Постанова

від 16.11.2011 по справі 4789/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. 15 год.20 хв.Справа № 2-а-4789/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Галекс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання неправомірними дій, визнання нечинними податкових повідомлень- рішень та стягнення бюджетного відшкодування,

встановив:

Приватне підприємство "Галекс" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення перевірки, визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.11 № НОМЕР_1, від 17.06.11 №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування 35328 грн. В позові зазначено, що підприємство задекларувало в травні 2009 року до бюджетного відшкодування суму 35328 грн., але шляхом прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень податкова інспекція зменшила цю суму, посилаючись на те, що відсутні докази на підтвердження факту надходження до бюджету надмірних сум ПДВ внаслідок сплати постачальниками підприємства по ланцюгу відповідних сум податку. Позивач вважає такі дії неправомірними. Чинне законодавство України не ставить право платника на одержання бюджетного відшкодування у залежність від дотримання податкової дисципліни постачальниками по ланцюгу. Як зазначає відповідач - 1, контрагент позивача по другому ланцюгу постачання ТОВ "Придніпровський торговий дім" є ліквідованим, а отже, не має підстав для підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість. Позивач зазначає, що норма статті 61 Конституції України передбачає індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач не може бути позбавлений права на бюджетне відшкодування) за свого контрагента через те, що останній ліквідований та є таким, якого неможливо перевірити. Податковий орган був зобов'язаний здійснити відповідну перевірку позивача протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної декларації, тобто, на протязі 10 місяців існування ТОВ "Придніпровський торговий дім", чого зроблено не було. У випадку своєчасної перевірки позивача (податковий період - травень 2009 року), відповідач-1 мав змогу перевірити контрагента позивача по другому ланцюгу постачання - ТОВ "Придніпровський торговий дім", який ліквідовано лише у березні 2010 року. Неможливість здійснення перевірки не є беззаперечним фактом підтвердження несплати податку на додану вартість до бюджету або відсутності реальності господарських операцій. Факт здійснення поставки підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, а також документами про подальший продаж продукції за кордон.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

ДПІ у м. Херсоні (відповідач-1) надала письмові заперечення, в яких зазначає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування є факт надмірного надходження відповідних сум ПДВ до державного бюджету, а тому відсутність належних доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету виключає можливість задоволення цього позову. Є непідтвердженими суми бюджетного відшкодування з ПДВ, які заявлені позивачем за травень 2009 року, оскільки ДПІ не може перевірити Славутську філію ТОВ "Придніпровський торговий дім", яка є постачальником позивача по ланцюгу ПП "Галекс" - ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" - Славутська філія ТОВ "Придніпровський торговий дім".

Представник ДПІ прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області (надалі-відповідач-2) надало суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, і зазначив, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у т.ч. і ПДВ, у зв'язку з чим відповідач-2 не може надати оцінку законності позовних вимог. Відповідач-2 також вказав на те, що відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України органи Держказначейства мають повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Позиція відповідача-2 була підтримана його представником під час судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що Приватне підприємство "Галекс" (далі - позивач) зареєстроване юридичною особою у 2002 році, є платником податку на додану вартість з 19.07.2004.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Галекс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у лютому та квітні 2009 року, результати перевірки відображені в акті від 09.06.2011 № 954/.07-0/31918281. Перевіркою підтверджено відображене ПП "Галекс" у декларації за травень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 30982 грн.; виявлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України - завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року, в розмірі 4346 грн.; порушення п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України у вигляді заниження суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню за березень 2009 року на 4346 грн.

В акті вказано, що згідно з податковою декларацією з ПДВ за лютий 2009 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту складає 4375 грн., але в декларації за березень 2009 року підприємство не декларувало до бюджетного відшкодування суму 4346 грн., що вважається заниженням суми бюджетного відшкодування.

Згідно з декларацією з ПДВ за квітень 2009 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 30982 грн. В декларації за травень 2009 року сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів вказана платником розмірі 35328 грн., тобто є завищеною на суму 4346 грн. На цю ж суму позивач зависив суму бюджетного відшкодування.

За наслідком розгляду висновків акту перевірки, ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2011 № НОМЕР_2 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року в розмірі 4346,00грн.; № НОМЕР_3 про збільшення суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року в розмірі 4346,00грн. Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 4346 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів.

Позивач ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не навів доводів щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3.

В декларації з ПДВ за березень 2009 року позивач не задекларував до бюджетного відшкодування ні на рахунок платника, ні у зменшення податкових зобов'язань суму 4346 грн., хоч мав на це право.

Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (в редакції на момент виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначались виключно Законом № 168/97, а саме п. 7.7 статті 7 цього Закону. Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ (в редакції на момент подання податкових декларацій), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За декларацією лютого 2009 року від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом склало 4375 грн, дана сума була зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - березня 2009 року та відображена в рядку 23 декларації за березень 2009 року.

Пп. 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ передбачалось, що у випадку, коли у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)... Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. 7.7.3 ст. 7 Закону про ПДВ), а також платник має право подати податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Таким чином, Законом про ПДВ передбачалось два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах; або повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. При цьому платником в кожному звітному періоді може застосовуватися тільки один з цих шляхів, а зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом не передбачена. Оскільки позивачем не заявлено суму 4346 грн. до відшкодування на рахунок платника або в рахунок погашення зобов'язань наступних періодів, за неясних причин він відобразив дану суму в рядку 26, ці дії свідчать про добровільну відмову від отримання відшкодування з бюджету цієї суми. Така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації). Сума заниженого бюджетного відшкодування, самостійно обчислена податковим органом, враховується платником в рядку 26 декларації як така, що підлягатиме лише зарахуванню платником в податкових деклараціях у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Відповідно до абзацу "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону, у разі якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. Податкове повідомлення надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма "В2")).

Такі ж самі норми встановлені в ПКУ, який набрав чинності в 2011 році, а саме: згідно п. "а" п. 200.14 ПКУ у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Отже, суд не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції при прийнятті податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.06.11.

Як наслідок встановленого вище порушення, підприємством на порушення п.п. 7.7.1., 7.7.2., п. 7.7., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року на 4346 грн., яка була заявлена до бюджетного відшкодування по даній декларації і складає залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів. По даному факту було прийнято податкове повідомлення - рішення за формою "В1" від 17.06.11 № НОМЕР_2, підстав для скасування якого суд не вбачає.

Згідно акту позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ приватному підприємству "Галекс" за травень 2009 року від 10.08.11 № /07-0/31918281 податковим органом було виявлено, що позивачем порушено пп. 7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2009 року на 30982 грн. В акті перевірки зазначено про те, що позивач задекларував до бюджетного відшкодування суму 35328 грн., залишок від'ємного значення попереднього періоду склав 35328 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах склала 35328 грн. при цьому позивач не врахував висновки акту перевірки від 09.06.11, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування за декларацією травня 2009 року на 4346 грн. ДПІ також було встановлено, що одним з постачальників позивача у квітні 2009 року було ТОВ "Центр покрівельних матеріалів", з яким укладено договір № 11-04/09 на поставку бітумно-полімерних матеріалів. Поставлено товарів на загальну суму 213570 грн., в т.ч. ПДВ 35595 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, сертифікатом якості, платіжними документами. На підставі податкових накладних №№ 41, 42 від 16.04.09, виданих ТОВ "Центр кровельних матеріалів", позивач відніс суму 35595 грн. до податкового кредиту квітня 2009 року. ДПІ у Приморському районі м. Одеси надало довідку зустрічної звірки від 04.07.11 № 295/23-5/33890420, згідно з якою ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" є посередником, а постачальником продукції, у подальшому реалізованої на адресу ПП "Галекс", було підприємство Славутська філія ТОВ "Придніпровський торговий дім". З довідки та податкової декларації ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" вбачається, що останнє задекларувало операції продажу позивачу товарів.

Славутська ОДПІ Хмельницької області, де підприємство Славутська філія ТОВ "Придніпровський торговий дім" перебуває на обліку, надіслала акт про неможливість проведення зустрічної перевірки від 25.07.11 № 6/23/35863226 у зв'язку з тим, що Славутська філія ТОВ "Придніпровський торговий дім" має стан "16" - припинено (ліквідовано, закрито). Отже, неможливо підтвердити достовірність здійснюваних операцій та прослідкувати реальне переміщення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Придніпровський торговий дім" до ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" і, як наслідок, від ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" до ПП "Галекс" на суму 35595 грн. Отже, не встановлено факту надмірної сплати ПДВ підприємством ПП "Галекс" по постачальнику ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" у розмірі 35595 грн.

За наслідками цієї перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11 серпня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації травня 2009 року на 30982 грн.

Претензій до оформлення первинних податкових та бухгалтерських, транспортних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Центр покрівельних матеріалів" у податкової інспекції не має. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом. ДПІ не виявила будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Водночас слід зазначити, що несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Відтак, власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

Крім того, з акту про неможливість перевірки Славутської філії ТОВ "Придніпровський торговий дім" від 25.07.11 вбачається, що сама філія не реєструвалась платником ПДВ, декларації з ПДВ подавало головне підприємство ТОВ "Придніпровський торговий дім" до ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Доказів того, що головне підприємство ТОВ "Придніпровський торговий дім" було припинено або ліквідовано, немає. Відповідач-1 не довів факту надсилання запитів щодо підтвердження сплати ПДВ за місцем знаходження головного підприємства. Причин ухилення податкової інспекції від проведення перевірки усього ланцюга контрагентів позивача до виробника, відповідач-1 суду не навів. На підставі цього, суд вважає, що податковий орган не виконав всі необхідні умови перевірки достовірності надходження податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками по ланцюгу, а обмежився тільки формальною перевіркою, ліквідація філії підприємства не є доказом неможливості перевірити головне підприємство.

Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача, судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Як вже зазначено вище, за пунктом 1.8 ст. 1 Закону №168/97 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів /робіт, послуг. ДПІ в актах перевірки підтверджує той факт, що до відшкодування з бюджету позивачем за травень 2009 року заявлена сума ПДВ, яка не перевищують суми цього податку, фактично сплаченої позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що підтверджує дотримання позивачем вимог пп. 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11 серпня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації травня 2009 року на 30982 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно пп.7.7.6. п.7.7 вказаної статті орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року в сумі 30982 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача визнати неправомірними дій ДПІ щодо проведення перевірки, суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки здійснення перевірки заявлених сум бюджетного відшкодування входить в компетенцію податкової інспекції, і порушення термінів проведення таких перевірок не може бути беззаперечною підставою для визнання такої перевірки або її наслідків неправомірними.

Позов задовольняється частково. Позивачу відшкодовуються судові витрати в розмірі пропорційно задоволеним вимогам в сумі 311 грн. 52 коп. (виходячи з розрахунку 309 грн. 82 коп.(1 % задоволеної суми) + 1грн. 70 коп. за немайнову вимогу).

Керуючись ст.ст. 94, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позовні вимоги приватного підприємства "Галекс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № НОМЕР_1 від 11 серпня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації травня 2009 року на 30982 грн.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області р/р 31118030700002 в ГУДКУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на користь приватного підприємства "Галекс" (73003, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31918281) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009р. в сумі 30 982 (тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Галекс" (73003, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31918281) витрати зі сплати судового збору у розмірі 311 (триста одинадцять) грн. 52 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 листопада 2011 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.3