Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/2483/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа №910/2483/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватого акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Дружба"

про стягнення 100 306,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кибукевич В.В. - представник за довіреністю № 230 від 30.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватого акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Дружба" про стягнення 100 306,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.10.2016 року між ним та відповідачем укладено договір поставки №ДМ103 відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний поставити на адресу позивача товар (арматуру).

12.10.2016 року відповідачем поставлено на склад позивача металопрокат.

Під час приймання на складі позивача поставленого відповідачем металопрокату виявлено недостачу на загальну суму 100 306,50 грн., у зв'язку з чим складено акти приймання продукції (товарів) за кількістю.

Враховуючи вищезазначене позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача коштів в розмірі 100 306,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.03.2017 р.

В судове засідання 13.03.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.02.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0130 39292088.

Представник позивача виконав вимоги ували суду від 20.02.2017 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.10.2016 року між приватим акціонерним товариством "Рокитнівський скляний завод" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Металобаза Дружба" (постачальник) укладено договір поставки №ДМ103.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (далі по тексту товар ), асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.2.2 договору, кількість кожної партії товару узгоджується в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до даного договору.

Ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у специфікаціях до договору, рахунках та інших супровідних документах (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки.

Специфікацією №1 (додаток №1 до договору поставки №ДМ103 від 05.10.2016р.) передбачено, що згідно умов договору поставки № ДМ103 від 05.10.2016 року постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: арматуру 10 мм А500 (L=12) в кількості 30 тон на загальну суму 349 499,99 грн. включаючи ПДВ.

Пунктом 3 додатку № 1 (специфікації № 1) від 05.10.2016 року до договору поставки № ДМ103 від 05.10.2016 року передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника:

- 70% вартості товару - попередня оплата;

- 30% вартості товару - по факту готовності товару до відвантаження.

Позивачем оплачено відповідачу за товар на загальну суму 349 299,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №19672 від 10.10.2016 року на суму 244 649,99 грн. та №19687 від 11.10.2016 року на суму 104 850,00 грн.

Відповідно до п.4.1 договору, поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010р., з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. інші умови поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.

Пунктом 4 специфікації №1 передбачено, що поставка товару згідно даного додатку здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника на умовах поставки DDP склад покупця, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року.

Згідно Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року термін поставки БОР означає, що продавець надасть товар не розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару. Продавець зобов'язаний поставити товар і нести всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його поставки.

Відповідно до п. 4.3 договору, право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару (п. 4.4 даного договору).

Датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця (п.4.4 договору).

Пунктом 6 специфікації № 1 до договору поставки передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 3 (трьох) банківських днів з дати здійснення покупцем оплати згідно підпункту 3.1. пункту 3 даного додатку.

З наявних видаткової накладної №РН-111001 від 11.10.2016 року, яка не підписана позивачем та товарно-транспортних накладних від 11.10.2016 року вбачається, що відповідачем поставлено на склад позивача металлопрокат на загальну суму 349 499,99 грн.

Проте, під час приймання на складі позивача поставленого відповідачем металопрокату було виявлено:

- згідно товаросупровідних документів автомобілем НОМЕР_1 здійснювалося перевезення металопрокату - арматури 10 мм А500 (L=12) в кількості 20 тон, що не відповідає дійсності. Фактично, після зважування на автомобільних вагах, було виявлено - 13,880 тон арматури 10 мм А500 (L=12) на загальну суму 161 702,00 грн. (Сто шістдесят одна тисяча сімсот дві гривні 00 копійок), тобто, недостача складає 6,120 тон на суму 71 298,00 грн.;

- згідно товаросупровідних документів автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_3 здійснювалося перевезення металопрокату в кількості 10 тон, що не відповідає дійсності. Фактично, після візуального огляду та зважування на автомобільних вагах, було виявлено - 7,510 тон арматури 10 мм А500 (L =12) на загальну суму 87 491,50 грн. тобто, недостача складає 2,490 тон на суму 29 008,50 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання товару за кількістю здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, в частині, що не суперечить умовам договору.

У зв'язку з вищезазначеним, позивачем складено акти:

- №12/-3-1 приймання продукції (товарів) за кількістю при приймання арматури 10 А500 (L=12) від 12.10.2016 року (за участю водія ОСОБА_3), в якому комісія прийшла до висновку, що причиною недостачі продукції - Арматури 10 мм А500 (L=12) в кількості 6,120 тон, є не довантаження (завантаження продукції на транспортний засіб в неповній кількості) постачальником (вантажовідправником) ТОВ Металобаза Дружба .

- №12/-3-1 приймання продукції (товарів) за кількістю при приймання арматури 10 А500 (L=12) від 12.10.2016 року, в якому комісія прийшла до висновку, що причиною недостачі продукції - Арматури 10 мм А500 (L=12) в кількості 2,490 тон, є не довантаження (завантаження продукції на транспортний засіб в неповній кількості) постачальником (вантажовідправником) ТОВ Металобаза Дружба .

Всього відповідачем поставлено арматуру 10 мм А500 (L=12) в кількості 21,390 тон на загальну суму 249 193,50 грн.

А недостача арматури 10 мм А500 (L=12) склала 8,610 тон на загальну суму 100 306,50 грн.

12.10.2016 року позивачем направлено відповідачу на електронну пошту 3295700arm@mail.ru письмове повідомлення про виявлену недостачу із додаванням складених копій актів приймання продукції (товарів) за кількістю, супровідних документів та зазначенням інформації про необхідність направлення відповідачем представника для приймання поставленого товару по кількості.

21.10.2016 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію на суму 128 611,50 грн. №01-03/3158 від 20.10.2016 року, в якій вимагав: або допоставити арматуру 10 мм А500 (L=12) в кількості 8,610 тон на суму 100 306,50 грн., лист 0,5 мм ОЦ Т20 проф. RAL 7004 складає 255 кв.м на загальну суму 28 305,00 грн., або повернути кошти і сумі 128 611,50 грн. Дана претензія направлена відповідачу 21.10.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0417603027300, але повернулася по причині закінчення встановленого строку зберігання.

05.12.2016 року, позивачем повторно, направлено відповідачу на електронну пошту druzba_r@mail.ua письмове повідомлення із додаванням копії претензії № 01-03/3158 від 20.10.2016 року та доданих до неї документів.

У відповідь відповідачем надіслано позивачу лист вих. №14.12.16/1 від 14.12.2016 року, в якому зазначено, що по поставці металопрокату недовантаження дійсно складає на загальну суму 128 611,50 грн. Проте, не має можливості перерахувати дану грошову суму, тому зобов'язуються повернути кошти в розмірі вартості недопоставленого товару в строк до 30.12.2016 року.

Однак, як зазначено позивачем, кошти не повернуті.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №ДМ103 від 05.10.2016 року у відповідача перед позивачем в сумі 100 306,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Дружба" (01601, м. Київ, вулиця Печерський узвіз, будинок 5, кабінет 109; ідентифікаційний код: 40257517) на користь приватого акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (34200, Рівненська область, Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Пролетарська, будинок 18, ідентифікаційний код: 00293462) основний борг у розмірі 100 306 (сто тисяч триста шість) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 16.03.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий