Постанова

від 13.03.2017 по справі 32/17-352-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.Справа № 32/17-352-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

Демченко Г.Г. особисто.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р.

у справі №32/17-352-2011

за заявою боржника підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "Санвіт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У лютому 2011 р. підприємство, засноване на власності об'єднання громадян "Санвіт" (далі - ПЗВОГ "Санвіт") звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із неможливістю виконати грошові зобов'язань перед кредиторами на загальну суму 4678181 грн. 06 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2011 р. порушено провадження у справі №32/17-352-2011 за заявою боржника ПЗВОГ "Санвіт" про визнання банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2011 р. визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зобов'язано кредитора подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПЗВОГ "Санвіт" у офіційний друкований орган з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Демченко Г.Г., тощо.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПЗВОГ "Санвіт" опубліковано у газеті "Урядовий кур'єр" №48 (4446) від 17.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вказівкою розміру вимог до боржника та черговості їх задоволення.

Постановою господарського суду Одеської області від 14.03.2012 р. ПЗВОГ "Санвіт" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демченка Г.Г., тощо.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2013 р. затверджено склад ліквідаційної комісії ПЗВОГ "Санвіт" у наступному складі: голова ліквідаційної комісії - ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Демченко Г.Г.; член ліквідаційної комісії - представник ПАТ "Перший Інвестиційний Банк".

Ухвалами господарського суду Одеської області від 13.03.2013 р., від 18.09.2013 р., від 15.01.2014 р. продовжено строк ліквідаційної процедури та строк повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Демченка Г.Г. до 18.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. затверджено оплату послуг розпорядника майном ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат з 02.03.2011 р. по 01.03.2013 р. у сумі 51 119, 29 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. затверджено оплату послуг ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів отриманих від продажу майна ПЗВОГ "Санвіт".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. затверджено звіт ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. за період з 14.03.2012 р. по 18.06.2014 р. на загальну суму 35 761,60грн. за рахунок продажу майна банкрута; затверджено звіт щодо відшкодування витрат пов'язаних з виконанням арбітражним керуючим Демченком Г.Г. своїх обов'язків у період здійснення повноважень ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" з 14.03.2012 р. по 18.06.2014 р. в сумі 4 300грн. за рахунок продажу майна банкрута.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. затверджено звіт ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт", затверджено ліквідаційний баланс ПЗВОГ "Санвіт", припинено юридичну особу ПЗВОГ "Санвіт", провадження у справі №32/17-352-2011 припинено, припинено повноваження ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г., тощо.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. у справі №32/17-352-2011 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 25.03.2015 р. постанову Вищого господарського суду України від 03.12.2014 р. у справі №32/17-352-2011 скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 р. у справі №32/17-352-2011 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 09.10.2015 р., від 27.11.2015 р., від 06.04.2016 р. продовжувався строк ліквідаційної процедури ПЗВОГ "Санвіт" та строк повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. (суддя Зеленов Г.М.) затверджено звіт ліквідатора у справі № 2/17-352-2011, затверджено ліквідаційний баланс ПЗВОГ "Санвіт", скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 03.02.2011 р., припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора, припинено провадження у справі № 32/17-352-2011, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" на користь арбітражного керуючого Демченко Геннадія Геннадійовича в рахунок оплати основної грошової винагороди розпорядника майна, ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" та відшкодування витрат, що понесені в процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі на суму 86020 грн. 05 коп., тощо.

Судова ухвала мотивована тим, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому судом визнано за можливе затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута та ліквідувати ПЗВОГ "Санвіт".

Щодо стягнення оплати послуг арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно їх вимогам, суд першої інстанції пославшись на ухвали господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р., від 11.07.2014 р. та приписи ст. 3-1, ч.ч. 12, 14, 16 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначив, що оплата послуг ліквідатора, відшкодування витрат арбітражного керуючого під час здійснення його обов'язків здійснюються або за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів одержаних у результаті виробничої діяльності. Затвердження розміру та порядку оплати послуг ліквідатора та відшкодування витрат ліквідатора, у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, здійснюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом.

На думку суду першої інстанції, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено можливість оплати послуг за рахунок кредиторів. При цьому, як відзначає місцевий господарський суд, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном боржника, ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна.

Не погодившись і даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний Банк" (далі - ПАТ "Перший Інвестиційний Банк") з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. у справі №32/17-352-2011 в частині стягнення з ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" на користь арбітражного керуючого Демченка Геннадія Геннадійовича в рахунок оплати основної грошової винагороди розпорядника майна, ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" та відшкодування витрат, що понесені в процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі на суму 86020,05 грн.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята господарським судом Одеської області не у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, наявні в справі докази не оцінені у їх сукупності. За твердженням апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінки доказам, викладеним у запереченнях кредитора на заяву арбітражного керуючого Демченка Г.Г. щодо здійснення оплати його послуг.

Так, апелянт зазначає, що згідно з ч.14 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого виплачується в розмірі визначеному комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом. За твердженням апелянта, таке рішення було прийнято комітетом кредиторів 20.11.2013 р. та затверджено ухвалою господарського суду Одеської області 20.11.2013 р., відповідно до яких затверджена щомісячна оплата послуг ліквідатора у розмірі 2 мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника. Дана ухвала, як стверджує апелянт, набрала чинності і не скасована до цього часу.

До того ж, скаржник відзначає, що 10.10.2016 р. на засіданні комітету кредиторів було розглянуто заяву арбітражного керуючого Демченко Г.Г. і прийнято рішення щодо безпідставності вимог.

Апелянт вважає, що господарський суд Одеської області вищенаведених обставин не врахував, прийшов до хибних висновків та не застосував норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. по справі №32/17-352-2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого суддів Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №171 від 10.03.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2017 р. для розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний Банк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. по справі №32/17-352-2011 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. по справі №32/17-352-2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого суддів Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Таран С.В.

У судовому засіданні від 13.03.2017 р. Демченко Г.Г. надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка інших представників учасників провадження, явка яких не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, заслухавши Демченко Г.Г., проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Згідно з ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи те, що провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2011 р., судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що була чинною до 19.01.2013 р.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Статтею 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. затверджено оплату послуг розпорядника майном ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат з 02.03.2011 р. по 01.03.2013 р. у сумі 51 119, 29 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р. затверджено оплату послуг ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів отриманих від продажу майна ПЗВОГ "Санвіт".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р. затверджено звіт ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. за період з 14.03.2012 р. по 18.06.2014 р. на загальну суму 35 761,60грн. за рахунок продажу майна банкрута; затверджено звіт щодо відшкодування витрат пов'язаних з виконанням арбітражним керуючим Демченком Г.Г. своїх обов'язків у період здійснення повноважень ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" з 14.03.2012 р. по 18.06.2014 р. в сумі 4 300 грн. за рахунок продажу майна банкрута.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 ухвалу господарського суду Одеської області від 11.07.2014 зі справи № 32/17-352-2011 в частині відмови ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" у задоволенні скарги на дії ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. та про зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 27500 грн. 00 коп., отриманих від продажу нерухомого майна - корівника, загальною площею, 1726,7 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Березовський район, с. Вікторівна, вул. Курчатова, буд. 1 Д на рахунок ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" в рахунок часткового погашення кредиторських вимог ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" у справі про банкрутство ПЗВОГ "Санвіт" скасовано, скаргу ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" в цій частині задоволено, зобов'язано арбітражного керуючого - ліквідатора ПЗВОГ "Сансвіт" Демченко Г.Г. перерахувати на р/р ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" грошові кошти у сумі 27500 грн. 00 коп.

Як вбачається з квитанції №ПН2622 від 25.08.2016 р. та на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. та постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2015 р., арбітражним керуючим Демченко Г.Г. було перераховано на користь ПАТ "Перший інвестиційний банк" грошові кошти на суму 27500 грн. 00 коп. в рахунок погашення кредиторських вимог.

23.09.2016 р. арбітражний керуючий Демченко Г.Г. звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури в якій просив стягнути з ПАТ "Перший інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого Демченко Г.Г. суму витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури в розмірі 86 020,05 грн., стягнути з ЗАТ "Єврофінанс" на користь арбітражного керуючого Демченко Г.Г. суму витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури в розмірі 3127,50 грн. та стягнути з ТОВ "Техноторг-Лізинг" на користь арбітражного керуючого Демченко Г.Г. суму витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури в розмірі 3127,50 грн.

В своїй заяві, пославшись на приписи ч.4 ст.16, п.п.1, 3 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та висновки постанови Вищого господарського суду, що викладені у постанові від 24.12.2013 р. у справі №50/313-б зазначив, що керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розділу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражних керуючих (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

У зв'язку з наведеним, арбітражний керуючий Демченко Г.Г. вважає, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та ліквідаційної комісії, в тому числі витрати на оплату праці арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) підлягають задоволенню за рахунок кредиторів.

Судом першої інстанції заяву арбітражного керуючого Демченко Г.Г. визнано обґрунтованою та стягнуто пропорційно з кредиторів грошові кошти в рахунок оплати основної грошової винагороди розпорядника майна, ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" та відшкодування витрат, що понесені в процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, а також, відзначає, що оскаржувана ухвала, якою з кредиторів пропорційно заявленим вимогам стягнуто основну грошову винагороду арбітражного керуючого та відшкодування витрат, що понесені в процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі була прийнята одночасно із прийняттям ухвали про затвердження звіту ліквідатора, тобто після встановлення усіх обставин справи, у одному судовому засіданні.

Так, положеннями ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Враховуючи приписи 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів відзначає, що даною статтею закону встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в рамках даної справи, та фактично понесених витрат.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено і прийнято до свого відання майно, що є власністю ПЗВОГ "Санвіт", а саме нежитлова будівля корівник загальною площею 1726,7 кв. м., розташований за адресою Одеська обл., Березівський район, с. Вікторівка, вул. Курчатова, буд.1Д, яке було реалізовано на аукціоні та загальна сума коштів від реалізації майна ПЗВОГ "Санвіт" в ліквідаційній процедурі склала 27500 грн. 00 коп.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. та постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2015 р., арбітражним керуючим Демченко Г.Г. було перераховано до ПАТ "Перший інвестиційний банк" грошові кошти на суму 27500 грн. 00 коп. в рахунок погашення кредиторських вимог.

Отже, виявленого майна банкрута вистачило лише для часткового погашення вимог кредиторів ПЗВОГ "Санвіт" та після задоволення зазначених грошових вимог коштів у банкрута не залишилося.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором ПЗВОГ "Санвіт" інших майнових активів банкрута, що підлягають включенню до ліквідаційної маси не виявлено.

Також, в матеріалах справи відсутні докази здійснення боржником виробничої діяльності за рахунок якої можливо б було здійснити оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Крім того, матеріали справи не містять доказів створення кредиторами фонду для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів ПЗВОГ "Санвіт" від 20.11.2013 р. (т. 10 а.с. 10-11), на даному засіданні вирішено встановити оплату послуг ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченко Г.Г. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок коштів отриманих від продажу майна ПЗВОГ "Санвіт" з урахуванням черговості задоволення вимог кредиторів, передбачених ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума затверджених судом витрат арбітражного керуючого Демченко Г.Г. складає 91 180,89 грн. (оплата послуг розпорядника майна - 51 119,29 (затверджено ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 р.), оплата послуг ліквідатора - 35 761,60 грн., відшкодування витрат - 4300 грн. (затверджено ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2014 р.).

З аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. Разом з цим, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кредиторів у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

За відсутністю виробничої діяльності банкрута, не виявленням у нього майна, комітет кредиторів не позбавлений права установити порядок розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство та покласти відшкодування вказаних витрат на всіх виявлених кредиторів у справі - пропорційно визнаних вимог кожного кредитора.

Згідно ч. 4 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кількість голосів на комітеті кредиторів визначається пропорційно кількості грошових вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Відповідно до п.1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює черговість задоволення вимог кредиторів, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та ліквідаційної комісії, в тому числі - витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Згідно п. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражних керуючих (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2013 р. по справі №50/313-б.

Кількість голосів на комітеті кредиторів була визначена пропорційно кількості грошових вимог кредиторів, де 100 відсотків становить 5702 голоси, з яких ПАТ "Перший інвестиційний банк" 5 379 голосів, що дорівнює сумі затверджених судом кредиторських вимог у розмірі 5 218 674,52 грн. - 94,34 % від загальної кількості голосів; ЗАТ "Єврофінанс" 196 голосів, що дорівнює сумі затверджених судом кредиторських вимог в розмірі 195 675,17 грн. - 3,43 % від загальної кількості голосів; ТОВ "Техноторг-Лізинг" 128 голосів, що дорівнює сумі затверджених судом кредиторських вимог у розмірі 128 193,22 грн. - 2,23 % від загальної кількості голосів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доцільності покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх виявлених кредиторів у даній справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам.

Судова колегія відхиляє послання апелянта на те, що оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого має здійснюватись саме за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника, оскільки, як вже було зазначено вище ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, серед яких є, зокрема, оплата за рахунок коштів кредиторів. Дані приписи закону не ставляться у залежність від прийнятого комітетом кредиторів або судом рішення щодо визначення джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого та можуть застосовуватись альтернативно, тобто, у разі відсутності коштів від продажу майна боржника та не здійснення останнім виробничої діяльності, оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Не приймаються до уваги й посилання скаржника на те, що 10.10.2016 р. на засіданні комітету кредиторів було розглянуто заяву арбітражного керуючого Демченко Г.Г. і прийнято рішення щодо безпідставності вимог, оскільки у відповідності до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Отже, рішення щодо затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат покладено не тільки на комітет кредиторів, а й на суд, який затверджує даний звіт. У даному випадку, судом першої інстанції було розглянуто у судовому засіданні звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, з урахуванням наявних матеріалів справи, у тому числі й протоколу зборів кредиторів від 10.10.2016 р. та прийнято рішення щодо його затвердження.

Відповідно до ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано здійснено розподіл оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого між кредиторами пропорційно їх вимог.

Колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. в частині стягнення з ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" на користь арбітражного керуючого Демченко Геннадія Геннадійовича в рахунок оплати основної грошової винагороди розпорядника майна, ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" та відшкодування витрат, що понесені в процедурі розпорядження майном та ліквідаційній процедурі на суму 86020 грн. 05 коп. є законною та обґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.11.2016 р. у справі №32/17-352-2011 в частині стягнення з ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" на користь Демченко Г.Г. 86020 грн. 05 коп. грошової винагороди та відшкодування витрат залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Таран С.В.