Ухвала

від 10.03.2017 по справі 759/11493/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/93/17 Справа № 759/11493/15-к Категорія: ч. 1 ст. 191 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2016 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України до штрафу у сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи матеріально-відповідальною особою та маючи доступ до смарт-карток для оплати паливно-мастильних матеріалів на автозаправочних комплексах ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ , реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на розтрату чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті незаконне особисте збагачення за рахунок чужого майна, шляхом розтрати грошових коштів ПІК ААЗ Трейдінг КО , які були зараховані на смарт-картки для оплати паливно-мастильних матеріалів, в період часу з 22 год. 33 хв. 09.01.2015 р. до 18 год. 31 хв. 10.01.2015 р., шляхом розтрати обернув на свою користь чуже майно, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене, а саме дизельне паливо у кількості 128,36 л, на загальну суму 2 097,41 грн., чим заподіяв підприємству матеріальний збиток за наступних обставин.

Так, 25.12.2013р. між ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ та ПІК ААЗ Трейдінг КО було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС, згідно договору ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ через АЗС зобов'язана передавати у власність ПІК ААЗ Трейдінг Ко паливно-мастильні матеріали, а в свою чергу ПІК ААЗ Трейдінг Ко вносить попередньою грошові кошти на рахунок смарт-карт. ОСОБА_7, 27.08.2009 р. згідно наказу №677-к було призначено на посаду водія- експедитора ПІК ААЗ Трейдінг Ко з повною матеріальною відповідальністю. 26.08.2009р. було укладеного договір про повну матеріальну відповідальність між ОСОБА_7 та ПІК ААЗ Трейдінг Ко . При цьому, ОСОБА_7 був матеріально-відповідальною особою та мав доступ до товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, які розміщені на смарт- картці для оплати паливно-мастильних матеріалів на автозаправочних комплексах ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ . Він реалізуючи єдиний злочинний умисел, що був направлений на розтрату чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті незаконне особисте збагачення за рахунок грошових коштів ПІК ААЗ Трейдінг КО , які були зараховані на смарт-картку № НОМЕР_1 для оплати паливно-мастильних матеріалів, 09.01.2015р. о 22 год. 33 хв., знаходячись на автозаправочному комплексі WOG за адресою: Київська область Васильківський район Путрівська сільська рада, автодорога Київ-Одеса 35 км, вчинив розтрату майна, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене, а саме: дизельного палива у кількості 76,22 л, на суму 1245,44 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд спричинивши при цьому підприємству матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того ОСОБА_7, будучи матеріально-відповідальною особою та маючи доступ до товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, які розміщені на смарт- картці для оплати паливно-мастильних матеріалів на автозаправочних комплексах ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу направленого на розтрату чужого майна переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті незаконне особисте збагачення за рахунок грошових коштів ПІК ААЗ Трейдінг КО , які були зараховані на смарт-картку № НОМЕР_1 для оплати паливно-мастильних матеріалів, 10.01.2015р. о 18 годині 31 хвилин, знаходячись на автозаправочному комплексі WOG за адресою: Черкаська область, м. Умань. Ленінградське шосе, 4-В, вчинив розтрату майна, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене, а саме дизельного палива у кількості 52,14 л, на суму 851,97 грн., яким в подальшому розпорядився на власний розсуд спричинивши при цьому підприємству матеріальний збиток на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 в період часу з 22 години 33 хвилин 09.01.2015р. до 18 години 31 хвилини 10.01.2015р., на виконання єдиного злочинного умислу шляхом розтрати обернув на свою користь чуже майно, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене, а саме дизельне паливо у кількості 128,36 літрів, на загальну суму 2097,41 гривні, чим заподіяв підприємству матеріальний збиток.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити новий вирок, яким визнати його невинуватим та виправдати за ч. 1 ст. 191 КК України.

Як на підставу скасування судового рішення апелянт зазначає, що дизельне паливо - 128,36л, яким було заправлено паливний бак автомобіля НОМЕР_2, що належить ПІК ААЗ Трейдінг КО йому, як водію автомобіля, ввірене не було і не перебувало в його віданні. Тому, на думку апелянта, він не вчинив і не міг вчинити розтрату (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу) дизельного палива з автомобіля, оскільки воно не знаходилось в його правомірному володінні.

Стверджує, що посилання суду та сторони обвинувачення на договір про повну матеріальну відповідальність, є недоречним, оскільки він стосується виключно забезпечення зберігання довірених йому адміністрацією матеріальних цінностей і не стосується його обов'язків та правовідносин пов'язаних із заправкою автомобіля на АЗС.

Зазначає, що стороною обвинувачення не надано суду доказів, що б обґрунтовували факт недостачі палива в кількості 128,36 л на підприємстві, а відсутність чека (квитанції) АЗС не є і не може бути доказом розтрати, оскільки рух коштів по оплаті палива по старт-картці чітко зафіксований, а показання допитаних судом свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є надуманими та суперечать матеріалам матеріалів кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 в підтримку поданої апеляційної скарги в повному обсязі, міркування прокурора Святошинського району м. Київ ОСОБА_6 про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим та вмотивованим, грунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли першкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах пред'явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки сформульоване йому обвинувачення, яке суд визнав доведеним, є неконкретизованим та містить істотні суперечності та невідповідності диспозиції ч. 1 ст. 191 КК України.

Згідно обвинувального акта від 17.04.2015 року органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він в період часу з 22 год. 33 хв. 09.01.2015р. до 18 год. 31 хв. 10.01.2015р., на виконання єдиного злочинного умислу шляхом розтрати обернув на свою користь чуже майно, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене, а саме дизельне паливо у кількості 128,36 л, на загальну суму 2097,41 грн., чим заподіяв підприємству матеріальний збиток. Такі дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.

Суд першої інстанції погодившись з пред'явленим ОСОБА_11 обвинуваченням визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, тобто в тому, що він розтратив чуже майно, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні.

Однак, при постановленні обвинувального вироку, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що сформульоване ОСОБА_11 обвинувачення є неконкретизованим та таким, що не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 191 КК України, що унеможливлює його подальше засудження в межах пред'явленого органом досудового розслідування обвинувачення.

Так, згідно диспозиції ч.1 ст. 191 КК України кримінальна відповідальність настає за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, може бути вчинений в тому числі або у формі привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні або у формі розтрати такого майна зазначеною особою.

Під розтратою, яка інкримінується ОСОБА_7, передбачається незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

Разом з цим, як вбачається з встановлених органом досудового розслідування обставин, які визнані судом першої інстанції доведеними, ОСОБА_7 реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на розтрату чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та маючи на меті незаконне особисте збагачення за рахунок чужого майна, шляхом розтрати грошових коштів, які були зараховані на смарт-картки для оплати паливно-мастильних матеріалів, шляхом розтрати обернув на свою користь чуже майно, яке належить ПІК ААЗ Трейдінг КО , та було йому ввірене. Зазначення в обвинуваченні обставин про обернення ОСОБА_7 на свою користь чужого майна, свідчить про його привласнення, яке полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

З огляду на те, що дії передбачені ч. 1 ст. 191 КК України можуть бути вчинені або у формі привласнення або у формі розтрати, а дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування та судом як розтрата чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, то, на думку колегії суддів пред'явлене органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачення, яке було визнано доведеним судом першої інстанції, не відповідає диспозиції статті КК України за якою він був засуджений, чим порушено право останнього на захист від пред'явленого обвинувачення та справедливий судовий розгляд.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 374 КК України щодо його вмотивованості, оскільки при невизнанні ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, суд першої інстанції у вироку лише перерахував докази якими підтверджується пред'явлене останньому обвинувачення, не дав їм належної правової оцінки та фактично не вмотивував чому він приймає до уваги докази сторони обвинувачення і не приймає до уваги докази сторони захисту.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_7 та перешкоджають суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення. Не зважаючи на вказане, в ході судового розгляду суд їх не усунув і постановив обвинувальний вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, п. 6 ч. 1 ст. 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :