Рішення

від 15.05.2007 по справі 11/157(33/73)-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/157(33/73)-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.07р.

Справа № 11/157(33/73)-07

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет", м. Донецьк 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-метал", м. Дніпропетровськ  

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

про стягнення 108 398, 66 грн.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: Мельченко В.І., довіреність №01-03/07 від 02.04.07р., представник

      Від відповідача: Стеценко М.І., протокол №9 від  20.11.03р., директор

   Від третьої особи: Забазнова А.О., довіреність №85-24юр від 02.01.07р., юрисконсульт 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 108 398 грн., що складають суму заборгованості за договором постачання №14/03 від 03.03.05р.

15.06.07р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить крім стягнення заборгованості в сумі 108 398 грн., визнати недійсним п.4.2  і розділ 6 договору.

26.04.07р. позивачем надано уточнення позовних вимог, згідно якому останній додатково просить стягнути з відповідача 10 514, 67 грн.,  що складають інфляцію грошових коштів за період з 13.03.06р. по 26.04.07р., 3 643, 97 грн. річних, 10 000 грн. витрат на послуги адвоката, 1 083, 98 грн. держмита, що було сплачено при зверненні з апеляційною та касаційною скаргами.

У судовому засіданні від 03.04.07р. оглушувалась перерва до 26.04.07р., 26.04.07р. до 07.05.07р.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

03.03.05р. між  товариством  з обмеженою відповідальністю "Донмет" та товариством з обмеженою відповідальністю "КМК-метал" укладено договір постачання №14/03, згідно якому Постачальник (позивач у даній справі) зобов'язався поставити Покупцю (відповідачеві) брухт та відходи чорних металів відповідно до ДСТУ 4121-2002, Покупець в свою чергу взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити  такий брухт в порядку і на умовах визначених в договорі (п.1.1).

Загальна кількість, номенклатура, ціна товару, що є предметом даного договору повинна визначатися в специфікаціях  до нього (п.2.1).

В п.3.2 договору  встановлено, що право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить у місці постачання на підставі акту приймання-здачі  (Ф-69 або Ф-19), оформленого представниками Покупця чи його довіреною особою.

В додатковій угоді №1 до спірного договору сторони узгодили реквізити, за якими необхідно здійснювати поставку, зазначивши одержувача товару - ВАТ КГМК "Криворіжсталь", та досягли згоди щодо відшкодування Покупцем вартості залізничного тарифу за постачання брухту, при умові виконання постачальником норми завантаження вагонів.

Виконуючи умови договору позивач 08.11.05р. відвантажив на адресу, зазначену в договорі брухт чорних металів, вид №17, у кількості 129660 кг., про що свідчать залучені до матеріалів справи  квитанції в прийманні вантажу №№52739046, 52739047.

Відповідно до умов додаткової угоди №1, вартість 1тн. відвантаженого металобрухту складає 987 грн. з ПДВ.

В п.6.1 договору, встановлено, що Покупець сплачує постачальнику грошові кошти за металобрухт згідно приймально-здавальних актів Ф-69 або Ф-19 з відстрочкою    платежу до 3-х банківських днів з дати отримання приймально-здавальних актів.

Уточнень стосовно того, ким саме повинні бути отримані акти, для того щоб з'ясувати момент, з якого слід відраховувати 3 банківських дні,  та певні строки складання приймально-здавальних актів Ф-69 чи Ф-19, умови договору не містять.

Отже у зв'язку з невизначеністю в договорі певних строків складання зазначених вище актів, та певних строків виконання зобов'язань щодо оплати, слід прийти до висновку про те, що вказані зобов'язання повинні бути виконані відповідачем протягом загального строку виконання зобов'язань, який був встановлений сторонами в п.9.2 договору №14/03, тобто до 31.12.05р.

Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів належного виконання вказаних вище зобов'язань, відповідач не надав.

Останнім було частково сплачено вартість отриманого товару в сумі 27 363, 76 грн., про що свідчать платіжні доручення №132 від 16.02.06р., №138 від 17.02.06р.

Доказів оплати продукції в сумі 100 610, 66 грн., та залізничного тарифу в сумі 7 788 грн. суду на надано.

Посилання відповідача на те, що згідно приймально-здавальним актам №7194 від 12.02.06р. та №7193 від 13.02.06р. чиста вага металобрухту у вагоні №64945504 складає 6,44 тн., замість 65 тн. заявлених у залізничній квитанції №52739046; та відповідно у вагоні №67174342 склала 6, 39 тн., замість 64,7 тн., заявлених у залізничній квитанції №52739047 не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Так, відповідно до умов договору приймання металобрухту за кількістю і якістю повинно здійснюватися згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів - народного споживання по кількості та якості №П-6, №П-7 затвердженої  Постановою Держарбітражу при КМ СРСР від 25.07.1966р.

Проте матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували отримання товару, у кількості, що не відповідає кількості зазначеній у відвантажувальних документах, тобто відсутній акт приймання продукції за кількістю, складений відповідно до вимог Інструкції №П-6

Не можуть бути прийняті до уваги, і якісні показники, зазначені в актах №7194 від 12.06.06р. та №7193 від 13.02.06р., оскільки складені третьою особою акти приймання продукції за якістю, не відповідають вимогам Інструкції №П-7.

Так, відповідно до п.20 Інструкції №П-7, у випадку неявки представника відправника за викликом покупця в установлений строк, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідно інспекції по якості продукції.

При відсутності такої інспекції в місті знаходження отримувача, перевірка здійснюється за участю компетентного представника іншого підприємства, чи компетентного представника громадськості підприємства - отримувача, призначеного його керівником.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність відповідної галузевої інспекції в місці знаходження отримувача продукції проте, акти приймання продукції за якістю складались за участю представника громадськості підприємства - отримувача Гончаренко Сергія Анатольовича, якому видані посвідчення №№12 ,13 від 15.11.05р.

Зазначені посвідчення не містять відомостей, із яких можливо було б зробити висновок, що особа, яка виділена для участі у прийманні продукції за якістю, компетентна у питаннях визначення якості отриманої продукції (п.22 Інструкції).

Акти приймання продукції за якістю №7194/439 та №7193/440 - не містять найменування отримувача продукції та його адреси, місце приймання продукції, час закінчення приймання продукції, адреси відправника; дати та номеру телеграми про виклик представника відправника; номеру та дати договору поставки;  час видачі вантажу органом транспорту; час доставки продукції на склад отримувача; умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акту; кількість (вага), повне найменування і перелік пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції; детальний опис виявлених недоліків, їх характер; підстави, на яких продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт.

Відсутній у спірних актах і висновок про характер виявлених дефектів та причини їх виникнення.

Тобто, зазначені вище акти не можуть бути прийняті в якості доказу, який би підтверджував поставку товару неналежної якості, оскільки їх, як вже зазначалось вище, складено з порушенням вимог Інструкції №П-7.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Надані позивачем прийомо-здаточні акти №7194 від 12.02.06р. та №7193 від 13.02.06р. складені за участю позивача та третьої особи не можуть бути прийняті судом, в якості доказу, який би підтверджував факт надходження товару у спірних вагонах тієї якості, та за тією кількістю, що в них зазначена виходячи з наступного.

По-перше, акти складені через три місяці після надходження товару, і поза межами дії договору.

По-друге, в підтвердження якості та кількості зазначеної в актах, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували якісні та кількісні показники отриманої продукції та спростовували б, ці ж показники (якісні та кількісні) що зазначені у відвантажувальних документах.

Заяви позивача про уточнення позовних вимог від 15.06.07р. та від 26.04.07р., в яких позивач фактично пред'являє додаткові вимоги - про визнання недійним п.4.2 і розділу 6 договору та про стягнення інфляції, річних, витрати на послуги адвоката, до розгляду не приймаються оскільки під збільшенням позовних вимог (ч.2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абз. 2 пп. 3.7 п.3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/287 "Про деякі питання практики застосування ГПК України").

Тому збільшення (уточнення) розміру позовних вимоги не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових вимог, про які не йшлося у заяві б/н від 29.03.06р.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-метал", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет", м. Донецьк 108 398, 66 грн. основного боргу,  1 083, 98 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано 18.05.2007 року