Ухвала

від 09.03.2017 по справі 816/2119/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р.Справа № 816/2119/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - Гонжак К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. по справі № 816/2119/16

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо несвоєчасного розгляду та несвоєчасного повідомлення ОСОБА_4 щодо прийнятих рішень (розпоряджень) за її клопотаннями від 18.03.2016 року у наданні дозволів на виготовлення документацій із землеустрою на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами населених пунктів на території Веприцької сільської ради та Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по відмові в задоволенні клопотання від 12.10.2016 № 8562 ОСОБА_4 у затвердженні технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 30,3216 га, 23,0379 га - на території Веприцької сільської ради, 58,5610 га, 26,8316 га, 24,3295 га, 47,7874 га, 29,1627 га - на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та наданні таких земельних ділянок в оренду ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства терміном на 25 років за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності із встановленням орендної плати в розмірі сім відсотків від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 30,3216 га кадастровий номер НОМЕР_2, площею 23,0379 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області та площею 24,3295 га кадастровий номер НОМЕР_4, площею 58,5610 га кадастровий номер НОМЕР_5, площею 29,1627 га кадастровий номер НОМЕР_6, площею 26,8316 га кадастровий номер НОМЕР_7, площею 47,7874 га кадастровий номер НОМЕР_8 на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та передати;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області укласти договори оренди землі із ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) на наступні земельні ділянки: площею 30,3216га кадастровий номер НОМЕР_2; площею 23,0379 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області та площею 24,3295 га кадастровий номер НОМЕР_4; площею 58,5610 га кадастровий номер НОМЕР_5; площею 29,1627 га кадастровий номер НОМЕР_6; площею 26,8316 га кадастровий номер НОМЕР_7; площею 47,7874 га кадастровий номер НОМЕР_8 на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства терміном на 25 років за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності із встановленням орендної плати в розмірі сім відсотків від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки відповідно до типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ №220 від 03.03.2004 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що у зв'язку з відсутністю відповідей про результати розгляду відповідачем клопотань позивача від 18.03.2016 про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, на підставі абзацу 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України позивачем розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та подано їх відповідачу разом із клопотаннями для затвердження. Однак відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань про затвердження технічної документації із землеустрою у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 55 Закону України Про землеустрій та розроблення документації за відсутності відповідних дозволів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державний земельний кадастр", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_4 звернулась до відповідача із клопотаннями (без зазначення дати їх подання) про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки: площею 30,3216 га кадастровий номер НОМЕР_2; площею 23,0379 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області та площею 24,3295 га кадастровий номер НОМЕР_4; площею 58,5610 га кадастровий номер НОМЕР_5; площею 29,1627 га кадастровий номер НОМЕР_6; площею 26,8316 га кадастровий номер НОМЕР_7; площею 47,7874 га кадастровий номер НОМЕР_8 на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства /том 2 а.с. 90-94/.

Вказані клопотання ОСОБА_5 зареєстровані Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 21.03.2016, що підтверджується даними реєстрації системи електронного документообігу /т.2, а.с. 90-94/.

13.04.2016 позивачем укладено із ТОВ "НВФ "Геоінфо" договори про створення (передачу) науково-технічної продукції, за умовами яких замовник (ОСОБА_4.) доручає виконавцю (ТОВ "НВФ "Геоінфо") розробити документацію із землеустрою на земельні ділянки на території Веприцької сільської ради та Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області / том 1 а.с. 10-30/. Завдання на складення технічної документації із землеустрою затверджені замовником ОСОБА_4 також 13.04.2016 /том 1 а.с. 55, 92, 129, 166, 203, том 2 а.с. 8, 45/.

Листом від 21.04.2016 № 2349/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, за результатами розгляду клопотань ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою (зареєстрованих 21.03.2016), повідомлено, що 03.04.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18.02.2016 № 1012-VІІІ, відповідно до якого з 03.04.2016 право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурентних засадах (земельних торгах), тому правові підстави для передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів відсутні /том 2 а.с. 89/.

Листом від 25.04.2016 ОСОБА_4 повідомила Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про укладення договорів на виконання робіт із розробки технічної документації із землеустрою на підставі абзацу 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, у зв'язку із відсутністю відповідей про результати розгляду клопотань від 18.03.2016 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою /том 2 а.с. 103/.

У листі від 24.05.2016 № 4047/6-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено ОСОБА_4 про те, що клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою зареєстровані 21.03.2016 та розглянуті у місячний строк з наданням відповіді згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України /том 2 а.с. 104/.

27.09.2016 ОСОБА_4 подала до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області клопотання про затвердження розробленої ТОВ "НВФ" "Геоінфо" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки: площею 30,3216 га кадастровий номер НОМЕР_2; площею 23,0379 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області та площею 24,3295 га кадастровий номер НОМЕР_4; площею 58,5610 га кадастровий номер НОМЕР_5; площею 29,1627 га кадастровий номер НОМЕР_6; площею 26,8316 га кадастровий номер НОМЕР_7; площею 47,7874 га кадастровий номер НОМЕР_8 на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області /том 2 а.с. 95-101/.

За результатами розгляду зазначених клопотань Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області надано відповідь, оформлену листом від 12.10.2016 № 8562/6-16, про невідповідність технічної документації із землеустрою вимогам статті 55 Закону України "Про землеустрій" та розроблення вказаної документації за відсутності відповідних дозволів /том 2 а.с. 102/.

Позивач не погодилась із вказаними діями відповідача, у зв'язку із чим звернулась до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформленого листом від 12.10.2016 № 8562/6-16, про відмову у задоволенні клопотань про затвердження технічної документації із землеустрою ґрунтується на двох підставах, а саме: невідповідність технічної документації із землеустрою вимогам статті 55 Закону України "Про землеустрій" та розроблення вказаної документації за відсутності відповідних дозволів /том 2 а.с. 102/.

Відповідно до положень статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду клопотань ОСОБА_4 про затвердження розробленої ТОВ "НВФ" "Геоінфо" технічної документації із землеустрою відповідачем повідомлено, що матеріали геодезичних вишукувань потребують доопрацювання з урахуванням вимог визначених розділом 4.4 пункту 4.4.6 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:000 та 1:5000, пунктів 2.5, 2.6, 3.9, 3.10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками та пунктів 5.3.9.4, 5.3.9.9 ДБН А.2.1-1-2014 в частині зйомочної мережі, що створюються з використанням ГНСС - технології з прив'язкою до пунктів ДГМ. Крім того, обов'язковій реєстрації та обліку в Держгеокадастрі підлягає апаратура супутникових радіонавігаційних систем, у зв'язку із чим доповнити технічну документацію відповідною інформацією та підтвердити легітимність отримання координат пунктів ДГМ, до яких повинна здійснюватись прив'язка межових знаків відповідно до пункту 2.6 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками та статті 20 Закону України "Про топографічно-геодезичну і картографічну діяльність", навести дані щодо середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів ДГМ, до яких виконувалась прив'язка.

Суд зазначає, що до повноважень відповідача належить перевірка технічної документації із землеустрою, поданої на затвердження, на відповідність її вимогам законодавства про землеустрій.

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції позивачем не спростовувалися такі підстави оскаржуваного рішення відповідача для відмови у затвердженні вищевказаних проектів технічних документацій на спірні земельні ділянки, як невідповідність цієї документації наведеним вимогам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що акти погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками (землекористувачами) та акти приймання-передачі межових знаків на зберігання, які містяться у кожному пакеті технічної документації щодо кожної земельної ділянки окремо, не містять місця їх складення, підписів представників сільських рад та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок /том 1 а.с. 76-77, 113-114, 151-152, 187-188, 225-226, т.2 а.с. 30-31, 65-66/, тобто не погоджені жодним із суміжних землекористувачів та представників сільських рад, що свідчить про формальне складення окремих документів у складі названих документацій.

При цьому колегія суддів також зазначає, що позивач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів та не навів жодного аргументу на спростування доводів відповідача щодо наявності недоліків у наданій на затвердження технічній документації із землеустрою, проте оскаржує вказане рішення в цілому.

Додатковою підставою для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у листі від 12.10.2016 № 8562/6-16 зазначає розроблення вказаної документації за відсутності відповідних дозволів /том 2 а.с. 107/.

Розроблення вказаної документації за відсутності відповідних дозволів позивач пов'язує із ненаданням відповідачем у місячний строк відповіді про наслідки розгляду клопотань про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки.

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до відповідача із клопотаннями (без зазначення дати їх подання) про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки: площею 30,3216 га кадастровий номер НОМЕР_2; площею 23,0379 га кадастровий номер НОМЕР_3 на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області та площею 24,3295 га кадастровий номер НОМЕР_4; площею 58,5610 га кадастровий номер НОМЕР_5; площею 29,1627 га кадастровий номер НОМЕР_6; площею 26,8316 га кадастровий номер НОМЕР_7; площею 47,7874 га кадастровий номер НОМЕР_8 на території Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства /том 2 а.с. 90-94/.

Позивач стверджує, що зазначені клопотання подані нею до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 18.03.2016.

Однак, вказані клопотання ОСОБА_5 зареєстровані Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 21.03.2016, що підтверджується даними реєстрації системи електронного документообігу /т.2, а.с. 90-94/.

Судом встановлено, що листом від 21.04.2016 № 2349/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, за результатами розгляду клопотань ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою (зареєстрованих 21.03.2016), повідомлено, що 03.04.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18.02.2016 № 1012-VІІІ, відповідно до якого з 03.04.2016 право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурентних засадах (земельних торгах), тому правові підстави для передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів відсутні /том 2 а.с. 89/.

Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, відповідь від 21.04.2016 № 2349/6-16 про результати розгляду клопотань ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою (зареєстрованих 21.03.2016), Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області направлено адресату простим поштовим відправленням, яке відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою КМ України від 05.03.2009 № 270, приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Позивач стверджує, що відповіді про розгляд своїх клопотань не отримував, проте інші докази крім реєстрації вихідного номера вказаного листа у даному випадку відсутні. При цьому, законодавством не встановлено обов'язку відповідача щодо направлення такої відповіді рекомендованим поштовим відправленням.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно погодився з доводами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про те, що відповідач мав право направляти відповідь від 21.04.2016 № 2349/6-16 про результати розгляду клопотань ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою простим поштовим відправленням.

Крім того, норма статті 123 Земельного кодексу України встановлює строк для розгляду уповноваженим органом клопотань, до якого не включається період повідомлення заявника про результати розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає обрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у місячний строк з дня реєстрації клопотань (21.03.2016) позивача надано мотивовану відмову у їх задоволенні.

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 25.04.2016 ОСОБА_4 повідомила Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про укладення договорів на виконання робіт із розробки технічної документації із землеустрою на підставі абзацу 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, у зв'язку із відсутністю відповідей про результати розгляду клопотань від 18.03.2016 щодо надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою /том 2 а.с. 38/.

Як пояснив представник відповідача 25.04.2016 ОСОБА_4 особисто звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для того, щоб повідомити про укладення договорів на виконання робіт із розробки технічної документації із землеустрою, що підтверджується також даними вхідного штампу про отримання листа.

Зі змісту листа від 25.04.2016 та пояснень представника відповідача вбачається, що ОСОБА_4 не цікавилася результатами розгляду своїх клопотань та не виявила бажання отримати таку відповідь безпосередньо при особистому зверненні.

Разом з тим, оскільки клопотання розглянуті відповідачем 21.04.2016, в останній день встановленого статтею 123 Земельного кодексу України місячного строку, та з урахуванням часу на пересилку поштового відправлення, станом на 25.04.2016 таку відповідь позивач ще не могла отримати засобами поштового зв'язку.

У листі від 24.05.2016 № 4047/6-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області повідомлено ОСОБА_4 про те, що клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою зареєстровані 21.03.2016 та розглянуті у місячний строк з наданням відповіді згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України та повторно додано відповідь від 21.04.2016 № 2349/6-16 /том 2 а.с. 104/.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що станом на 25.04.2016 позивачем із ТОВ "НВФ "Геоінфо" уже було укладено договори від 13.04.2016 про створення (передачу) науково-технічної продукції щодо розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки на території Веприцької сільської ради та Лютенської сільської ради Гадяцького району Полтавської області /том 1 а.с. 10-30/, хоча строк для розгляду клопотань сплинув лише 21.04.2016.

Таким чином, договори про створення (передачу) науково-технічної продукції щодо розроблення документації із землеустрою із ТОВ "НВФ "Геоінфо" укладені позивачем задовго до закінчення місячного строку, встановленого для розгляду клопотань про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Як вбачається із матеріалів справи завдання на складення технічної документації із землеустрою затверджені замовником ОСОБА_4 також 13.04.2016 /том 1 а.с. 55, 92, 129, 166, 203, том 2 а.с. 8, 45/, тобто до закінчення строку для надання відповідачем мотивованої відповіді на її клопотання про надання дозволу на розроблення такої документації. Наведене свідчить, що вона не мала наміру чекати відповіді на свої клопотання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що виконання відповідних робіт із землеустрою з ТОВ "НВФ" "Геоінфо" замовлено позивачем у зв'язку із відсутністю відповідей про результати розгляду її клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивач вживала дії спрямовані на виготовлення технічної документації із землеустрою без отримання відповідних дозволів.

Відповідачем не порушено встановлений законодавством порядок розгляду клопотань, відповідно не порушено право позивача на отримання відповіді про результати розгляду її клопотань.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за несвоєчасний розгляд та несвоєчасне повідомлення ОСОБА_4 щодо прийнятого рішення (розпорядження) за її клопотаннями від 18.03.2016 року у наданні дозволів на виготовлення документацій із землеустрою є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на своєчасне (21.03.2016) надання відповідачем відповіді на всі клопотання позивача щодо надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою (зареєстровані 21.03.2016), враховуючи замовлення без відповідних дозволів позивачем розроблення документації із землеустрою (13.04.2016) до закінчення строку, передбаченого абзацом 3 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також обгрунтовано дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови у задоволенні клопотань ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою, розробленої без належних на те дозволів.

Крім того, 03.04.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18.02.2016 № 1012-VІІІ, відповідно до якого з 03.04.2016 право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурентних засадах (земельних торгах), тому правові підстави для передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів відсутні.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою та зобов'язання укласти договори оренди землі із ОСОБА_4, колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по відмові в задоволенні клопотання від 12.10.2016 № 8562 ОСОБА_4 у затвердженні технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж заявлений нею земельних ділянок в натурі (на місцевості), правова оцінка яким надана судом вище, а тому ці вимоги також не підлягають задоволенню.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо винесення наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок у користування є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що у відповідача відсутні повноваження надавати правову оцінку відповідності документації із землеустрою вимогам законодавства, оскільки кадастровим реєстратором проведено перевірку поданих документів вимогам законодавства, про що проставлено відмітки та надано відповідні витяги, оскільки проведення відповідної перевірки документів державним реєстратором не позбавляють права вищестоящі органи провести повторну перевірку при наявності будь-яких сумнівів в правильності поданих документів.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року по справі № 816/2119/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2017р. по справі № 816/2119/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 14.03.2017 р.