Рішення

від 14.03.2017 по справі 924/63/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2017 р.Справа № 924/63/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільське борошно", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансНадраРесурс", м. Хмельницький

про стягнення 515434,00 грн. - вартості переданої продукції, 227449,66 грн. - пені, 29994,02 грн. - 3% річних, 204627,30 грн. - інфляції

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 09.01.2017р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 515434,00 грн. - вартості переданої продукції, 227449,66 грн. - пені, 29994,02 грн. - 3% річних, 204627,30 грн. - інфляції. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №01/11/14 від 30.11.2014р. щодо проведення оплати за поставлений товар. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення інфляційних та річних заявлено з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами. Крім того, у додатково поданих поясненнях навів перелік та зміст всіх додатків до договору, в яких сторони погодили найменування, ціну та кількість продукції, яку позивач зобов'язувався поставити та навів перелік всіх видаткових накладних, на підставі яких був поставлений товар. При цьому відмітив, що факт передачі продукції згідно видаткових накладних саме на виконання умов договору №01/11/14 від 30.11.2014р., підтверджується повним співпаданням найменування, ціни та кількості продукції зазначених в накладних та відповідних додатках до договору, а додатковим документальним доказом поставки продукції саме на виконання умов договору №01/11/14 від 30.11.2014р. є податкові накладні, дата оформлення яких, найменування, ціна та кількість продукції повністю співпадають із аналогічними даними додатків та видаткових накладних. Також, зауважив, що в розділі "вид цивільно - правового договору" зазначено "договір купівлі - продажу від 30.11.2014р. №01/11/14".

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.11.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Подільське борошно" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансНадраРесурс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/11/14, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця борошно вищого гатунку та борошно першого гатунку по ціні і в строки, вказані в додатках до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити суму визначену в додатках до даного договору (п. 1.1).

Вартість товару та порядок розрахунків сторони обумовили в розділі 2 договору. Так, загальна сума договору на момент його підписання складається із сум поставок згідно додатків на кожну партію товару в рамках даного договору (п. 2.1). Покупець розраховується за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстроченням оплати до 45 календарних днів вищевказаного товару, згідно виписаної видаткової накладної, а також готівковий розрахунок (п. 2.2). Ціна за одиницю та загальна вартість товару визначаються сторонами у відповідності з товарно-транспортними накладними на даний товар та специфікаціями (п. 2.3). Ціна товару на кожну поставлену партію товару регулюється та узгоджується сторонами перед датою прийняття товару покупцем у зв'язку з нестабільністю цін на ринку України по продажу борошна. А при зміні цін на ринку продажу борошна в день прострочення платежу проводити індексацію ціни на неоплачену партію товару за ринковою ціною (п. 2.4).

Згідно п. 4.1 договору, передача товару здійснюється з моменту дати оформлення видаткової і податкової накладних.

У розділі 5 договору купівлі-продажу передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, між інших, згідно п. 5.2 договору, за безпідставну відмову, ухилення від сплати, рівно як і за прострочення оплати від терміну, вказаного в розділі 2.2, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі на несплачену суму за кожний день простроченого платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

У додатках до договору сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, вартість товару, а саме:

- згідно додатку №01 від 30.11.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №02 від 30.11.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №03 від 30.11.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно вищого ґатунку, в кількості 13,4 тон, по ціні 3136,87 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 55434,00 грн.;

- згідно додатку №04 від 16.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №05 від 17.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №06 від 18.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №07 від 19.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №08 від 29.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно додатку №09 від 31.12.2014р. позивач зобов'язався поставити борошно першого ґатунку, в кількості 14,8 тон, по ціні 3885,13 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 57500,00 грн.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач поставив відповідачу борошно на загальну суму 515434,00 грн., про що свідчать підписані між сторонами видаткові накладні, а саме:

- згідно видаткової накладної №РН-0000061 від 30.11.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон, на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000062 від 30.11.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000063 від 30.11.2014р. позивач поставив відповідачу борошно вищого ґатунку в кількості 13,4 тон на загальну суму 55434,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000064 від 16.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000065 від 17.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000066 від 18.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000067 від 19.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000068 від 29.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №РН-0000069 від 31.12.2014р. позивач поставив відповідачу борошно 1 гатунку в кількості 14,8 тон на загальну суму 57500,00 грн.

Господарські операції за договором купівлі-продажу №01/11/14 від 30.11.2014р. в період 30.11.2014р. - 31.12.2014р. на загальну суму 515434,00 грн. внесено позивачем до податкових накладних: №17 від 30.11.2014р., №18 від 30.11.2014р., №19 від 30.11.2014р., №5 від 16.12.2014р., №6 від 17.12.2014р., №7 від 18.12.2014р., №8 від 19.12.2014р., №9 від 29.12.2014р., №10 від 31.12.2014р.

Оплату поставленого товару відповідач не здійснив. Борг відповідача склав 515434,00 грн.

За неналежне виконання грошових зобов'язань по договору відповідачу нараховано 227449,66 грн. - пені (за період з 23.01.2016р. по 23.01.2017р.), 29994,02 грн. - 3% річних (з15.02.2015р. по 23.01.2017р.), 204627,30 грн. - інфляції (лютий 2015 року - лютий 2016 року).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу стосовно продажу продукції виконав у повному обсязі, факт продажу продукції відповідачу у кількості та вартістю, що була погоджена сторонами в додатках до договору, підтверджується видатковими накладними. При цьому, господарські операції з продажу продукції за договором купівлі-продажу позивачем відображено у податкових накладних.

Натомість, відповідач свої зобов'язання, у строк, встановлений у пункті 2.2 договору не виконав, оплату продукції не здійснив.

Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості переданої продукції в сумі 515434,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

У застосуванні індексації враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.

Згідно зазначеного листа, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується із періодами їх нарахування. Здійснивши перерахунок 3% річних, суд погоджується із нарахованою сумою позивача. Натомість, за перерахунком суду інфляційні втрати складають меншу суму - 204595,77 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі сторони передбачили відповідальність відповідача за прострочення в оплаті продукції у вигляді сплати пені у граничному розмірі, встановленому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З розрахунку позивача вбачається, що пеня нарахована на загальну суму прострочених коштів за період з 23.01.2016р. по 23.01.2017р. У той час, як пеня могла бути нарахована лише за 6 місяців з врахуванням виникнення прострочки по кожному продажу продукції. Враховуючи, що продаж продукції здійснено в період 30.11.2014р. - 31.12.2014р., прострочка в оплаті продукції, з урахуванням строку оплати, встановленого у договорі, виникла в період 15.01.2015р.-15.02.2015р., відповідно пеня могла бути нарахована за 6 місяців 2015 року з врахуванням прострочки по кожній окремій накладній.

Приймається до уваги те, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на те, що в договорі не було передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені, суд враховує ч. 6 ст. 232 ГК України. Тобто, позивач при обрахунку пені має право обрати іншу дату, ніж перший день прострочки, однак, нарахування має бути здійснено в межах шестимісячного періоду, початок перебігу якого починається з першого дня прострочки і закінчується через шість місяців.

Оскільки, позивач нарахував пеню поза межами шестимісячного строку, в свою чергу, у суду відсутнє право виходити за межі визначеного позивачем періоду, у вимозі про стягнення пені необхідно відмовити.

Враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 515434,00 грн. - вартості переданої продукції, 29 994,02 грн. - 3% річних, 204595,77 грн. - інфляції.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 227449,66 грн. - пені та 31,53 грн. - інфляційних втрат належить відмовити.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Подільське борошно» , м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансНадраРесурс» , м. Хмельницький про стягнення 515434,00 грн. - вартості переданої продукції, 227449,66 грн. - пені, 29994,02 грн. - 3% річних, 204627,30 грн. - інфляції задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансНадраРесурс» (м. Хмельницький, вул. Подільська, 93; код 38223426) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Подільське борошно» (м. Хмельницький, вул. Достоєвського, 43; код 38283181) 515434,00 грн. (п'ятсот п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять чотири гривні 00 коп.) - вартості переданої продукції, 29 994,02 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 02 коп.) - 3% річних, 204595,77 грн. (двісті чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 77 коп.) - інфляції, 11250,36 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень 36 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 227449,66 грн. - пені та 31,53 грн. - інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 16 березня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Подільська, 93).