Постанова

від 08.08.2011 по справі 3887/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2011 р. Справа № 2-а-3887/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 94928,90 грн.,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона (далі по тексту – позивач або УПФУ) звернулось з позовом до адміністративного суду з вимогою стягнути з державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" (далі по тексту – відповідач або ДП ЦКБ) недоїмку по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 94928,90 грн.

У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача надав клопотання, відповідно до змісту якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Представник відповідача надав заяву, згідно із якою позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розстрочити виконання рішення суду та розглянути справу у порядку письмового провадження. Враховуючи вищевикладене та на підставі ч. 4, ст. 122 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до змісту позову, вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами. Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - закон № 2464-VI) ДП ЦКБ є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиний внесок). Згідно із ч. 6, ст. 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. ДП ЦКБ надано звіти за травень-червень 2011 р., згідно яких безспірні зобов'язання підприємства по єдиному внеску до Пенсійного фонду складають 94928,90 грн. По зазначеним зобов'язанням ДП ЦКБ сплата не проводилась. Таким чином, вони визнаються недоїмкою та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі. При цьому, ним подано клопотання, відповідно до змісту якого він просить розстрочити виконання рішення суду про сплату боргу ДП ЦКБ на користь відповідача у розмірі 94928,90 грн., а саме: стягнення боргу проводити протягом 4 місяців починаючи з вересня та до кінця 2011 року шляхом встановлення щомісячних платежів на погашення боргу на відповідні розрахункові рахунки УПФУ. Згідно заяви позивача, проти надання розстрочки він не заперечує.

Дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиний внесок). Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку. Таким чином, управлінню Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.

Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, до них відносяться юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464-VI обов'язки юридичних осіб як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Юридичні особи-роботодавці є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI. Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків юридичних осіб-роботодавців входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам та які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" зареєстроване як юридична особа. Згідно наданих звітів за базові звітні періоди місяці травень та червень 2011 р. ДП ЦКБ використовує найману працю. Таким чином, відповідач зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, нараховані ним на суми виплаченої заробітної плати та інших винагород, які він виплачує найманим працівникам відповідно до законодавства та які є базою нарахування єдиного внеску. Розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду за базові звітні періоди місяці травень та червень 2011 р., становить 94928 грн. 90 коп.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено базовий звітний період – календарний місяць. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно не сплатив суму єдиного внеску за базові звітні періоди місяці травень та червень 2011 р., про що свідчить копії карток особового рахунку платника єдиного внеску у матеріалах справи, а також розрахунок заборгованості відповідача. Виходячи з цього та на підставі п. 6, ст.1 Закону № 2464-VI несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Відповідно до ст. 112 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуюче, те, що відповідач адміністративний позов визнав у повному обсязі, а також вищезазначені обставини справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову у повному обсязі, вважає, що недоїмку відповідача з єдиного внеску необхідно стягнути, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду по даній справі суд зазначає наступне. Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду шляхом помісячного розподілу погашення суми боргу частинами до кінця 2011 р. починаючи з місяця вересня 2011 р. При цьому, ним зазначено суми частин боргу, період часу, протягом якого здійснюється часткове погашення боргу, та розрахункові рахунки УПФУ, на які надходитимуть грошові кошти на погашення боргу у зазначені періоди часу. В обґрунтування свого клопотання ДП ЦКБ вказує на загальнодержавний спад виробництва, а також на можливість зберегти робочі місця на підприємстві у випадку розстрочення погашення боргу.

Виходячи зі змісту ст. 263 КАС України, питання про розстрочення боргу може бути розглянуто виключно на стадії виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення. Разом з тим, відповідно до ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання судового рішення можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Таким чином, під час прийняття постанови суд має право вирішити питання, зокрема, стосовно розподілу суми стягненого відповідно до постанови боргу шляхом його сплати рівномірними частинами протягом певного періоду часу.

З точки зору суду, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованим. Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Накопичення боргу ДП ЦКБ по сплаті єдиного внеску на фоні загальнодержавного спаду виробництва може призвести до скорочення чисельності штату відповідача, оскільки він буде фінансово не в змозі виплачувати вчасно та в повному обсязі заробітну плату своїм працівникам та єдиний внесок, нарахований на їх доходи. Внаслідок цього може постраждати та частина працівників ДП ЦКБ, яка підлягатиме скороченню в першу чергу, вони втратять своє робоче місце та джерело доходів. Розмір загального стану заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами підприємницької діяльності, бюджетними та позабюджетними фондами коштів підтверджується довідкою про стан кредиторської заборгованості ДП ЦКБ «Ізумруд». Так, станом на 03.08.2011 поточна заборгованість відповідача складає 193,4 тис. грн.., прострочена - 2324,4 тис. грн. Виходячи з цього суд дійшов висновку, що підприємство дійсно має тяжкий фінансовий стан, а тому існує загроза скорочення чисельності робочих місць. Суд вважає, що в даному випадку захист прав людини є пріоритетом при вирішенні зазначеного питання.

Проаналізувавши клопотання відповідача про надання розстрочки щодо сплати боргу та заяву позивача, згідно із якою він не заперечує проти надання розстрочки, суд дійшов висновку, що волевиявлення сторін спрямоване саме на розподіл сплати суми боргу окремими частинами протягом визначеного періоду часу, воно є добровільним, відповідає інтересам сторін та не порушує права учасників даної справи або будь-яких інших учасників правовідносин.

Судом встановлено, що можливого періоду часу, протягом якого відбувається поступове погашення боргу, стягненого за рішенням суду, чинним законодавством не встановлено. Тому суд вважає за можливе застосувати за аналогією права, в порядку ч. 7, ст. 9 КАС України, загальноправовий принцип розумності. Так, виходячи з положень законодавства України про соціальне страхування, формування коштів Фондів соціального страхування (далі по тексту - Фонди) відбувається за рахунок сплати єдиного внеску. Крім того, на обліку у таких Фондах перебуває визначена кількість застрахованих осіб, які потребують соціального захисту, що передбачає відповідне планування надходжень та витрат коштів Фондів. Плановим періодом є рік. Виходячи з цього, ненадходження до Фондів запланованих та нарахованих сум єдиного внеску у період часу, що своєю кінцевою межею має термін, який настає після закінчення поточного планового року, зумовить порушення їх спланованої діяльності та може мати негативні наслідки для застрахованих осіб. У зв'язку з цим суд вважає за можливим встановити спосіб виконання рішення шляхом погашення боргу частками в період з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно.

Керуючись ст.ст. 9, 112, 158 - 163, 167, 257 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 94928,90 грн. за базові звітні періоди місяці травень-червень 2011 р. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" (код ЄДРПОУ 14309617) на користь управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (код ЄДРПОУ 21294879) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 94928 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот двадцять вісім) гривень 90 коп. на розрахункові рахунки, відкриті в головному управлінні Державного казначейства України в Херсонській області, МФО 852010, розподіливши виплату суми боргу на чотири місяці починаючи з вересня 2011 р. по грудень 2011 р. шляхом визначення помісячних платежів, розрахункових рахунків та періодів, у яких буде здійснюватись платіж, наступним чином:

- на р/р 37197038002114: у вересні 2011 р. - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., у жовтні 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., у листопаді 2011 р. - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., у грудні 2011 р. - 52280 (п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 09 коп.;

- на р/р 3719083002114: у вересні 2011 р. - 400 (чотириста) грн. 00 коп., у жовтні 2011 р. - 400 (чотириста) грн. 00 коп., у листопаді 2011 р. - 400 (чотириста) грн. 00 коп., у грудні 2011 р. - 4642 (чотири тисячі шістсот сорок дві) грн. 71 коп.;

- на р/р 37196073002114: у грудні 2011 р. - 1799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 37 коп.;

- на р/р 37193087002114: у грудні 2011 р. - 5006 (п'ять тисяч шість) грн. 73 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.1