Рішення

від 13.03.2017 по справі 914/180/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017р. Справа№ 914/180/17

За позовом: 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту ( військова частина Т 0410), м.Червоноград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мануфактура цегли , Львівська область с. Колоденці

про стягнення 37 836, 46 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту ( військова частина Т 0410) до Товариства з обмеженою відповідальністю Мануфактура цегли про стягнення 37 836, 46 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.02.2017 р.

В судовому засіданні 06.02.2017 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

На адресу суду 10.03.2017 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 1093/17), якою просить стягнути з відповідача 30 004,83 грн. - основного боргу, 4 674,34 грн. - пені, 2 252,39 грн. - втрат пов'язаних з інфляцією та 455,53 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 13.03.2017 року представник позивача позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. 1093/17), просив задоволити їх з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема в частинні повної та своєчасної оплати за фактично виконані роботи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

В судовому засіданні 13.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18 березня 2016 року між 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО410) (надалі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мануфактура цегли (надалі Замовник) укладено Договір № 07-0410-2016.

Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 договору, виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконувати роботи по ремонту об'єктів інфраструктури, а Замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати фактично виконанні Виконавцем роботи.

Згідно п. 2.2 договору, оплата за виконанні виконавцем роботи проводиться Замовником щомісячно грошовими котами в національній валюті України, за фактично виконанні Виконавцем роботи шляхом перерахування Замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок Виконавця протягом п'яти банківських днів, після підписання Замовником актів виконаних робіт за місяць за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

Як вбачається, зокрема з:

- Акту № 7/1 приймання виконаних робіт будівельних робіт за березень 2016 року та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за березень 2016 року виконано робіт на суму 4 150,26 грн.;

- Акту № 7/2 приймання виконаних робіт будівельних робіт за квітень 2016 року та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за квітень 2016 року виконано робіт на суму 14 005,00 грн.;

- Акту № 7/3 приймання виконаних робіт будівельних робіт за травень 2016 року та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за травень 2016 року виконано робіт на суму 20 003,22 грн.;

- Акту № 7/3 приймання виконаних робіт будівельних робіт за червень 2016 року та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2016 року виконано робіт на суму 23 240,75 грн.;

- Акту № 7/5 приймання виконаних робіт будівельних робіт за липень 2016 року та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за липень 2016 року виконано робіт на суму 30 004,08 грн.

Всього Виконавцем було виконано робіт Замовнику за договором робіт на суму 91 403,31 грн. Зауважень чи претензій зі сторони Замовника щодо виконаних робіт не надходило.

Згідно банківських виписок на рахунок Виконавця від Замовника надійшли кошти у розмірі:

13.05.2016 р. - в розмірі 4 150,26 грн.

10.06.2016 р. - в розмірі 14 005,00 грн.

10.06.2016 р. - в розмірі 20 003,22 грн.

07.07.2016 р. - в розмірі 23 240,00 грн.

Виконавцем на адресу замовника не одноразово направлялись претензії 06.10.16 р. № 42/7-2 та 29.11.16 р. № 52/7-2 з вимогою добровільного погашення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, які залишені ним без відповіді та виконання.

Як вбачається Замовником не проведено повної оплати за виконанні роботи, що спричинило виникнення заборгованості перед Виконавцем у сумі 30 004,83 грн., та стало підставою звернення його до суду з вимогою про їх стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 455,53 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 252,39 грн. Крім цього, відповідно до п. 5.3 Договору, позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 4 674,34 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних заяв (вх. № 1093/17).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 07-0410-2016 від 18.03.2016 року, позивач відповідачу виконав роботи, що підтверджується долученими актами, зокрема: № 7/1 приймання виконаних робіт будівельних робіт за березень 2016 року на суму 4 150,26 грн.; № 7/2 приймання виконаних робіт будівельних робіт за квітень 2016 року на суму 14 005,00 грн.; № 7/3 приймання виконаних робіт будівельних робіт за травень 2016 року на суму 20 003,22 грн.; № 7/3 приймання виконаних робіт будівельних робіт за червень 2016 року на суму 23 240,75 грн.; № 7/5 приймання виконаних робіт будівельних робіт за липень 2016 на суму 30 004,08 грн. Всього позивачем було виконано робіт згідно актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (долучено до матеріалів справи) на суму 91 403,31 грн.

Однак, відповідачем не здійснено повної оплати за виконанні роботи та відповідно до наданих банківських виписок оплачено частково: 13.05.2016 р. - 4 150,26 грн.; 10.06.2016 р. - 14 005,00 грн.; 10.06.2016 р. - 20 003,22 грн.; 07.07.2016 р. - 23 240,00 грн., чим порушено умови договору, а саме п. 2.2.

Як вбачається з матеріалів справи та наведеного у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 30 004,83 грн. Станом на день прийняття рішення дана заборгованість ним не погашена та підлягає до стягнення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 5.3 Договору, за порушення зобов'язань по оплаті авансу, вартості виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму простроченого зобов'язання. Сторони погодились, що пеня стягується за весь строк прострочення виконання Замовником своїх грошових зобов'язань.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивачем нарахована пеня згідно прострочень по оплаті за актами № 7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 7/5 в розмірі 4 674,34 грн., яка підлягає до стягнення в межах заявлених позовних вимог.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані інфляційні втрати за актами № 7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 7/5 за періоди прострочення зазначені в поданому розрахунку всього на загальну суму 455,53 грн. та 3 % річних за періоди прострочення зазначені в поданому розрахунку на загальну суму 2 252,39 грн., які підлягають до стягнення в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Мануфактура цегли (80433, Львівська область, Кам'янака - Бузький район, с. Колоденці, вул. І.Франка, 11, код ЄДРПОУ 39341956) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 33158321) - 30 004,83 грн. - основного боргу, 4 674,34 грн. - пені, 2 252,39 грн. - інфляційних втрат, 455,53 грн. - трьох відсотків річних та 1 600,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.03.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.