ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2016 р. Справа № 804/3862/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді судді судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стелс до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Стелс звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача-1 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, до відповідача-2 Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ Стелс з податку на додану вартість за травень 2016 року, а податкову декларацію ТОВ Стелс з податку на додану вартість за травень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 09.06.2016 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що неприйняття декларації спрямоване на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки статтею 48 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, за якою не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку. Крім того, позивач зазначає, що рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ скасовано у судовому порядку, рішення суду набрало законної сили. З огляду на викладене, позивач вважає дії щодо неприйняття декларації ТОВ Стелс з податку на додану вартість за травень 2016 року протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Представник відповідача-1 надав суду заперечення, в яких зазначив, що позивач подав декларацію з ПДВ за травень 2016 року в той час, коли підприємство не було платником ПДВ, у зв'язку з чим податкова декларація за травень 2016 року не вважається податковою декларацією, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Представник відповідача-2 надав до суду заперечення, в яких зазначив, що дії ДФС вчинені в період між анулюванням реєстрації платника податків на додану вартість та набрання законної сили ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року, є правомірними, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Стелс перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області.
08.10.2015 року між ТОВ Стелс та ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області укладено договір № 081020152 про визнання електронних документів.
09.06.2016 року позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року.
Проте, 09.06.2016 року на адресу позивача надійшла квитанція №1 про неприйняття податкової звітності, у зв'язку з тим, що ТОВ Стелс не було платником ПДВ на дату подання звіту.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК).
Згідно п.36.1 ст.36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно з п.п.9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК - податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.
Пунктом 49.2 ст.49 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 Податкового кодексу України та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (далі - Порядок № 21).
Так, п.49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 9 розділу І Порядку № 21, податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком:
- розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано;
- декларації за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.
Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно пункту 49.10 статті 49 ПК, відмова посадової особи органу контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно із пунктом 49.11 статті 49 ПК - у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Отже, у разі відмови у прийнятті податкової контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.
Пунктом 49.12 статті 49 ПК встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56цього Кодексу.
Положенням п.49.13 ст.49 ПК визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідачі обґрунтовують відмову у прийнятті декларації тією обставиною, що позивач в травні 2016 року не був платником ПДВ.
Однак, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року у справі № 804/15083/15,зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.09.2015 року про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ Стелс .
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі № 804/15083/15 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишена без змін та набрала законної сили 26.05.2016 року.
Отже, відсутні підстави, на які посилалися відповідачі, мотивуючи відмову у прийнятті декларації.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2012 року справі Бурдов проти Росії наголосив, що у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. №ETS N 005 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом , має розглядатися як складова судового розгляду.
Варто також зауважити, що будь-який орган державної влади зобов'язаний діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Зважаючи на той факт, що відповідачами не зазначено жодних інших підстав для відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2016 р., окрім тої, що скасована в судовому порядку, суд вважає, що з урахуванням положень статті 19 Конституції України, п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ за травень 2016 р. має бути визнана такою, що прийнята у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 09.06.2016 р., як зазначено у квитанції №1 з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронної звітності.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість за травень 2016 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, Державну фіскальну службу України прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (код ЄДРПОУ 32649802) з податку на додану вартість за травень 2016 року датою її фактичного отримання, тобто 09 червня 2016 року.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2016 |
Оприлюднено | 22.03.2017 |
Номер документу | 65379537 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні