Рішення

від 14.03.2017 по справі 909/762/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р. Справа № 909/762/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Сервіс-214", вул. Мазепи, 167/48, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: "Gold Parkiet Sp.z.o.o", Poland, 01-822, Warszawa, ul. Schroegera, 38

про стягнення заборгованості в сумі 9 206,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 275 813 грн.60 коп.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність вих. № 01 від 06.09.2016 року)

від відповідача: представники не з"явилися

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "КВВ Сервіс-214" (позивач по справі ) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до "Gold Parkiet Sp.z.o.o" (відповідач по справі) про стягнення заборгованості в сумі 9 206,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №01/12/15 від 01.12.2015 року, зокрема щодо здійснення оплати за поставлений позивачем товар.

З позовної заяви вбачається, що відповідачем виступає іноземний суб'єкт господарювання - нерезидент, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названого господарства є: Poland, 01-822, Warszawa, ul. Schroegera, 38 (ОСОБА_2).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у випадку якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Господарському суді Івано-Франківської області. При цьому, матеріальним правом для вирішення спорів за цим договором є матеріальне право України.

Статтею 4 ГПК України, встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ухвалою суду від 12.09.2016 року, з врахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (підписаною 15.11.1965 року в м. Гаазі), порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.03.17.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.

Відповідач своїм правом на участь повноваженого представника в судовому розгляді не скористався, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив.

Статтею 125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Так, відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції ( z0573-08 ). Заповненню з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції ( z0573-08) підлягають дві частини формуляра: "Прохання" і "Короткий виклад документа".

Відповідно до п. 6.6. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень від 27.06.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2008 р. за N 573/15264, у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі, то він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

На виконання вимог ухвали суду від 12.09.2016 позивачем подано суду витребувані документи, перекладені на польську мову з нотаріальним засвідченням.

На виконання вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної 15.11.1965 року у м. Гаазі, господарським судом Івано-Франківської області надіслано на адресу Центрального органу ОСОБА_2 для подальшого вручення документів відповідачу по справі.

22.11.2016 на адресу суду повернулися вказані документи з письмовим підтвердженням про те, що дані документи відповідачу вручено не було.

З метою врегулювання недоліків та з метою вручення процесуальних документів відповідачу, господарський суд Листом №№702 від 08.12.16 року звернувся до позивача , яким зобов"язав представника позивача з'явитися до господарського суду Івано-Франківської області.

Представник позивача 09.12.2016 року з"явився до господарського суду та отримав копії документів для виправлення недоліків та повторного направлення процесуальних документів відповідачу, про що свідчить відмітка на вказаному Листі суду.

Отже, вищенаведене свідчить про вжиття господарським судом всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Вжитті судом заходи свідчать про належне повідомлення відповідача про судових розгляд справи.

Разом з тим, слід зазначити, що пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції ( 995_890 ), суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції ( 995_890 ), може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Таким чином, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції ( 995_890 ), суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість

місяців.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне розглянути матеріали справи за наявними документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КВВ Сервіс-2014" (по контракту - продавець/по справі - позивач) та "Gold Parkiet Sp.z.o.o" (по контракту - покупець/по справі - відповідач) укладено контракт №01/12/15.

Відповідно до умов цього контракту позивач зобов"язався передати відповідачу товар (пиломатеріали обрізні і не обрізні) на загальну суму 240 000 Євро, а останній в свою чергу оплатити його.

Поставка здійснювалася на умовах FCA, відповідно до ІНКОТЕРМС-2010.

Про факт виконання позивачем вказаного вище зобов"язання (поставку товару) свідчать вантажно-митні декларації та міжнародні транспортні накладні СМR, копії яких долучені до матеріалів справи.

Зокрема 14 квітня 2016 року позивачем відвантажено відповідачу товар на суму 6 650 Євро.

27 квітня 2016 року останнім оплачено 6 650 Євро., про що свідчить долучена до матеріалів справи копія розрахунку.

26 квітня 2016 року відвантажено товар на суму 9 120 Євро. Платежами від 10 травня 2016 року, від 26 липня 2016 та від 27 липня 2016 року, копії яких долучені до матеріалів справи, відповідачем оплачено на користь позивача 9 120 Євро.

11 травня 2016 року позивачем відвантажено відповідачу товар на суму 9 120 Євро, проте останнім оплачено тільки 10 Євро.

За наведених обставин у відповідача станом на 07 вересня 2016 року виникла заборгованість перед позивачем на суму 9 206 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп.

Відповідно до ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором , законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов"язний оплати товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Приписами ст. 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов"язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним , зокрема у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідач відсутність перед позивачем заборгованості в сумі 9 206,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп. суду не довів.

Разом з тим, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на те, що продавець виконав прийняті на себе зобов»язання по Контракту №01/12/15 від 01.12.15, а покупець в порядку, передбаченому Контрактом, свої зобов»язання по оплаті товару належним чином не виконав, чим допустив істотне порушення умов Контракту, суд на підставі вищевикладених правових норм приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути 9 206,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп.

Таким чином, наведене дає підстави для висновку суду про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної 15.11.1965 року у місті Гаазі, ст.ст.15, 16, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Сервіс-214" до "Gold Parkiet Sp.z.o.o" про стягнення заборгованості в сумі 9 206,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп.

Стягнути з "Gold Parkiet Sp.z.o.o" (Poland, 01-822, Warszawa, ul. Schroegera, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Сервіс-214" (вул. Мазепи, 167/48, м. Івано-Франківськ, код 39518810) заборгованості в сумі 9 206,00 (дев"ять тисяч двісті шість) Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.09.2016 року еквівалентно складає 275 813 грн.60 коп. (двісті сімдесят п"ять тисяч вісімсот тринадцять гривень шістдесят копійки) та 4 137 грн.20 коп. (чотири тисячі сто тридцять сім гривень двадцять копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.03.17

Суддя Фанда О. М.