Рішення

від 13.03.2017 по справі 502/503/16-ц

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/503/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кілія цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про

про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 03.03.2016 звернулись до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 з вимогою здійснити поділ земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої в м. Кілія Кілійського району Одеської області по вул. Червоногвардійська, 81, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3. А саме визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право власності на ? частину зазначеної земельної ділянки, та за ОСОБА_3 на ? частину зазначеної земельної ділянки.

З позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками в рівних частках ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81. Зазначене майно позивачі придбали за договором купівлі продажу від 05.06.2002 року, посвідченого Кілійською районною державною нотаріальною конторою. З позовної заяви також вбачається, що власником іншої ? частини вищевказаного житлового будинку є відповідач ОСОБА_3.

14.11.2012 року Кілійською міською радою Одеської області було винесено рішення про передачу земельної ділянки площею 0,1 га у власність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1. Земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином зазначена земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності позивачів та відповідача, що підтверджується свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Кілійського районного управління юстиції Одеської області від 29.04.2013 року.

На теперішній час сторонам, як співвласникам житлового будинку та належної до нього земельної ділянки, необхідно вирішити питання щодо розпорядження належної їм на праві спільної часткової власності ? частини житлового будинку та відповідної земельної ділянки. Однак це ускладнюється тим, що частина житлового будинку належить позивачам та відповідачу на праві спільної часткової власності, а земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до витягу з з нормативної грошової оцінки, грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована за адресою: м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81, складає 76892,89 гривень.

Позивачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак від них на адресу суду надійшли заяви про те, що заявлені позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі та просять розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить здійснити розгляд справи за його відсутності.

На підставі вищезазначених письмових заяв суд ухвалює рішення за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до договору купівлі продажу частини житлового будинку від 05.06.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2459, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 надія Борисівна придбали ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10048017 від 10.03.2006 року, виданого Комунальним підприємством Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості , ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81, належить ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ЖД № 133140, виданого 18.06.2011 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області 18.06.2011 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 павлом Івановичем та ОСОБА_5. прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 57.

З виписки з рішення Кілійської міської ради від 14.11.2012 року за № 511-VI-30 вбачається, що Кілійська міська рада розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності по передачі земельних ділянок у приватну власність безоплатно для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також ведення особистого селянського господарства вирішила: Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передати у спільну сумісну власність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівельних споруд за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5102069612015 від 03.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер - 5122310100:02:013:0044.

Зазначене також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.04.2013 року, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.04.2013 року № 3060335.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,1 га за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81 належить позивачам та відповідачу на праві спільної сумісної власності без визначення часток.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової власності або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до приписів ст.ст. 368, 369, 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, розпоряджаються за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено домовленістю між ними чи законом. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок( крім багатоквартирного ), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника ( землекористувача ).

Згідно ч. 1, 2 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність), або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

Відповідно до п. 1,3,4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У відповідності до положень ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Частиною 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруд.

Також слід зазначити, що згідно із роз'ясненнями пп. 19-21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

З згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, а також враховуючи те, що відповідач не заперечує проти позову, керуючись законом суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 355, 368, 369, 372, 377 ЦК України, ст.ст. 81, 86-89, 120, 131 ЗК України, ст. ст. 10, 11,60, 88, 213-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю - задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81, кадастровий номер 5122310100:02:013:0044 .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81, кадастровий номер 5122310100:02:013:0044 .

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Червоногвардійська, 81, кадастровий номер 5122310100:02:013:0044 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6