Рішення

від 16.03.2017 по справі 131/40/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/40/16-ц Провадження № 22-ц/772/832/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 23 Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Медяного В.М., Матківської М.В.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання договорів недійсними,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

В січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 Зернопродукт МХП про визнання договорів недійсними.

Просила суд визнати недійсними договір №215 від 01.02.2012 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_5 Зернопродукт МХП в особі директора ОСОБА_6 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення №457, кадастровий номер 0521280400:01:000:0259, загальною площею 3,6910 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зареєстрована у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 серпня 2012 року за № 052120004007115 та договір №216 від 01.02.2012 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_5 Зернопродукт МХП в особі директора ОСОБА_6 про оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 456, кадастровий номер 0521280400:01:000:0258, загальною площею 3,6912 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зареєстрована у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 серпня 2012 року за № 052120004007823, стягнути судові витрати.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 Зернопродукт МХП подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання , дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Визнаючи договори оренди землі недійсними суд першої інстанції виходив з того, що позивач їх не підписувала, не мала намірів навіть їх підписувати. При цьому строк позовної давності не пропущено, оскільки дізналась про них лише 30 вересня 2015 року

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо визнання договорів оренди недійсними. Однак не погоджується з висновком районного суду щодо визнання договорів недійсними на майбутнє, виходячи з наступного.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 457, кадастровий номер 0521280400:01:000:0259, загальною площею 3,6910 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області та земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 456, кадастровий номер 0521280400:01:000:0258, загальною площею 3,6912 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, що підтверджується копіями державних актів (а.с.8, 14).

По вказаним земельним ділянкам зареєстровано договори оренди з відповідачем ОСОБА_5 Зернопродукт МХП № 215 від 01.02.2012 року та № 216 від 01.02 2012 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області з послідуючими записами до Державного реєстру земель.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судово - почеркознавчої та технічної експертизи від 13.07.2016 року №1469/1470/16-21 (а.с.156-160) підписи в графі Орендодавець , Від Орендодавця у документах:

- Примірнику договору № 215 від 01 лютого 2012 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення №437, кадастровий номер 0521280400:01:000:0259, загальною площею 3,6910 га.

- акті приймання-передачі об'єкта оренди від 22 серпня 2012 року;

- акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22 серпня 2012 року;

- примірнику договору № 216 від 1 лютого 2012 року оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 456, кадастровий номер 0521280400:01:000:0258, загальною площею 3,6912 га;

- акті приймання-передачі об'єкта оренди від 22 серпня 2012 року;

- акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22 серпня 2012 року - виконані рукописним способом, кульковою ручкою, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Підписи в графі Орендодавець , Від Орендодавця у документах:

- Примірнику договору № 215 від 01 лютого 2012 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення №437, кадастровий номер 0521280400:01:000:0259, загальною площею 3,6910 га.

- акті приймання-передачі об'єкта оренди від 22 серпня 2012 року;

- акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22 серпня 2012 року;

- примірнику договору № 216 від 1 лютого 2012 року оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №456, кадастровий номер 0521280400:01:000:0258, загальною площею 3,6912 га.

- акті приймання - передачі об'єкта оренди від 22 серпня 2012 року;

- акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22 серпня 2012 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Зазначене є підставою для визнання договору недійсним за ст. ст. 203, 215 ЦК України в зв'язку з відсутністю волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначено у статті 215 ЦК, частиною 1 якої передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки як встановлено судовою експертизою позивач не підписувала оспорюванні договори оренди землі №215, №216, що суперечить її волевиявленню та ст..203, 215 ЦК України, а тому суд першої інстанції правомірно визнав такі договори оренди недійсними, оскільки порушують права та інтереси позивача.

Доводи апеляційної скарги, щодо застосування строків позовної давності не заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції є вірний, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 про існування договорів, дізналася з відповіді ОСОБА_5 Зернопродукт за №264 від 30 вересня 2015 року на заяву ОСОБА_2 стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок (а.с.181-182), отже строк позовної давності на звернення до суду з позовом встановлений ст. 257 ЦК України нею не пропущено.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в частині визнання договорів оренди землі недійсними на майбутнє, оскільки цивільне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє.

Застосування судом першої інстанції постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №910/21153/14, зокрема ч.3 ст. 207 ГК України до спірних правовідносин є помилковим, так як дані правовідносини виникли з цивільно правової угоди (договори оренди землі між фізичною та юридичною особою), визнання недійсними договорів (в даному випадку оренди землі), регулюються ЗУ Про оренду землі та главою 16 ЦК України. Це спеціальні норми цивільного законодавства, які регулюють ці правовідносини, а тому запозичення норм господарського права за аналогією права або закону є невірним.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду посилання суду на постанову судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №910/21153/14 та з резолютивної частини рішення словосполучення на майбутнє .

Відповідно до статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП задовольнити частково.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 лютого 2017 року змінити:

Виключити з мотивувальної частини рішення суду застосування судом першої інстанції, постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №910/21153/14.

Виключити з резолютивної частини рішення суду словосполучення на майбутнє .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис ОСОБА_7

Судді: підписи ОСОБА_8

ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: ОСОБА_7