Ухвала

від 23.02.2017 по справі 808/2968/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2017 рокусправа № 808/2968/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - Гавриш М.Д., дов. від 16.10.15

відповідача: - Міщенко О.В., дов. від 20.12.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. у справі № 808/2968/15

за позовом Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ НВП Присадки 245179 грн. податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти, які підлягають стягненню, списані з Товариства податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями, які визнано протиправними та скасовані судовим рішенням касаційної інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. у справі № 808/2968/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що рішенням суду касаційної інстанції задоволено позовні вимоги ТОВ НВП Присадки та скасовано податкові повідомлення-рішення щодо донарахування грошового зобов'язання з ПДВ. Разом з тим, алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК України, приписи якої не передбачають бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. За таких обставин задоволення в подібній ситуації заявлених вимог платника податків визнано втручанням суду в дискрецію суб'єкта владних повноважень, тому заявлені вимоги визнано судом невірним способом захисту порушеного права, що й обумовило винесення рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ НВП Присадки подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. у справі № 808/2968/15 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Скаржник зазначає, що Товариство зверталось до відповідача з листами про повернення 245 179 грн., відповіді на які не отримало, і вказану суму у строк, встановлений ст.43 ПК України повернуто Товариству не було. При цьому скаржник вважає, що обраний ТОВ НВП Присадки спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення заявленої суми відповідає приписам п.4 ч.4 ст.105, п.4 ч.2 ст.162 КАС України і на думку позивача є найбільш ефективним у даному випадку, а висновок суду першої інстанції про невірність обраного позивачем способу захисту порушеного права обмежує право Товариства на обрання такого способу.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції визначені правові позиції підтримані в повному обсязі, надані ґрунтовні пояснення та заперечення на доводи апеляційної скарги .

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ НВП Присадки перебувало на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області як платник податків.

Обставини справи в хронології подій свідчать про наступне:

На підставі акту планової перевірки від 29.04.2009 № 1732-23-209/13932946 (т.1, а. с.137-163) та за результатами процедури адміністративного оскарження, Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішень від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 № 0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 № 0002472301/3/4084, якими Товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 245179 грн., з яких 163 453 грн. - за основним платежем, 81726 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.164-168).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 у справі № 2а-115/10/1670 у задоволенні позову ТОВ НВП Присадки до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень відмовлено (т.1, а. с.18-22).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 апеляційну скаргу ТОВ НВП Присадки залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 у справі № 2а-115/10/1670 - без змін (т.1, а. с.23-26).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 касаційну скаргу ТОВ НВП Присадки задоволено, скасовано вищевказані постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.05.2009 № 0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 № 0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084 (т.1, а. с.27-30).

Разом з тим, позивачем зазначається і не спростовується відповідачем, що у березні 2011 року Кременчуцькою ОДПІ з КОР ТОВ НВП Присадки списано суму ПДВ у розмірі 245 179 грн. за рахунок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Листом від 04.11.2014 позивач звернувся до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з проханням відновити в КОР ТОВ НВП Присадки 245 179 грн. ПДВ, безпідставно стягнуті на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-115/10/1670 (т.1, а. с.31, 32).

Отримання ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя вказаного листа з доданими до нього документами, серед яких і постанова ВАСУ від 24.09.2014 у справі № 2а-115/10/1670, підтверджується матеріалами справи (т.1, а. с.32-35).

Крім того, листом № 10 від 31.07.2015 позивач також звертався до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з проханням повідомити чи відновлено в КОР ТОВ НВП Присадки ПДВ в сумі 246179 грн. та повідомити про можливість заліку вказаних сум (т.1, а. с.84, 85), а також з листом до Кременчуцької ОДПІ № 11 від 31.07.2015 з проханням підтвердити списання з КОР підприємства суми ПДВ у розмірі 245179 грн. (т.1, а. с.89).

Отримання ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя вказаного листа № 10 від 31.07.2015 з доданими до нього документами підтверджується матеріалами справи (т.1, а. с.86-88).

Кременчуцька ОДПІ надала позивачу відповідь листом від 03.09.2015 № 4177/10/16-03-22-01-16, в якій повідомила останнього, що у зв'язку зі зміною місцезнаходження ТОВ НВП Присадки інтегровані картки платника (ІКП) передані за новим місцезнаходженням - до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, а тому надати інформацію щодо списання з ІКП Товариства суми податку у розмірі 245179 грн. не має можливості (т.1, а. с.90).

Враховуючи вищевказану відповідь Кременчуцької ОДПІ, ТОВ НВП Присадки звернулося з заявою від 09.12.2015 № 24 до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, в якій просило повернути Товариству готівковими коштами за чеком 245179 грн. безпідставно стягнуті на виконання незаконних постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 у справі № 2а-115/10/1670 (т.1, а. с.188, 189).

Отримання вказаного листа з доданими до нього документами підтверджується матеріалами справи (т.1, а. с.190-192).

Доказів надання ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя відповіді на зазначену заяву та й інші, вищевказані, звернення позивача, матеріали справи не містять.

Враховуючи відсутність повернення Товариству списаної суми ПДВ у розмірі 245179 грн., і вважаючи, що не поверненням Товариству цих сум порушено його законні права та охоронювані законом інтереси на таке повернення, ТОВ НВП Присадки , звернулось до суду з даним адміністративним позовом про стягнення 245179 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ НВП Присадки не підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.5 ст.254 КАС України (в редакції на момент ухвалення вищевказаних судових рішень у справі № 2а-115/10/1670) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто, судове рішення апеляційної інстанції у справі № 2а-115/10/1670 спочатку набрало законної сили 27.01.2011, внаслідок чого у березні 2011 року Кременчуцькою ОДПІ з КОР ТОВ НВП Присадки за рахунок сум бюджетного відшкодування ПДВ списано суму ПДВ у розмірі 245 179 грн., визначені в оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях.

В подальшому судове рішення у справі № 2а-115/10/1670, ухвалене апеляційною інстанцією, скасовано постановою ВАСУ від 24.09.2014, в зв'язку з чим судове рішення у вказаній справі в силу приписів ч.5 ст.254 КАС України набрало законної сили 24.09.2014, внаслідок чого у Товариства виникла надмірно сплачена сума з ПДВ у розмірі 245 179 грн.

Разом з тим, відповідно до абз.1-3, 5 п.4.4 розділу IV Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447 (чинний на момент виникнення спірних відносин), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до контролюючого органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалось, в день отримання відповідного рішення контролюючим органом вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до контролюючого органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 розділу IV Порядку визначено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання , та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 розділу IV Порядку) до автоматизованої інформаційної облікової системи контролюючих органів.

У відповідності до п.13.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (який був чинним на момент списання суми 245 179 грн. у березні 2011 р. і втратив чинність згідно з Наказом Міндоходів і зборів України від 05.12.2013 № 765) звітність і зведені інформації про нарахування та надходження податків, зборів (обов'язкових платежів), податковий борг, розстрочені та відстрочені суми, помилково та/або надміру сплачені і невідшкодовані платежі складаються підрозділами адміністрування облікових показників та звітності органів державної податкової служби засобами інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи податкових органів за даними оперативного обліку платежів.

З метою створення єдиної інформаційної системи облікових показників щодо розрахунків платників податків та зборів (обов'язкових платежів) з бюджетом і державними цільовими фондами та запобігання дублюванню відповідних показників або використання показників, які відсутні в інформаційній системі Державної податкової адміністрації України, створена на центральному рівні бібліотека звітів та зведених інформацій.

Тобто на контролюючий орган, який склав податкове повідомлення-рішення покладений обов'язок здійснювати облік скасованих у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, який, зокрема, полягає у тому, що у день отримання відповідного рішення контролюючим органом вноситься відповідна інформація про таке рішення до інтегрованої автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.

В свою чергу, Наказом Міндоходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994, затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, у пункті 3 розділу І якого визначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Відповідно до положень п.п.1, 3 р.ІІ вказаного Прядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

При переведенні на обслуговування платника з одного територіального органу Міндоходів до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання/місця обслуговування платника), пов'язаного зі зміною адміністративно-територіальної одиниці або включенням/виключенням з реєстру великих платників податків, територіальний орган Міндоходів за попереднім місцем обліку засобами програмного забезпечення виконує процедуру закриття та передачі інтегрованих карток до територіального органу Міндоходів за новим місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, за приписами п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України (в редакції на момент винесення спірних відносин) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

У п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у статті 43 ПК України.

Так, згідно п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПК України).

Згідно п.п.43.4, 43.5 ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п.43.6 ст.43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

За визначенням, наведеним у п.п.9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п.9.3 ст.9 ПК України).

За приписами ч.2 ст.45 БК України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Наказом Мінфінансів України 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, на виконання статті 43 ПК України затверджений Порядок про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок № 787).

Так, відповідно до п.2 Порядку № 787 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абз.1 п.3 Порядку № 787).

Згідно абз.1, 4 п.5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Крім того, на виконання статті 43 ПК України Міндоходів і зборів України, Мінфінансів України прийнято Наказ від 30.12.2013 № 882/1188, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 146/24923 та чинний на момент виникнення спірних відносин, яким затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 882/1188).

Відповідно до п.5 Порядку № 882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

В свою чергу у п.7 Порядку № 882/1188 визначено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежам, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.8 Порядку № 882/1188).

Згідно п.п.9, 10 Порядку № 882/1188 висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

При цьому за визначенням п.п.п.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб , що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків , організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Наведені норми свідчать, що існує певний порядок повернення надміру зарахованих до бюджету податків, де функція податкового органу полягає у тому, що на підставі поданих заявником (платником податків) документів та на підставі даних особових рахунків платників, такий податковий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що вищенаведені обставини справи свідчать про відсутність виконання податковим органом функцій з розгляду заяви платника податків щодо повернення сум ПДВ з прийняттям мотивованого рішення про відмову у задоволенні такої заяви або вчинення дій зі складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету за даними інтегрованих карток та подачі його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору не є наявність/відсутність бездіяльності податкового органу, яка полягає у невиконанні функцій зі складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачі його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ НВП Присадки 245179 грн. податку на додану вартість.

Проте, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є вірним, оскільки, як зазначено вище, наведені норми чинного законодавства встановлюють процедуру повернення надміру зарахованих до бюджету податків, якою прийняття певного рішення за результатами розгляду відповідної заяви платника податків та доданих до неї документів відноситься до компетенції податкових органів.

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і втручання до таких повноважень з боку суду є неприпустимим, оскільки суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.

При цьому суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій, бездіяльності), та зазначити норму закону яку суб'єкт владних повноважень повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Таким чином, колегія суддів вважає вірною відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ТОВ НВП Присадки про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ НВП Присадки 245179 грн. податку на додану вартість, що, зокрема, узгоджується з положеннями вищенаведеної п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, за якими у платника податків існує право саме на повернення надміру сплачених/стягнутих сум податків у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Посилання скаржника на те, що обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає п.4 ч.4 ст.105, п.4 ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів вважає хибним, оскільки:

- п.4 ч.4 ст.105 КАС України передбачає, що адміністративний позов може містити вимоги про: …стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю , тобто такі позовні вимоги заявляються у разі, якщо позивач вважає наявною шкоду, завдану незаконним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування, чого у даному випаду не мало місця;

- п.4 ч.2 ст.162 КАС України передбачає, що У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: стягнення з відповідача коштів , тобто вказана норма стосується права (а не обов'язку) суду під час прийняття судового рішення на користь позивача.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги Товариства не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. у справі № 808/2968/15 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. у справі № 808/2968/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко