Рішення

від 15.03.2017 по справі 529/44/17

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/44/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Кривенко Р. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення коштів за спільним борговим зобов'язанням що виконано, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони 06. 05. 1995 року зареєстрували шлюб у Орданівській сільській раді Диканського району Полтавської області. Але позивач вказує на те, що спільне життя із відповідачем не склалося і тому 29. 08. 2015 року шлюб було розірвано.

Далі, вказуючи на те, що під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі сторонами за кредитні кошти було придбано будинковолодіння, яке в цілому складається з житлового будинку позначеного в технічному паспорті літ. «А-1» , огорожі № 1, воріт огорожі № 2, трубопроводу № 3, сараю літ. «Б» , погребу літ. «б» , вбиральні літ. «В» , веранди літ. «а» , ганку літ. «а1» , що розташовані по вул. Чкалова, 33, в смт. Диканька Полтавської області, земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,20 га, що розташована в смт. Диканька Диканської селищної ради.

Далі, відповідно до кредитної угоди № 2087-11 укладеної між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та відповідачем, як позичальником та позивачем як повнолітнім членом позичальника, фінансова установа надала кредит в розмірі 70 000 грн. строком на 5 років та 9 місяців, з кінцевим терміном повернення до 30. 11. 2016 року. Так, відповідач добровільно відмовився сплачувати чергові кредитні платежі, тому позивач залишок коштів, в сумі 10 822 грн. 15 коп. сплатила самостійно. Оскільки, відповідач від добровільного поділу спільного майна подружжя відмовився, тому позивач звернулася з позовом до суду, де просить поділити вказане спільно нажите майно під час шлюбу, відповідно до якого поділити у рівних частинах вказане вище нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельні ділянки з послідуючим визнанням за нею право приватної власності на 1/2 частині вказаного нерухомого майна та просила стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 5 411 грн. 07 коп., що складають 1/2 частину сплачених позивачем особистого грошового зобов'язання за вказаною вище кредитною угодою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та попросила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих нею пояснень у судовому засіданні. Крім того позивач в судовому засіданні надала виготовлений на її замовлення Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та просила стягнути з відповідача витрачені нею кошти на їх виготовлення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача щодо визнання за нею право власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння, розташованого по вул. Чкалова, 33 в смт. Диканька Полтавської області та на 1/2 частину двох спірних земельних ділянок розташованих за вказаною адресою визнав. Разом з тим відповідач заперечував щодо відшкодування 1/2 частини сплачених позивачем ОСОБА_1 особисто коштів грошового зобов'язання визначеного кредитною угодою, але суду будь-яких доказів про це не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 травня 1995 року сторони по справі зареєстрували шлюб у Орданівській сільській раді Диканського району Полтавської області, який відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу було розірвано 29. 08. 2015 року.

Відповідно до кредитної угоди № 2087-11 від 25. 05. 2011 року укладеної з Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, з відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1, як повнолітнім членом сім'ї позичальника, яка проживає разом з ним було надано кредитні кошти строком на 5 років 9 місяців в загальній сумі 70 000 грн. із сплатою 3% річних. Далі, згідно з розрахунку щоквартального платежу для погашення кредиту та сплати відсотків відповідач та позивач повинні щоквартально вносити платіж для погашення кредиту в сумі 3 300 грн.

Відповідно до акту про виконання кредитних зобов'язань від 18. 02. 2016 року вбачається, що позичальником - відповідачем по справі ОСОБА_2 було повністю виконане зобов'язання по вказаній угоді ( а.с.№ 14).

Із наданих до суду позивачем квитанцій по оплаті за кредитним договором за № 2087-11 видно, що позивачем ОСОБА_1 останні платежі в загальній сумі 10 715 грн. було внесено саме нею ( а.с. № 15).

Згідно договору купівлі- продажу земельної ділянки від 25. 05. 2011 року, відповідач ОСОБА_2 став власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,20 га, що розташована в смт. Диканька Диканського району Полтавської області ( а.с.№ 17).

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок встановлено, що спірна земельна ділянка складається з двох земельних ділянок одна площею 1500 м. кв. кадастровий номер 5321055100:30:001:0416 для будівництва, обслуговування житлового будинку і споруд, а інша площею 500 м. кв. кадастровий номер 5321055100:30:001:0417 для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 25. 05. 2011 року відповідач на своє ім'я придбав житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований по вул. Чкалова, 33, в смт. Диканька Диканського району Полтавської області ( а.с. № 18).

Відповідно до виготовленого технічного паспорту на будинковолодіння, яке розташоване по вул. Чкалова, 33, смт. Диканька Полтавської області, воно складається вцілому з житлового будинку позначеного літ. "А-1", сараю літ. "Б", погребу літ. "б", огорожі № 4, воріт огорожі № 5.

В силу ч. 1 ст. 60, ст. 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності сторін безумовно розповсюджується на спірний житловий будинок, земельні ділянки. Дане майно було придбано у період шлюбу, не є річчю індивідуального користування.

Як випливає з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно по п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, тощо.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом роз'яснювалось сторонам положення ст. ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та витрати пов"язані з розглядом справи у виді виготовлення технічного паспорту на спірне будинковолодіння.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 57, 60, 63, 65, 70, 71, 72 СК України, ст.ст. 357, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 80, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення коштів за спільним борговим зобов'язанням - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину будинковолодіння, що в цілому складається з житлового будинку позначеного літ. "А-1", сараю літ. "Б", погребу літ. "б", огорожі № 4, воріт огорожі №5, право власності на яке набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідченого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 726.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1500 м. кв. кадастровий номер 5321055100:30:001:0416, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в смт. Диканька Полтавської області, вул. Чкалова, 33, право власності на яку набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідчено приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 730.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 500 м. кв., кадастровий номер 5321055100:30:001:0417, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в смт. Диканька Полтавської області, право власності на яку набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідченого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 730.

Залишити на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частину будинковолодіння, що вцілому складається з житлового будинку позначеного літ."А-1", сараю літ. "Б", погребу літ. "б", огорожі № 4, воріт огорожі №5, право власності на яке набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідчено приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 726.

Залишити на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частину земельної ділянки площею 1500 м. кв. кадастровий номер 5321055100:30:001:0416, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в смт. Диканька Полтавської області, вул. Чкалова, 33, право власності на яку набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідченого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 730.

Залишити на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частину земельної ділянки площею 500 м. кв., кадастровий номер 5321055100:30:001:0417, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в смт. Диканька Полтавської області, право власності на яку набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 25. 05. 2011 року та посвідченого приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу за реєстровим № 730.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 1/2 сплачених особистих грошових зобов'язань за кредитною угодою в інтересах сім'ї в сумі 5 411 (п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок сплачених судових витрат по справі в сумі 1240 грн. 75 коп. та 693 грн. 16 коп. оплату вартості за виготовлення технічного паспорту на будинковолодіння , а всього в сумі 1 933 (одна тисяча дев"ятсот тридцять три ) грн. 91 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: