10 число місяця поставки газу; 30% від вартості заявлених об'ємів - оплата з 10 числа по 20 число місяця поставки газу; 30% від вартості заявлених об'ємів - оплата з 20 числа по 30 число місяця поставки газу.

У випадку перевищення фактичного споживання газу в порівнянні з узгодженим плановим обсягом кінцевий розрахунок проводиться споживачем не пізніше 05 числа місяця, наступного з місяцем поставки природного газу, у відповідності до умов Договору на підставі акта, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактичного отриманого природного газу (пункт 6.1 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважним представниками сторін та діє в частині поставки природного газу до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору).

Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено обсяги постачання природного газу.

Додатковою угодою від 30.11.2015 №3 до Договору визначено ціну за 1 000 куб.м. природного газу у сумі 7 700 грн., з урахуванням ПДВ.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Фігурним О.Г., який діяв на підставі статуту, та від третьої особи - директором Лунякіним М.О., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і третьою особою Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.09.2016 зі справи № 902/649/16 за позовом ТОВ Еверест Енергопостач до ТОВ Червоне-Продсервіс про стягнення 411 570,21 грн. позов задоволено частково та встановлено таке:

- на виконання договірних зобов'язань позивачем передано відповідачу у грудні 2015 року природний газ в об'ємі 150,000 тис. куб.м. на суму 1 155 000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2015, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін;

- натомість відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, за поставлений природний газ, як свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок, розрахувався лише в сумі 848 500 грн., відтак у останнього виникла заборгованість з оплати поставленого йому газу в розмірі 306 500 грн., розмір якої також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2015 -17.06.2016;

- вказаним двостороннім актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін, останні підтвердили наявну заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 306 500 грн., що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем факту існування заборгованості за поставлений позивачем газ;

- однак, як слідує з матеріалів справи, заборгованість відповідача в сумі 306 500 грн. залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з останнього вказаної суми заборгованості;

- в ході розгляду справи судом встановлено, що частину основного боргу в сумі 60 000 грн. відповідачем було погашено після порушення провадження у даній справі; вказаний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки за період з 12.08.2016 по 28.09.2016;

- таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення решти суми основного боргу в розмірі 246 500 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у вказаному розмірі.

Отже, вказаним рішенням суду встановлено факт поставки природного газу та наявності заборгованості третьої особи перед позивачем.

11.08.2015 ТОВ Хокос (поручитель), ТОВ Еверест Енергопостач (кредитор) та ТОВ Червоне-Продсервіс (боржник) було укладено договір поруки № б/н (далі - Договір поруки), за умовами якого:

- поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань ТОВ Червоне-Продсервіс (боржника), що виникли з Договору (пункт 1.1 Договору поруки);

- за Договором поруки забезпечується зобов'язання боржника за Договором в частині виконання грошових зобов'язань, по оплаті постачання замовлених обсягів природного газу в кількості визначеної згідно з додатком № 1 до Договору поруки за ціною, яка визначається відповідно до пунктів 5.1, 5.5 Договору (пункт 1.2 Договору поруки);

- у випадку порушення строків виконання обов'язку за Договором, боржник зобов'язаний не пізніше першого дня виникнення заборгованості письмово повідомити поручителя про невиконання зобов'язання забезпеченого порукою за Договором (пункт 3.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується на підставі Договору поруки виконати свій обов'язок, шляхом перерахування коштів на користь кредитора протягом одного банківського дня від виникнення заборгованості боржника за Договором (пункт 3.2 Договору поруки);

- Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (пункт 4.1 Договору поруки);

- порука припиняється з припиненням забезпеченого зобов'язання (пункт 4.2 Договору поруки);

- порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем (пункт 4.3 Договору);

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручається за нового боржника (пункт 4.4 Договору поруки).

Договір поруки підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Фігурним О.Г., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Костюком А.В., який діяв на підставі статуту, від третьої особи - директором Лунякіним М.О., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір поруки у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір поруки є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Отже, укладений учасниками процесу Договір поруки за своєю правовою природою є договором поруки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач вказує, що борг за Договором у сумі 166 500 грн. не сплачено, ні третьою особою, ані відповідачем як поручителем.

Разом з тим, третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на припинення поруки.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, зі змісту Договору поруки, зокрема розділу 4, вбачається, що дія поруки не припинена, оскільки зобов'язання забезпечене нею не припинено (пункт 4.2 Договору поруки).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 166 500 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 166,50 грн. втрат від інфляції, 9 271,16 грн. 3% річних і 113 108,20 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 10.12.2015 по 06.02.2017.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в пункті 6.1 Договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Хокос (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 2, оф.75; ідентифікаційний код: 38995781) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Енергопостач (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67 КС; ідентифікаційний код: 38148611): 166 500 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот) грн. основного боргу; 166 (сто шістдесят шість) грн. 50 коп. втрат від інфляції; 113 108 (сто тринадцять тисяч сто вісім) грн. 20 коп. пені; 9 271 (дев'ять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 16 коп. 3 % річних і 4 335 (чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 69 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 14.03.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук