Ухвала

від 15.03.2017 по справі 910/21021/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2017 року Справа № 910/21021/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С.,

перевіривши

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та

клопотання про звільнення від сплати судового збору

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016

та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2015

у справі № 910/21021/14 господарського суду міста Києва

за заявою Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та

автоматики"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі №910/21021/14 ПАТ "Київський завод реле та автоматики" визнано банкрутом; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Наумову О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 16.06.2015 на загальну суму 1.203.585.062,58 грн., з яких, визнано кредитором ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1.200.554.689,17 грн., з яких 47.355,79 грн. - вимоги другої черги, 612.655.993,58 грн. - вимоги третьої черги, а 587.851.339,80 грн. - шостої черги. Також, в даній ухвалі, крім іншого, відмовлено ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у визнанні кредитором ПАТ "Київський завод реле та автоматики" на суму 556.542.543,14 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі № 910/21021/14, заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 556.733 437,73 грн. задоволено частково; визнано кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві до боржника на суму 190.894,59 грн.; в іншій частині заяву залишено без задоволення; вирішено інші процесуальні питання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 ухвалу господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі № 910/21021/14 в частині результатів розгляду заяви ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 556.733.437,73 грн. залишено без змін.

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2015, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про збільшення кредиторських вимог .

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Однак, до касаційної скарги ДПІ не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування ДПІ як державного органу, що позбавило можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши доводи заявника, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2015, не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

При цьому, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі № 910/21021/14 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Удовиченко О.С.