Ухвала

від 13.03.2017 по справі 335/2271/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/2271/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/2271/17 Головуючий у 1 інстанції Калюжна В.В.

Провадження № 11-сс/778/249/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія оскарження ст. 194 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Гриценко С.І., Тютюник М.С.,

при секретарі Бойко О.О.,

за участю прокурора Сердюк Є.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2017 року, якою клопотання слідчого задоволено частково та щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого головою Професійної спілки Запорізькі земельні ділянки та паї , зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 12, кв. 22, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати своє житло у період доби з 21.00 години до 07.00 години строком до 18 квітня 2017 року та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати на виклик дослідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області.

Строк дії ухвали встановлено до 18 квітня 2017 року включно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080000000004 від 11.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування у цьому провадженні встановлено, що під час проведення досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні №12016080000000228 від 23.08.2016 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, згідно із ухвалою слідчого судді від 14.09.2016 р. було накладено арешт на посіви та врожай соняшника, що знаходились на земельних ділянках, які перебувають на праві постійного користування ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне .

Згідно із постановою слідчого про передачу на збереження речового доказу від 24.09.2016, паростки соняшника, що знаходились на земельних ділянках, які перебувають на праві постійного користування ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне були визнані речовими доказами та 24.09.2016 р. передані під розписку на зберігання представнику Професійної спілки Запорізькі земельні ділянки та паї ОСОБА_5

Згідно із свідоцтвом про легалізацію профспілки, об'єднання профспілок від 27.03.2014 р. № 1031, ПС Запорізькі земельні ділянки та паї є обласною профспілкою.

Згідно із Випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 152281, керівником ПС Запорізькі земельні ділянки та паї (код ЄДРПОУ 39160158) є ОСОБА_2.

19.09.2016 р. між ПС Запорізькі земельні ділянки та паї (орендар) та філією Сільгосптехніка ТОВ Стюкс (орендодавець) укладено договір оренди №190916, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав орендареві безоплатно на певний строк у користування об'єкт, що орендується для відповідного зберігання врожаю насіння соняшника.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди №190916 від 19.09.2016 р. об'єкт, що орендується: складське приміщення, яке має площу понад 11138 кв. м. та розташоване за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська (Леніна), 42.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди № 190916 від 19.09.2016 р., при переданні об'єктів, що орендуються, складається акт передання-приймання, який підписується повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 6.2 договору оренди №190916 від 19.09.2016, при поверненні об'єктів, що орендуються, складається акт передання-приймання, який підписується повноважними представниками сторін.

19.09.2016 між філією Сільгосптехніка ТОВ Стюкс в особі директора ОСОБА_6 та ПС Запорізькі земельні ділянки та паї в особі голови ОСОБА_2 укладено акт прийому-передачі приміщень, відповідно до якого філія Сільгосптехніка ТОВ Стюкс в особі директора ОСОБА_6 передає, а ПС Запорізькі земельні ділянки та паї в особі голови ОСОБА_2 приймає з 20.09.2016 р. нежитлові приміщення площею 11138 кв.м., розташовані за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська (Леніна), 42, надані в оренду по договору оренди нежитлових приміщень від 19.09.2016 р.

Відповідно до повідомлення від 25.09.2016 р. представника ПС Запорізькі земельні ділянки та паї ОСОБА_5 у зв'язку із погіршенням погодних умов та дозріванням врожаю соняшника, з метою його збереження, було розпочато збір врожаю насіння соняшника та прийняття його на відповідальне зберігання в рамках кримінального провадження №12016080000000228 від 23.08.2016 р.

26.09.2016 р. головою ПС Запорізькі земельні ділянки та паї було видано наказ почати роботи по збиранню та транспортуванню на зберігання врожаю соняшника в рамках кримінального провадження №12016080000000228 від 23.08.2016 р..

Згідно із актом від 01.10.2016 р., на підставі постанови слідчого про передачу на збереження речових доказів, а саме насіння соняшника по кримінальному провадженню № 12016080000000228 р. від 23.08.2016 р., а також розпорядження голови ПС Запорізькі земельні ділянки та паї ОСОБА_2, була створена спільна комісія, до складу якої увійшли ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

При цьому, у період часу з 01.10.2016 р. по 18.11.2016 р., під час збирання з земельних ділянок, які перебувають на праві постійного користування ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне врожаю насіння соняшника, ОСОБА_2 організував складання особами, які були залучені ним для здійснення технічних функцій з оформлення супровідних документів, товарно-транспортних накладних на переадресування вантажів врожаю пшениці на зберігання до філії Сільгосптехніка ТОВ Стюкс з визначенням у відповідних графах цих товарно-транспортних накладних у якості замовника та вантажовідправника саме ПС Запорізькі земельні ділянки та паї .

В період часу з 26.09.2016 р. по 19.10.2016 р. за участю представників ПС Запорізькі земельні ділянки та паї , фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 під керівництвом голови ПС Запорізькі земельні ділянки та паї ОСОБА_2, було проведено збір врожаю насіння соняшника, що знаходився на земельних ділянках, які перебувають на праві постійного користування ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне , в загальній кількості 126,06 тон, про що 19.10.2016 було складено звідний акт, який був підписаний усіма членами комісії з контролю по збиранню врожаю на земельних ділянках в с. Лазурне Мелітопольського району Запорізької області та відповідальною особою ОСОБА_5

Відповідно до звідного акту від 19.10.2016 р. на момент закінчення збирання врожаю соняшника з земельних ділянок загальною площею 1178 га було зібрано 198 тон насіння соняшника, залікова вага якого після доробки при передачі на зберігання до складу склала 126,06 тон.

У подальшому, в період часу з 19.10.2016 р. по 18.11.2016 р. ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими особами, перебуваючи на посаді голови ПС Запорізькі земельні ділянки та паї , будучи наділеним правомочністю щодо зберігання майна, а саме врожаю соняшника, зібраного з земельних ділянок ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне , шляхом вивезення вантажним автотранспортом та відчуження на користь третіх осіб, вчинив привласнення та розтрату майна ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне , яке перебувало у його віданні, а саме 126,06 тон насіння соняшника, що перебувало на зберіганні у складських приміщеннях філії Сільгосптехніка ТОВ Стюкс , яким розпорядився на власний розсуд.

18.11.2016 р. між філією Сільгосптехніка ТОВ Стюкс в особі директора ОСОБА_6 та ПС Запорізькі земельні ділянки та паї в особі голови ОСОБА_2 укладено акт прийому-передачі приміщень, відповідно до якого філія Сільгосптехніка ТОВ Стюкс в особі директора ОСОБА_6 приймає, а ПС Запорізькі земельні ділянки та паї в особі голови ОСОБА_2 передає 18.11.2016 р. нежитлові приміщення площею 11138кв.м, розташовані за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська (Леніна), 42, надані в оренду по договору оренди нежитлових приміщень від 19.09.2016 р.

Згідно із висновком судового експерта ОСОБА_14 № 90е/16 від 10.02.2017 р., вартість насіння соняшника, зібраного з земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне , за середніми цінами реалізації по Запорізькій області за даними статистики за січень-листопад 2016 року складає 1075455 гривень 68 копійок.

Таким чином ОСОБА_2 підозрюється в тому, що, він діючи у змові з невстановленими досудовим слідством особами, вчинив розтрату майна ДП Сільськогосподарське підприємство Лазурне на суму 1075455,68 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

23.02.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування; приховувати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може знищити їх або спотворити; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 1 104 00 грн.

Задовольняючи клопотання частково та застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри, тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотання слідчого, однак встановив, що матеріали клопотання не містять даних, виходячи з яких, можливо б було зробити висновок, про те, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків.

В апеляційній скарзі прокурор відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_15 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави в сумі 1 104 000 грн.

Вказує, що поза увагою слідчого судді залишилося те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до примітки до ст. 45 КК України відноситься до корупційних.

Вважає, що слідчим суддею не зроблено належної оцінки тому, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 переховувався від органів досудового розслідування, приховує документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може їх знищити або спотворити, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

17 лютого 2017 року повідомлення про підозру ОСОБА_2 разом з повісткою про виклик були направлені за відомою адресою його реєстрації: Запорізька область, Приазовський район, вул. Пушкіна, б. 12, кв. 22. У визначений слідчим час ОСОБА_2 до органу досудового розслідування не прибув.

З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 та вручення йому повідомлення про підозру було надано відповідне доручення ГВБКОЗ УСБУ в Запорізькій області. В ході виконання доручення в якості свідка була допитана ОСОБА_16, яка пояснила, що з 2014 року і по теперішній час вона орендує у матері ОСОБА_2 - ОСОБА_17 квартиру, розташовану за адресою: Запорізька область, Приазовський район, вул. Пушкіна, б. 12, кв. 22. З 2014 року по теперішній час у вищевказаній квартирі ОСОБА_2 не проживає, про його місце знаходження їй нічого не відомо.

Згідно з офіційною базою МВС ОСОБА_2 з 21 листопада 2016 року перебував у розшуку Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області за вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, вважав, що зазначені у клопотанні ризики не зменшились, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у повторному вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, раніше в іншому кримінальному провадженні він також був оголошений у розшук. Разом з тим повідомив, що відомості на підтвердження порушення ОСОБА_2 умов застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та порушення покладених на нього обмежень з 24 лютого 2017 року і дотеперішній час у органу досудового розслідування відсутні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адат ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді вважав законною та обґрунтованою. Крім того пояснив, що ризики, зазначені слідчими у клопотанні мають характер припущень, є абстрактними. За обставинами цього кримінального провадження відомості до ЄРДР внесені були 17 січня 2017 року, 17 лютого 2017 року було складено повідомлення про підозру та викликано ОСОБА_2 для його вручення на 20 лютого 2017 року, в цей же день ОСОБА_2 було оголошено у розшук та 23 лютого 2017 року він був затриманий у м. Києві. Вважає, що розшук та затримання ОСОБА_2 були здійснені безпідставно та передчасно, оскільки фактично він не переховувався від органу досудового розслідування. На цей час ОСОБА_2 виконує всі обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді.

Підозрюваний ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає себе непричетним до вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки він є головою обласної профспілки, а всі дії, пов'язані з розтратою майна, вчиненні головою районного відділення. Крім того на цей час місцезнаходження насіння соняшника встановлене. Також зазначив, що дізнався про те, що він був оголошений у розшук він тільки після його затримання у м. Києві, до того часу слідчий не повідомляв його про необхідність приймати участь у процесуальних та слідчих діях. Щодо іншого кримінального провадження, пояснив, що його також жодного разу до органу досудового розслідування в ньому не викликали. Після застосування 24 лютого 2017 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він вісім разів прибував до слідчого, наміру ухилятися подальшому або перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом не має.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, підозрюваного та його захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, наявність у нього судимостей тощо.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, врахувавши зазначені вище вимоги закону, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б давали йому підстави обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупністю всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обрані запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України на цей час є обґрунтованою та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зазначені у клопотанні слідчого.

Разом з тим, слідчий суддя встановив, що матеріали клопотання не містять даних, виходячи з яких можливо б було зробити висновок про те, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання заявленим ризикам та прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя в достій мірі врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу, які свідчать що він раніше не судимий, врахував його вік та міцність соціальних зв'язків, що він має постійне місце проживання, одружений на утриманні має неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування відносно особи запобіжного заходу, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених покладних на нього обов'язків.

Судова колегія враховує також і фактичну поведінку підозрюваного після застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Так, підозрюваний ОСОБА_2, відносно якого 24 лютого 2017 року було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тричі - 2 березня 2017 року, 6 березня 2017 року та 13 березня 2017 року самостійно за викликом апеляційного суду з'явився до судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування відносно нього найсуворішого запобіжного заходу.

З огляду на зазначене судова колегія вважає, що фактична поведінка підозрюваного на час розгляду апеляційної скарги також свідчить, що заявлений ризик переховування є мінімальним.

Також судова колегія враховує і те, що прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не наведено фактів перешкоджання будь-яким іншим чином підозрюваним ОСОБА_2 кримінальному провадженню після застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Запорізької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2017 року, якою стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017080000000004 від 11 січня 2017 року застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

В.Я. ОСОБА_18 ОСОБА_19 Тютюник