Постанова

від 14.03.2017 по справі 813/736/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року № 813/736/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача Волинець О.М.,

представник відповідача Харандюка Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Державного підприємства Львівське конструкторське бюро про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства Львівське конструкторське бюро (надалі по тексту - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної її працівникам Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. В обґрунтуванні позовних вимог позивач покликається на те, що на виконання вимог Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова надіслано відповідачу повідомлення щодо розміру витрат на фінансування різниці між сумою пенсій за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року на загальну суму 53 364, 54 грн., однак кошти за надісланими повідомленнями не надійшли, що і зумовило появу заборгованості, про стягнення якої заявлено позов.

На підставі п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), ухвалою суду від 21.02.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У зв'язку з поданням відповідачем через канцелярію суду заперечення проти скороченого провадження у справі та керуючись приписами ч.4 ст.183-2 КАС України, суд ухвалою від 01.03.2017 року призначив справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав з мотивів, які наведені у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, вирішуючи спір по суті, виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина 1 ст.37 Закону України Про науку і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року №848-VIII встановлює, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону України Про науку і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року №848-VIII, пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до абз.2 п.13 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність .

Відповідно до ч.5 Прикінцевих положень Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року №848-VIII, до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, на яку має право науковий працівник, фінансується:

-для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

До спірних правовідносин, що виникли до набрання чинності Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року №848-VIII (заборгованість відповідача за вересень-листопад 2015 року), застосовується положення ст.24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 року №1977-XII, відповідно до якого різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

-для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

-для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Як вбачається з матеріалів справи, за період роботи на Державному підприємстві Львівське конструкторське бюро його працівники одержали стаж наукової роботи, який в подальшому дозволив їм реалізувати право на отримання пенсій відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , тож даний факт зобов'язує відповідача сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позивачем надано суду розрахунок боргу з відшкодування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів щодо наукових працівників Державного підприємства Львівське конструкторське бюро , за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 53 364, 54 грн.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (надалі по тексту - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (надалі по тексту - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Як визначає п.5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Пункт 9 Порядку передбачає, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пп.3 - 8 цього Порядку.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у відповідності до п.5 Порядку направлено відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року.

Як зазначає позивач та визнано відповідачем, Державне підприємство Львівське конструкторське бюро не відшкодувало різницю між сумами пенсій за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року на загальну суму 53 364, 54 грн.

Частиною 1 ст.136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.112 КАС України встановлено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ч.4 ст.112 КАС України, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи те, що дії представника відповідача щодо визнання позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає за можливе прийняти визнання Державним підприємством Львівське конструкторське бюро адміністративного позову та задовольнити позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Львівське конструкторське бюро (вул.Наукова, 5, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 00130044) на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (вул. Володимира Великого, 54, м. Львів, 79053, код ЄДРПОУ 20847402) заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної її працівникам Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року у розмірі 53 364 (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 березня 2017 року.