Рішення

від 14.02.2017 по справі 910/22812/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017Справа №910/22812/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТП-0442";

про стягнення 2 430,85 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Вафік В.О., представник, довіреність № 100/17 від 24.01.2017 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 2 430,85 грн. боргу, 463,59 грн. пені, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/22812/16, розгляд справи призначено на 24.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 року відкладено розгляд справи до 14.02.2017 р.

У судовому засіданні 14.02.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕНЕРДЖІ TEJIEKOM , яке внесене в реєстр операторів та провайдерів згідно рішення НКРЗІ № 921 від 06.08.2007 року, діюче згідно ліцензії АД №032596 від 01.03.2012 року та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬ НІСТЮ КАТП-0442 був укладений договір №054/15 від 02.02.2015 року про надання телекомунікаційних послуг (надалі - договір ).

На підставі договору відповідач прийняв на себе зобов'язання, що визначені п.п. 3.1.6. п.3 договору, своєчасно, до 15 числа наступного місяця оплачувати, надісланий позивачем рахунок-фактуру, за надані в кредит телекомунікаційні послуги.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги зв'язку у квітні місяці 2016 р. на суму 2 490,85 грн., що підтверджується що підтверджується рахунком-фактурою №563 від 02.05.2016 року на суму 2490,85 грн. з ПДВ.

Претензій щодо якості наданих позивачем послуг, від відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Відповідач в порушення умов договору, вартість наданих послуг у квітні місяці 2016 року не оплатив, внаслідок чого, станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість у сумі 2 490,85 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2 490,85 грн. підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись п.п. 3.1.7. договору нарахував та просить стягнути з відповідача 463,59 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3.1.7. договору № 054/15 від 02.02.2015 року про надання телекомунікаційних послуг у випадку несвоєчасної оплати виставленого оператором рахунку за надані в кредит телекомунікаційні послуги оплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 463,59 грн. за визначений позивачем період.

Також позивачем була заявлена вимоги про стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

У матеріалах справи міститься укладений між позивачем та адвокатським бюром Анни Ляшенко договір про надання правової допомоги № 02 від 01.12.2016 р., а також акт прийому-передачі послуг від 07.12.2016 р. Платіжним дорученням № 771 від 08.12.2016 р. підтверджується оплата позивачем послуг адвоката в розмірі 1 000, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ" у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТП-0442" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А; код ЄДРПОУ 36656609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ" (01011, м. Київ, вул. Різницька, 6, кв. 3, код ЄДРПОУ 33830754) заборгованість в розмірі 2 430 (дві тисячі чотириста тридцять) грн. 85 коп., пеню в розмірі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 59 коп., 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Видати наказ

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 06.03.2017 р.