Постанова

від 14.03.2017 по справі 808/79/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року ( 11 год. 15 хв. ) Справа № 808/79/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

до: Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій»

про: стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2017 Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» (далі – відповідач) про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5083 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/79/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 25.01.2017.

25.01.2017 розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання на 08.02.2017.

Ухвалою суду від 08.02.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням позивача до 27.02.2017.

У зв'язку із перебуванням судді Садового І.В. на лікарняному, судове засідання, призначене на 27.02.2017, не відбулося. Розгляд справи перенесено на 14.03.2017.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на встановлене під час проведення перевірки порушення відповідачем вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі – Закон України №270/96-ВР), а саме – розташування тимчасової виносної рекламної конструкції без дозволу виконавчого органу міської ради , що є підставою притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій. За результатом розгляду матеріалів перевірки керівником позивача прийнято рішення у формі постанови №000012 dsl 16/09/2016 про накладення штрафних санкцій, якою до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» застосовано штрафні санкції у розмірі 5083 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості у розмірі 5083 грн.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться заперечення до адміністративного позову за вих.№4 від 19.01.2017 та пояснення від 20.02.2017. У запереченнях зазначено про помилковість доводів позивача щодо порушення відповідачем законодавства про рекламу з підстав того, що приміщення, біля якого зафіксовано розташування тимчасової виносної рекламної конструкції без дозволу виконавчого органу міської ради, знаходиться в оренді, а сам відповідач не здійснював господарської діяльності в даному приміщенні та рекламу власної господарської діяльності не проводив. На думку відповідача, позивач, кваліфікуючи зображення на наданих ним фотографіях «тимчасовою виносною рекламною конструкцією», що потребує дозволу міської ради, явно перевищив свої повноваження та неправильно застосував матеріальне право при накладенні штрафу на відповідача. Крім того, в наданих поясненнях відповідач зазначає, що в судовому порядку рішення №000012 від 16.09.2016 не оскаржувалось. З цих підстав просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2016 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» №000017 (а.с.24) У даному протоколі зазначено, що в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України №270/96-ВР відповідачем в м. Бердянськ по просп. Пролетарському, 204-206 продовольчого магазину «Меркурій» розташована тимчасова виносна рекламна конструкція, яка йому належить, без дозволу виконавчого органу міської ради. До протоколу додано фотографії тимчасової виносної рекламної конструкції (а.с.33,34). Від підписання протоколу працівник магазину «Меркурій» відмовився.

На підставі складеного протоколу позивачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 12.08.2016 №000015 (а.с.25). Означеним повідомленням відповідачу повідомлено про призначення розгляду справи на 16.09.2016 об 11:00 та запропоновано надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами, рекламодавцем/ розповсюджувачем якої є комерційна фірма «Меркурій» (а.с.29).

Протокол та повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу направлено на адресу відповідача та отримано ним 19.08.2016. (а.с.31).

31.08.2016 за вх.№1198 до позивача надійшов лист відповідача (вих.№65 від 25.08.2016), яким повідомлено, що магазин за адресою: м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 204/206 знаходиться в оренді (а.с.32).

16.09.2016 відповідач на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не з'явився, дозвіл на розміщення реклами та належним чином завірені копії документів, що підтверджують вартість розповсюдженої відповідачем реклами, не надав. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 16.09.2016 №000012 (а.с.26) прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 5083,00 грн., зобов'язано сплатити штраф в установленому порядку, а у 3-денний строк після сплати штрафу – письмово повідомити Держпродспоживслужбу в Запорізькій області, зазначивши реквізити платіжних документів, за якими сплачено штраф, із наданням їх належним чином засвічених копій (а.с.27).

Зазначене рішення про накладення штрафу від 16.09.2016 №000012 було направлене на адресу відповідача та отримано ним 20.09.2016 (а.с.27-28, 30).

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України №270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів – на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено в пп.1 п.1 ст.26 Закону України №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів – щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з пп.1 п.12 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 25.02.2016 №1 (далі – Положення), Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.27 Закону України №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Як встановлено приписами п.1 ч.4 ст.27 Закону України №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, – у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Згідно з ч.7 ст.27 Закону України №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.8-12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі – Порядок), накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі – справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках – не пізніш як за один день.

Як зазначено в п.16, 18 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий – у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Судом встановлено, що на підставі складеного протоколу позивачем винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 12.08.2016 №000015. Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.09.2016 № 000012 на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 5083,00 грн. Вказане рішення було отримано відповідачем 20.09.2016.

При цьому, ч. 11 ст. 27 Закону України №270/96-ВР передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Матеріалами справи встановлено, що у судовому порядку рішення № 000012 від 16.09.2016 не оскаржувалось. Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача штрафних санкцій накладених зазначеним рішенням, а не саме рішення, в зв'язку з чим суд не приймає доводів відповідача. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити зазначене рішення в судовому порядку з наведенням підстав для його скасування. На час розгляду справи рішення відповідача № 000012 від 16.09.2016 є чинним та не скасоване судом.

Відповідно до п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді штрафні санкції у розмірі 5083,00 грн. відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена, рішення відповідача №000012 від 16.09.2016 є чинним.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище норм законодавства, дослідження матеріалів справи свідчить про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму штрафних санкцій в розмірі 5083,00 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5083 грн., - задовольнити.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Калініна, буд. 240, ЄДРПОУ 20505104) до державного бюджету штрафні санкції у розмірі 5083 (п'ять тисяч вісімдесят три) грн. на р/р 31110106700003, код платежу 21081100, МФО 813015, одержувач УДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                             І.В.Садовий