Ухвала
від 22.11.2016 по справі 757/41015/16-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41015/16-к

У Х В А Л А

22 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ТОВ «Мєта-торг плюс» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Мєта-торг плюс» (код ЄДРПОУ 39342622) в особі директора ОСОБА_3 звернулось до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2015 у справі № 757/27983/15-к за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015000000000424 від 14.07.2014,серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Мєта-торг плюс» (код ЄДРПОУ 39342622) № НОМЕР_1 (гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920) в частині видатку коштів.

Однак, як зазначено в клопотанні, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ «Мєта-торг плюс» до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну підприємницьку діяльність, не мало будь-яких правовідносин з особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування, жодній посадовій особі ТОВ «Мєта-торг плюс» про підозру у вчиненні злочину не оголошено. За 14-ть місяців досудового розслідування, протягом яких застосовано арешт, органом досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів, які б виправдовували застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження по відношенню до ТОВ «Мєта-торг плюс». Вказані обставини в своїй сукупності беззаперечно свідчать про безпідставність накладення арешту та обумовлюють необхідність його скасування.

Представник ТОВ «Мєта-торг плюс», а також слідчий в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились неодноразово, що у відповідності до вимог ст.ст. 172, 174 КПК України не перешкоджає вирішенню клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, проаналізувавши письмові заперечення слідчого, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000424 від 14.07.2014 за фактами створення та придбання невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2015 у справі № 757/27983/15-к за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015000000000424 від 14.07.2014,серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Мєта-торг плюс» (код ЄДРПОУ 39342622) № НОМЕР_1 (гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920) в частині видатку коштів.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Мєта-торг плюс» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2015 при накладені арешту на грошові кошти на рахунку ТОВ «Мєта-торг плюс», слідчий суддя виходив з положень ст.ст. 167 ч. 2, 170 КПК України, а саме, що грошові кошти на рахунку товариства можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону№ 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України),арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При розгляді даного клопотання встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення злочину, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження № 12015000000000424 від 14.07.2014 та відображено в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2015.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000424 триває з 14.07.2014, а арешт на рахунки ТОВ «Мєта-торг плюс» накладено ще в серпні 2015 року, жодній посадовій особі товариства про підозру в вчиненні злочину до теперішнього часу не оголошено.

За таких обставин та враховуючи, що ТОВ «Мєта-торг плюс» не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на рахунки товариства з підстав визначених ч. ч. 4, 5, 6 ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна, а відтак клопотання директора ТОВ «Мєта-торг плюс» про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ТОВ «Мєта-торг плюс» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна,- задовольнити.

Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2015 у справі № 757/27983/15-к на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Мєта-торг плюс» (код ЄДРПОУ 39342622) № НОМЕР_1 (гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920) в частині видатку коштів, -скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення22.11.2016
Оприлюднено14.03.2023
Номер документу65363290
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —757/41015/16-к

Ухвала від 22.11.2016

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Підпалий В. В.

Ухвала від 22.11.2016

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Підпалий В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні