Ухвала

від 14.03.2017 по справі 815/4658/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4658/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Лук'янчук О.В. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Бізнес Груп" до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною відмову у прийнятті податкової декларації,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аргумент Бізнес Груп" (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправною відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період липень 2016 року, що подані 25 серпня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ОДПІ було порушено порядок прийняття податкової звітності та безпідставно відмовлено у прийнятті такої, а відтак дії відповідача є протиправними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позовні вимоги ТОВ задоволено, суд визнав протиправною відмову ОДПІ у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за звітний (податковий) період липень 2016 року ТОВ "Аргумент Бізнес Груп", та вважати її такою, що подана Товариством у день її фактичного отримання відповідачем, а саме 25 серпня 2016 року. Також, суд стягнув з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовані усі обставини, що мають значення у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову ТОВ "Аргумент Бізнес Груп" у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що у період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2016 року місцезнаходження ТОВ було: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Устияновича, будинок 8А/1. З 29 березня 2016 року Товариство змінило своє місцезнаходження на м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, буд. 3/5.

ОДПІ договір про визнання електронних документів з ТОВ не укладала.

18 серпня 2016 року Товариство поштою надіслало на адресу ОДПІ, отриману останнім 25.08.2016 року, підписану керівником та скріплену печаткою, податкову звітність з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2016 року а саме: податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року на 2 арк., додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року на 1 арк., додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року на 2 арк.

Листом від 25.08.2016 року за № 10063/1304-08, ОДПІ повідомила Товариство про відмову у прийнятті податкової декларації без зазначення причин відмови. У листі лише процитовано норми пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48, п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України без вказівки на конкретне порушення даних норм з боку ТОВ. Як на підставу відмови ОДПІ посилається на службову записку ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області від 11.04.2016 року.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з обґрунтованості позовних вимог та протиправності дій Контролюючого органу виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 202.1 ст. 202 ПК України для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Також, відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" № 909-VIII від 24.12.2015 року п. 49.4 ст. 49 ПК України доповнено абзацом третім, згідно якого у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно з п. 6.4 якого орган ДПС розриває Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно з п.48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.8 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, ОДПІ у відмові у прийняті податкової декларації не зазначила, які реквізити вказані з порушенням у декларації, або які порушення взагалі містить подана декларація. Так само, у своїх запереченнях відповідач не навів жодного порушення заповнення декларації.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем порушено порядок прийняття у ТОВ податкової звітності та безпідставно відмовлено у прийнятті такої, а відтак зазначені дії ОДПІ є протиправними.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така податкова декларація вважається поданою вчасно згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України. Тому, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Також, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, відповідає вимогам частини 1 статті 94 КАС України.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: О.В. Лук'янчук

І.Г. Ступакова