Ухвала

від 13.03.2017 по справі 826/1348/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Справа № 826/1348/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Президент-Сервіс до Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Президент-Сервіс звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису від 20.01.2017 р. № 1702548.

Крім того, разом з позовною заявою ТОВ Президент-Сервіс подало клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Київській міській державній адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим підприємствам, установам, організаціям, державним органам вчиняти дії щодо демонтажу об'єкта нерухомого майна, що знаходиться у місті Києві по вул. Дегтярівська, 62 (літера Н та О ) до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року зазначене клопотання було задоволено частково та заборонено Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) і КП Київблагоустрій виконавчого органу КМР (КМДА) вчиняти дії щодо демонтажу об'єкта нерухомого майна, яке знаходиться у місті Києві по вул. Дегтярівська, 62 (літера Н та О ), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині задоволення клопотання позивача, відповідач - КП Київблагоустрій виконавчого органу КМР (КМДА) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в цій частині та постановити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даному випадку є припис від 20.01.2017 р. № 1702548 про демонтаж у триденний термін тимчасової споруди за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, в якому, крім іншого зазначено, що в разі невиконання вимог даного припису будуть вжиті заходи відповідно до вимог законодавства.

Задовольняючи частково клопотання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, які він вважає порушеними, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносин регулюються Конституцією України, нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Правилами благоустрою м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 (далі - Правила).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.п. 13.2.5, 13.3.1, 13.3.2 Правил закріплено, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва.

Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 цих Правил.

Демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, відновлення благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованими йому організаціями за кошти міського бюджету.

Рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, з положень ст. 117 КАС України вбачається, що підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є наявність однієї з умов: 1) очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів; 3) для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; 4) наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, системний аналіз викладених норм Правил та виниклих між сторонами спірних правовідносин надає підстави стверджувати, що невиконання оскаржуваного у цій справі припису від 20.01.2017 р. № 1702548 буде підставою для вжиття відповідачами заходів щодо демонтажу об'єкта нерухомого майна, яке знаходиться у місті Києві по вул. Дегтярівська, 62, що вказує на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які він вважає порушеними, до ухвалення судового рішення в цій справі, тобто до перевірки судом правомірності/протиправності оскаржуваного припису.

Крім того, зазначені обставини також вказують й на те, що в разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову і вчинення відповідачами дій щодо демонтажу зазначеного об'єкту нерухомого майна у випадку наступного задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав, передбачених ст. 117 КАС України, для задоволення клопотання позивача в частині заборони відповідачам вчиняти дії щодо демонтажу об'єкту до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що обрання саме такого заходу забезпечення позову є доцільним, оскільки це дозволить зберегти існуюче становище до визначення його легітимності і, водночас, не призводить до передчасних висновків та/або порушення чиїх-небудь прав, що не спростовано апелянтом.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав, визначені ст.117 КАС України, для забезпечення позову, апеляційний суд вважає не обґрунтованими з підстав, наведених вище.

Твердження апелянта про те, що позивачем оскаржується припис, винесений у відношенні іншої особи, який не порушує його прав, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки при вирішенні апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі судом апеляційної інстанції не здійснюється перевірка обставин справи по суті позовних вимог, а перевіряється лише наявність/відсутність правових підстав, передбачених ст. 117 КАС України для забезпечення позовної заяви у цій справі.

Посилання апелянта на те, що оскаржуваний припис не є рішенням суб'єкта владних повноважень і на його підставі не може бути здійснено примусовий демонтаж відповідного об'єкту, апеляційний суд вважає не обґрунтованими, оскільки, як було встановлено вище, невиконання такого припису є підставою для вчинення відповідачами певних дій щодо демонтажу об'єкту, що призведе до порушення існуючого становище до вирішення даного судового спору.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та перевіряючи оскаржувану ухвалу суду в межах апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи, дотримано вимоги матеріального та процесуального законодавства і ухвалено судове рішення у відповідності до ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 16 березня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.