Рішення

від 13.03.2017 по справі 918/68/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р. Справа № 918/68/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна"

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" - 1

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" - 2

про стягнення в сумі 27 517 грн. 11 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2Р.(дов. № б/н від 03.01.2017 р.);

Від відповідача1: не з'явився;

Від відповідача2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" (далі - відповідач - 1) та до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (далі - відповідач - 2) про стягнення в сумі 27 517 грн. 11 коп.

Ухвалою господарського суду від 27 січня 2017 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/68/17, розгляд якої призначено на 13 лютого 2017 року.

До канцелярії суду 13 лютого 2017 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів, а саме: копії банківської виписки від 28 жовтня 2016 року; платіжне доручення № 1187 від 28 жовтня 2016 року; довіреність уповноваженого представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВКП-Україна".

Ухвалою господарського суду від 13 лютого 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 27 лютого 2017 року.

27 лютого 2017 року від представника відповідача - 2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повідомляє суд що повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна".

Ухвалою господарського суду від 27 лютого 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 13 березня 2017 року.

13 березня 2017 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР по товариству з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" станом на 13 березня 2017 року.

У судовому засіданні 13 березня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судове засідання 13 березня 2017 року представники відповідача - 1 та відповідача - 2 не з'явилися, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав, щодо своєї неявки не направили.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач - 1 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів у підтвердження направлення позивачем позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13 березня 2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю відповідальністю "ВПК-Україна" (далі - постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" (далі - дистрибутор) укладено договір дистрибуції № 4127 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується передати на умовах цього Договору продовольчу продукцію у власність дистрибутура, а дистрибутор зобов'язується прийняти товар у власність та сплатити за нього обумовлену грошову суму, згідно відповідних накладних.

Пунктом 4 Договору визначено, що ціна товару на кожну окрему партію погоджується сторонами та зазначається у видаткових накладних.

Згідно п. 8.1. Договору постачальник зобов'язаний вчасно поставляти замовлений та наявний в себе на складі товар, згідно замовлення дистрибутора.

У пункті 9 сторони домовились про порядок здійснення розрахунків, а саме, що плата за поставлений товар за цим Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку дистрибутора на рахунок постачальника, які вказані в цьому Договорі. Дистрибутор зобов'язується оплачувати конкретну партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується видатковими накладними.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року (пункт 13.1. Договору)

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено що 29 липня 2016 року на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу - 1 товар на загальну суму 19 202 грн. 16 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № АТ-0001208 від 29 липня 2016 року (а.с. 29-30).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - 1 своєчасно та у повному обсязі покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару за Договором в сумі 19 202 грн. 16 коп. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар, що підтримується позивачем в сумі 17 000 грн. 00 коп.

Крім того, існування заборгованості за Договором вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних застережень (а.с.17).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт проведення відповідачем - 1 повної оплати вартості поставленого позивачем товару підтверджений не був. Відповідач-1 не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 17 000 грн. 00 коп..

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 17 000 грн. 00 коп., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Оскільки відповідачем - 1 не виконані умови Договору щодо вчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 30% річних в розмірі 2 109 грн. 86 коп., штраф в сумі 5 100 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 1 273 грн. 79 коп. та пеню в сумі 2 033 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 10.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, дистрибутор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, а також 30 % річних від суми прострочення за користування чужими коштами.

Згідно з пунктом 10.3. Договору за необґрунтовану відмову та ухилення від оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від неоплаченої суми.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного Суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Подані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат, 30 % річних, штрафу та періоди їх нарахування перевірені судом та визнано їх обґрунтованими.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача - 1 на користь позивача 5 100 грн. 00 коп. штрафу, 2 033 грн. 46 коп. пені, 1 273 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 2 109 грн. 86 коп. 30 % річних.

Крім того, позивачем заявлено позовна вимога до відповідача - 2 (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія"), який виступає поручителем за виконання відповідачем - 1 своїх майнових зобов'язань по договору дистрибуції № 4127 від 18 листопада 2015 року, а саме позивач просить стягнути солідарно з відповідача - 1 та відповідача - 2 борг в сумі 100 грн. 00 коп.

У разі невиконання зобов'язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4.3. Договору поруки.).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року. (а.с. 15).

Умови договору поруки відповідають нормам ст.ст.553-559 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 100 грн. 00 коп.. Поручитель ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" грошове зобов'язання на час вирішення спору не виконало, докази сплати коштів суду не надані.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" боргу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. та 5 100 грн. 00 коп. штрафу, 2 033 грн. 46 коп. пені, 1 273 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 2 109 грн. 86 коп. 30 % річних, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" боргу в розмірі 100 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача - 1, судовий збір згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача - 1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" (04208, м. Київ, просп. Правди, буд. 98, оф. 79, код 39358336) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5, код 37023086) борг в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., штраф в розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 033 (дві тисячі тридцять три) грн. 46 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 79 коп. та 30 % річних в розмірі 2 109 (дві тисячі сто дев'ять) грн. 86 коп.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" (04208, м. Київ, просп. Правди, буд. 98, оф. 79, код 39358336) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 5, код 31383171) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5, код 37023086) борг в розмірі 100 (сто) грн. 0 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Централ ЛТД" (04208, м. Київ, просп. Правди, буд. 98, оф. 79, код 39358336) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВПК-Україна" (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5, код ЄДРПОУ 37023086) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5);

3 - відповідачу рекомендованим (04208, м. Київ, проспект Правди, 98, оф. 79);

4- відповідачу рекомендованим (33009, м. Рівне, провулок Робітничий, 5).