Рішення

від 14.03.2017 по справі 908/115/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/5/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 Справа № 908/115/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/115/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг»

про зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 98089, 73 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7789-К-О від 28.12.2016 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» , в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за договором № б/н від 10.07.2013 року, які утворилися станом на 14.11.2016 року в загальному розмірі 98089,73 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 20000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 30680,00 грн., комісію в сумі 6500,00 грн., пеню в сумі 40909,73 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

08.02.2017 року на адресу суду від позивача у справі надійшла заява про долучення доказів в порядку ст. 22 ГПК України, згідно з якою останній на виконання ухвали від 18.01.2017 року надає виписки за рахунками відповідача, що підтверджують виникнення заборгованості за кредитом, нарахування процентів, комісії та пені за період з 21.11.2013 року по 14.11.2016 року. При цьому зазначає, що виписки по рахунках є належними та допустимими доказами і це підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року у справі № 908/4154/13, бо відповідно до п. п. 5.1., 5.4., 5.5., 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2006 року інформація, що міститься в первинних документах систематизується на регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Вказує, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Разом з виписками за рахунками позивач надав до матеріалів справи також копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року у справі № 808/4768/15.

24.02.2017 року на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення доказів в порядку ст. 22 ГПК України, згідно з якою останній надає на виконання ухвали від 31.01.2017 року витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банка, які були чинними станом на липень 2013 року та як складові частини договору про надання банківських послуг, що розміщені на Інтернет-сайті банку: http://privatbank.ua до яких приєднався відповідач і зобов'язався виконувати.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою «за закінченням терміну зберігання» . Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року).

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 20.02.2017 року та на 14.03.2017 року вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 187.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.03.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» (Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ОСОБА_2) із заявою про відкриття поточного рахунку № 26003055708636 в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та печатки Банку та Клієнта.

Разом з тим 10.07.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» (Клієнт) була підписана з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (ОСОБА_2) заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписавши дану анкету (заяву) Клієнт виражає свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, (що розміщені на сайті банку www.pb.ua ), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. «Умов та правил надання банківських послуг» , далі Умови, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої ОСОБА_2 здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. ОСОБА_2 розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України (п. 3.2.1.1.5.Умов).

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит» ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт» ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_2 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_2, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому створюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт виражає свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Умовами п. 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Відповідно до п. 3.2.1.1.11. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 року включно і до моменту обнуління кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів.

Для пільгового користування лімітом (розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості ) клієнт повинен:

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця;

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го числа до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця;

- якщо дебетове сальдо не було обнулене згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36% річних.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.2.1.4. Умов. Так, згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Як зазначає позивач в позові, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню» ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлений обов'язок клієнта сплачувати Банку комісію за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк може за свій розсуд не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. (п. 3.2.1.2.2.5.), сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6., 3.2.1.4.11 (п. 3.2.1.2.2.7.).

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором (п. 3.2.1.6.1. Умов). Отже, в частині виконання зобов'язань сторонами умови договору є чинними і на момент розгляду справи судом.

Позивач в позові вказує, що на виконання умов укладеного Договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, втім відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого у останнього станом на 14.11.2016 року виникла заборгованість в загальній сумі 98089,73 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 20000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 30680,00 грн., заборгованості з комісії в сумі 6500,00 грн., пені в сумі 40909,73 грн.

Разом з тим вказує, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що з 04.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» перебуває в стані припинення, строк для заявлення кредиторами своїх вимог не встановлено, у зв'язку з чим 17.11.2016 року позивачем було направлено на адресу голови ліквідаційної комісії ТОВ «Компанія НСТ Торг» заяву з вимогами № 20160408РВ0000000894 від 16.11.2016 року. Однак, як зазначає позивач в позові, поштовий конверт, яким була направлена заява з вимогами до ліквідаційної комісії відповідача, повернувся на адресу банку за спливом терміну зберігання 13.12.2016 року. Вважає, що вказані обставини свідчать про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання грошових вимог позивача. Поряд з цим позивач вказує, що місячний строк для звернення до суду має відраховуватися з 13.12.2016 року, тобто останній день для звернення до суду - 13.01.2017 року, тому просить суд визнати, що банком не пропущено строк для звернення до суду на підставі ст. 112 ЦК України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 10.07.2013 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що обставини щодо виконання умов Договору банківського обслуговування б/н від 10.07.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем, були предметом дослідження в рамках справи № 908/3209/15, яка розглядалась Господарським судом Запорізької області.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» були задоволені, зокрема вирішено стягнути з Товариства з обмереженою відповідальністю «Компанія НСТ ТОРГ» на користь Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 20000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 11640 грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7114 грн. 25 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2700 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Вказане рішення суду не було оскаржено та набрало чинності. На виконання рішення суду 22.06.2015 року видано наказ.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування.

Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаним рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Так, в процесі розгляду справи № 908/3209/15 господарським судом було встановлено, що відповідно до договору № б/н від 10.07.2013 року та довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26003055708636 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» . У відповідності з випискою по рахунку № 26003055708636, за період з 21.11.2013 року по 01.04.2014 року відповідач скористався банківськими коштами в сумі 20000 грн. 00 коп. При цьому під час розгляду вищевказаної справи було визначено, що сума заборгованості за кредитом, на момент розгляду спору по суті складає 20000 грн. 00 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Разом з тим в процесі розгляду справи № 908/3209/15 судом було встановлено, що згідно п. 3.2.1.4.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Відповідно до виписки по рахунку № 26079055742875, за період з 27.12.2013 року по 01.04.2014 року відповідачу по ставці 24% річних, на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано до сплати та не сплачено останнім відсотки в розмірі 1280 грн. 00 коп.

Згідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов, у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Поряд з цим в рішенні суду від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15 встановлено, що наказом ПАТ КБ "ПриватБанк" від 04.06.2014 року № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 року у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку, про відповідні зміни відповідач повідомлений 05.06.2014 року через електронну систему "Приват24".

Згідно до виписки по рахунку № 20696055746443, за період з 02.04.2014 року по 01.07.2014 року (що складає 91 календарний день) відповідачу по ставці 48% річних на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано до сплати та не сплачено останнім відсотки в сумі 2426 грн. 67 коп., за період з 02.07.2014 року по 13.03.2015 року (що становить 255 календарних дня), по ставці 56% річних на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано до сплати та не сплачено останнім відсотки в сумі 7933 грн. 33 коп.

Разом з тим, в рішенні суду від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15 вказано, що на залишок заборгованості по тілу кредиту відповідачу відповідно до виписки по рахунку № 20693055748585 нараховано обґрунтовано та не сплачено останнім комісію у сумі 2700 грн. 00 коп. за період з 31.12.2013 року по 13.03.2015 року (що становить 16 календарних місяців), а також відповідно до виписки по рахунку № 80911055730743 на суму заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, комісії була нарахована пеня за період з 31.12.2013 року по 13.03.2015 року, несплачений залишок становить 7114 грн. 25 коп.

У справі № 908/3209/15 судом встановлено, що зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 10.07.2013 року з боку позивача виконані належним чином, а відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відтак, вищевказаним рішенням суду від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15 встановлена наявність заборгованості відповідача за договором б/н від 10.07.2013 року перед банком в сумі 41454 грн. 25 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 20000 грн. 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 11640 грн. 00 коп. за загальний період з 27.12.2013 року по 13.03.2015 року, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 7114 грн. 25 коп. за період з 31.12.2013 року по 13.03.2015 року, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2700 грн. 00 коп. за період з 31.12.2013 року по 13.03.2015 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.03.2017 року представник позивача повідомив суду, що станом на даний час рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15 та виданий на його виконання наказ № 908/3209/15 від 22.06.2015 року відповідачем не виконані, що зазначено в протоколі судового засідання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку з тим, що відповідачем не була сплачена сума простроченого кредиту, процентів, комісії та пені, стягнута за рішенням суду від 10.06.2015 року у справі № 908/3209/15, позивач продовжував нараховувати на суму кредиту проценти за користування кредитом, комісію, а також пеню по 14.11.2016 року включно, внаслідок чого станом на 14.11.2016 року заборгованість складає: по кредиту - 20000,00 грн., за процентами - 30680,00 грн., за комісією - 6500,00 грн., за пенею - 40909,73 грн.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року у справі № 808/4768/15 за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» (код ЄДРПОУ 38732749), оскільки товариство з 19.07.2013 року не подавало фінансову звітність до податкового органу.

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 20.02.2017 року та на 14.03.2017 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» перебуває в стані припинення за судовим рішенням з 04.04.2016 року, однак запис про припинення відповідача до реєстру не вносився. Отже, відповідач не припинений як юридична особа і може бути відповідачем у справі, місцезнаходженням відповідача є: 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 187.

Відповідно до вимог частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Приписами ч. ч. 3 - 6 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року (в редакції на момент внесення інформації про перебування відповідача у стані припинення до реєстру) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту.

За інформацією, отриманою з офіційного сайту Міністерства юстиції України usr.minjust.gov.ua, судом встановлено, що інформація про рішення щодо припинення відповідача було оприлюднена на вказаному сайті за період з 01.01.2016 року по 04.04.2016 року. При цьому інформація щодо строку заявлення вимог кредиторами на сайті відсутня.

Відомості про строк заявлення вимог кредиторів у суду відсутні та до матеріалів справи не надані.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 10.07.2013 року та перебуванням підприємства відповідача в стані припинення з 04.04.2016 року позивач направив на адресу відповідача заяву з вимогами (претензію) № 20160408РВ0000000894 від 16.11.2016 року, в якій заявляє до відповідача грошові вимоги з оплати заборгованості за договором № б/н від 10.07.2013 року, яка виникла станом на 14.11.2016 року у розмірі 98089,73 грн., та складається із заборгованості за кредитом - 20000,00 грн., заборгованості за відсотками - 30680,00 грн., пені - 40909,73 грн. та комісії в сумі 6500,00 грн. При цьому в заяві позивач зазначив, що у разі її незадоволення ПАТ КБ Приватбанк буде змушений примусово стягнути зазначену заборгованість в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Факт направлення вказаної заяви на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 17.11.2016 року та фіскальним чеком від 17.11.2016 року, засвідчені копії яких знаходяться у справі (а.с. 20).

Як вбачається з наданої позивачем копії поштового конверту, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, дана заява надійшла до відділення поштового зв'язку та була повернута позивачу 19.12.2016 року за закінченням терміну зберігання (а.с. 24).

Факт повернення вказаного поштового відправлення на адресу позивача саме 19.12.2016 року також підтверджується інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства Укрпошта http://services.ukrposhta.ua щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 4902713595797, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що позивач не отримав відповіді від відповідача про результат розгляду його вимог, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» про зобов'язання визнати грошові вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 98089,73 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Приписами ч. 4 ст. 51 ГПК України визначено, що процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Так, позовна заява в даній справі надійшла на адресу суду в поштовому конверті зі штампом відділення поштового зв'язку 13.01.2017 року , відтак вказана позовна заява вважається поданою до суду в розумінні ч. 4 ст. 51 ГПК України 13.01.2017 року.

Враховуючи повернення на адресу позивача поштового конверта, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, 19.12.2016 року з позначкою за закінченням терміну зберігання , місячний строк для звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивачем не пропущений.

Згідно з ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позивач скористався своїм правом, звернувшись до господарського суду з позовом в даній справі. В даному випадку вимоги позивача взагалі не розглядались ліквідаційною комісією відповідача, оскільки заява позивача повернулась на його адресу за закінченням терміну зберігання. Тобто дані вимоги не можуть вважатися погашеними відповідно до ч. 5 ст.112 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджена і відповідачем не спростована наявність заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 10.07.2013 року на загальну суму 98089,73 грн. При цьому нарахування процентів за користування кредитом, комісії та пені за період до 14.11.2016 року включно підтверджується виписками по рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи (а.с. 40-177).

Станом на 14.03.2017 року відповідачем не надано доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за договором № б/н від 10.07.2013 року в сумі 98089,73 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 20000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 27.12.2013 року по 14.11.2016 року в розмірі 30680,00 грн., пені за період з 31.12.2013 року по 14.11.2016 року у розмірі 40909,73 грн., комісії в сумі 6500,00 грн. за період з 31.12.2013 року по 14.11.2016 року.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за договором № б/н від 10.07.2013 року в розмірі 98089,73 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 20000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 30680,00 грн., пеню в сумі 40909,73 грн., комісію в сумі 6500,00 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» , 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 187, код ЄДРПОУ 38732749, в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, за договором № б/н від 10.07.2013 року у розмірі 98089 (дев'яносто вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 73 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 30680 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., комісію в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в сумі 40909 (сорок тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 73 коп. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НСТ Торг» , 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 187, код ЄДРПОУ 38732749, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 17.03.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.