Рішення

від 17.03.2017 по справі 139/174/17

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/174/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2007 року помер батько позивача ОСОБА_2. До складу спадкового майна після його смерті входить, зокрема, земельна ділянка № 230 площею 5,1545 га (яка складається із двох земельних ділянок № 230-1 площею 4,1404 га та № 230-2 площею 1,0141 га), що знаходиться на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, однак не може оформити спадкові права в нотаріальній конторі, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку був знищений у зв'язку зі смертю власника. За захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_1 з відповідним позовом звернувся до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України просив справу слухати у його відсутності (а.с. 3).

Представник відповідача - Обухівської сільської ради у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позов визнала і просила справу слухати у їх відсутності (а.с. 33).

З урахуванням права, передбаченого ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із позовною заявою.

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_2 помер 12 червня 2007 року (а.с. 5) у с. Привітне, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АМ № 074495.

Довідками виконавчого комітету Обухівської сільської ради № 1146, № 1147 від 17 вересня 2015 року та № 892 від 14 липня 2008 року (а.с. 8, 10, 11), розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 54 від 15 лютого 2007 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо приватизації земельних ділянок та складанню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам членам САТ Вищеольчедаївське (а.с. 13), списком громадян-членів САТ Вищеольчедаївське, на передачу у власність земельних ділянок і виготовлення державних актів (а.с. 9), довідкою директора ПАТ Вищеольчедаївське № 1078 від 17 вересня 2015 року (а.с. 12), витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0505242232016, № НВ-0505242052016 від 07 листопада 2016 року (а.с. 15-20), технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 21-23) доведено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1546 га (складається із земельних ділянок площею 4,1404 га та 1,0141 га), яка розташована на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Із матеріалів справи слідує, що 12 червня 2007 року ОСОБА_2 помер, а розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 54 від 15 лютого 2007 року його було включено до списку осіб-членів САТ Вищеольчедаївське , які мають право на земельну частку (пай).

Довідкою начальника відділу Держгеокадастру у Мурованокуриловецькому районі № 28-99.2-1213/2-16 від 25 липня 2016 року (а.с. 14) стверджується, що державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0142 та 4,1404 га, на прізвище ОСОБА_2 виготовлялись, але не видавались у зв'язку зі смертю власника. Зазначені державні акти у відділі відсутні через їх списання та знищення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини - день смерті спадкодавця.

Із заповіту (а.с. 7), посвідченого 24 травня 2004 року секретарем виконавчого комітету Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати йому на день смерті і на яке за законом матиме право заповів ОСОБА_1.

Факт наявності і чинності заповіту від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стверджується відміткою у цьому ж заповіті здійсненою 17 бересня 2015 року.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, який має право на спадщину і прийняв її, оскільки у передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Такий факт стверджується і оглянутою в судовому засіданні спадковою справою № 362/2007 до майна померлого ОСОБА_2, із якої вбачається, що позивач вже частково оформив спадщину після смерті батька - ОСОБА_2 та отримав Свідоцтва про право на спадщину за заповітом і законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та грошові вклади.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Наданими суду документами, в тому числі постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 24), позивач довів, що не може оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору і захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд.

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання позовних вимог, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем як спадкоємцем ОСОБА_2 слід визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку за заповітом.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, ст. 1223, 1225 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку № 230 площею 5,1546 га (яка складається із двох земельних ділянок № 230-1 площею 4,1404 га (кадастровий номер 0522884800:07:002:0076) та № 230-2 площею 1,0141 га (кадастровий номер 0522884800:07:002:0077)), яка знаходиться на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка настала 12 червня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом десяти днів з моменту проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: