Ухвала

від 16.03.2017 по справі 478/1737/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1737/16-ц 16.03.2017 16.03.2017 16.03.2017

Провадження №22-ц/784/300/17

Провадження № 22ц/784/300/17 Суддя першої інстанції Сябренко І.П.

Справа № 478/1737/16-ц

Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем Лептугою С.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Агротех (надалі - ПП Агротех ), Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна (надалі - ТОВ Ватутіна ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

18 липня 2016 року ОСОБА_3, від імені якого діяв ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом, який уточнив в подальшому, до ПП Агротех , ТОВ Ватутіна про визнання договору оренди недійсним.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,19 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

10 червня 2013 року між ним та ПП Агротех було укладено договір оренди, відповідно до умов якого він передав ПП Агротех у користування належну йому земельну ділянку строком до 31 грудня 2017 року.

У червні 2016 року, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він довідався, що 30 квітня 2016 року вищезазначений договір оренди землі розірвано та того ж дня проведено державну реєстрацію права оренди, належної йому на праві власності земельної ділянки, з іншим орендарем ТОВ Ватутіна .

Проте, своєї згоди на укладення договору оренди з ТОВ Ватутіна він не надавав, договір не підписував, а відтак відповідач незаконно заволодів правом на користування його земельною ділянкою.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 30 квітня 2016 року, укладений між ним та ТОВ Ватутіна .

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог до ПП Агротех відмовлено, а позовні вимоги до ТОВ Ватутіна задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,19 га., укладений 30 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Ватутіна . Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ Ватутіна просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне та необ'єктивне дослідження доказів, зокрема судом не враховано, що висновок експерта є неналежним доказом, оскільки експертиза проведена з порушення вимог інструкції щодо проведення експертиз.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 6, 14, 16 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1липня 2004 року відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до п. 24 постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1127 від 25.12.2015 р. за результатом розгляду заяви уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно

повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації, а також за бажанням заявника надає інформацію з Державного реєстру прав чи рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі. На примірнику поданої заяви, що долучався до документів, поданих для державної реєстрації прав, заявником зазначаються відомості про отримання документів в повному обсязі.

Частина 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 025891 від 22 квітня 2004 року, є власником земельної ділянки площею 4,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області(а.с.28-29).

10 червня 2013 року між ПП Агротех та позивачем укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 31 грудня 2017 року зі сплатою орендарем 5% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. Вказаний договір оренди було зареєстровано 10 липня 2013 року у Казанківському районному управленні юстиції Миколаївської області (а.с.30-33).

30 квітня 2016 року право користування ПП Агротех вищезазначеною земельною ділянкою припинено, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 травня 2016 року.

Згідно договору оренди землі від 30 квітня 2016 року, ОСОБА_3 передав її в оренду ТОВ Ватутіна строком на 10 років (а.с. 75).

30 квітня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права оренди за договором оренди землі від 30 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ Ватутіна (а.с. 28-29).

Заява про здійснення реєстрації була подана ОСОБА_7, який представляв інтереси ТОВ Ватутіна . Позивач участі у здійсненні державної реєстрації договору оренди не приймав (а.с. 70-76).

З наданої вказаним нотаріусом копії реєстраційної справи не вбачається, який документ став підставою для розірвання договору оренди між позивачем та ПП Агротех .

Відповідачі також такого доказу суду не представили.

Не представили вони і письмових доказів на підтвердження волевиявлення позивача на розірвання первісного договору та бажання укласти спірний договір, крім копії оспорюваного договору.

Пункт 44 даного договору говорить, що він укладався у трьох екземплярах, два з яких знаходяться у сторін договору, а третій зберігається в органі, який провів його державну реєстрацію.

Проте, позивач заперечував укладання такого договору і отримання його екземпляру.

Відповідач послався на неможливість його надання, оскільки договір був викрадений 25 січня 2017 року, що випливає з довідки Кропивницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області №926/117-17 від 27 січня 2017 року.

Приватний нотаріус, яка здійснювала реєстрацію оспорюваного договору, зазначила, що оригінали документів після реєстрації повернула представнику ТОВ Ватутіна .

У червні 2016 року мешканці села Михайлівка Казанківського району Миколаївської області звернулися з заявою до поліції про притягнення посадових осіб ПП Агротех , ТОВ Ватутіна та приватних нотаріусів, які здійснювали державну реєстрацію договорів оренди, до кримінальної відповідальності за шахрайство, зловживання повноваженнями та підробку документів 284 власників земельних ділянок (а.с.34-37).

01 червня 2016 року дана заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Розпочато досудове розслідування (а.с.33). До теперішнього часу розслідування триває.

Згідно висновку, проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи від 7 листопада 2016 року № 1973, підпис від імені ОСОБА_3, зображення якого міститься в графі Орендодавець в належним чином завіреній приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 копії договору оренди землі від 30 квітня 2016 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ Ватутіна про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий № 4823683200:03:000:0038, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.102-107).

Згідно із ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхнії представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі (ст.143 ЦПК України).

З метою ідентифікації виконавця підпису проводиться почеркознавча експертиза.

Згідно з ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Експертизу у справі було проведено експертом Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_8

Однак, вказаний висновок не можна вважати належним доказом, оскільки зазначений фахівець згідно з Державним реєстром атестованих судових експертів мав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, яке діяло до 30.03.2016 р., і було визнано недійсним 06.06.2012 р. у зв'язку зі звільненням ОСОБА_8 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; проведення експертизи було здійснено по копії, що протирічить п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п. 1.1 Розділу Почеркознавча експертиза Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року з наступними змінами; вказана експертиза згідно з ст. 7 Закону України Про судову експертизу могла бути проведена виключно державними спеціалізованими установами, оскільки почеркознавча експертиза відноситься до криміналістичних. Київська незалежна судово-експертна установа не є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність.

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі від 30 квітні 2016 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт недійсності договору, оскільки він ним особисто не підписувався.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з встановленими судом обставинами.

Позивач довів факт відсутності у нього волевиявлення на укладання спірного договору, оскільки всі його дії як до звернення до суду, зокрема, звернення до поліції щодо розслідування факту укладання договору, так і під час розгляду справи, а саме, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, надання відповідних зразків підпису для її проведення, свідчили про те, що він вказаний договір не укладав.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не спростував вказаних позивачкою доводів, не надавши суду належних та допустимих доказів за правилами ст.ст. 58,59 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень, а саме: що, оспорюваний договір укладено сторонами за згодою позивача та за його участю.

Крім копії спірного договору відповідачем не представлено жодного доказу на підтримку його позиції.

В суді апеляційної інстанції представником ТОВ Ватутіна було заявлено клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи.

Водночас згідно з п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та п.1.1 Розділу Почеркознавча експертиза Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року з наступними змінами, (надалі - Інструкція) для проведення почеркознавчих досліджень підписів надаються оригінали документів.

Між тим, з огляду на зазначені обставини, саме товариство повинно було довести, що вказаний договір укладався ОСОБА_3, надавши оригінал договору для проведення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки позивач заперечує факт укладання договору та отримання екземпляру цього договору, а нотаріус зазначав, що всі оригінали були повернуті представнику ТОВ Ватутіна . В суді першої інстанції відповідач ні при призначенні експертизи, ні після її проведення не робив заяв про порушення Інструкції та клопотань про проведення повторної експертизи не заявляв, оскільки не скористався своїм правом участі у розгляді справи.

Отже, ТОВ Ватутіна оригінал договору для проведення повторної почеркознавчої експертизи не надало, пославшись на факт викрадення таких договорів. Проте саме ТОВ Ватутіна повинно бути зацікавлено у збереженні оригіналу договору при його укладанні, оскільки саме цей договір після його реєстрації підтверджує право орендаря користуватися земельною ділянкою, що належить позивача, та у разі порушення цього права мати можливість його захисту, а тому лише відповідач повинен був надати суду оригінал договору для спростування сумнівів щодо законності його укладання.

Більш того, на думку колегії суддів, викликає сумніви факт зникнення оригіналів оспорюваного договору (всього 360 договорів), оскільки такі обставини з'ясувалися тільки після того, як такий оригінал був витребуваний апеляційним судом, в т.ч. й по іншим аналогічним справам, що перебувають у провадженні цього суду. Всі ці обставини свідчать не на користь ТОВ Ватутіна .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_3, а тому районний суд дійшов обґрунтованого висновку про недійсність такого договору.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: В.І. Козаченко

ОСОБА_9