Рішення

від 14.03.2017 по справі 917/1987/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №917/1987/16

За позовом Приватного пілприємства "Білоцерківська агропромислова група";

до Приватного підприємства "СВЯТОВІТ";

про стягнення 141784,82 грн.

Представники:

Від позивача: Ребрик С.М., представник, довіреність № 4/1 від 04.01.2017 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до Господарського суду Полтавської області позовній заяві просить стягути з відповідача 57082,73 грн. основного боргу за договором поставки від 15.01.2015р. № 15/01, 45335,52 грн. пені, 27950,03 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 11416,54 грн. штрафу, а також 2 126,79 грн. витрат по сплаті судовго збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.12.2016 року порушено провадження у справі № 917/1987/16; розгляд справи призначено на 16.01.2017 року.

Відповідно до ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2016 року направлено справу №917/1987/16 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2017 року, справа № 917/1987/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року справу № 917/1987/16 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., судове засідання призначено на 14.02.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року відкладено розгляд справи до 14.03.2017 року.

У судовому засіданні 14.03.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2015року між Приватним підприємством Білоцерківська агропромисловії група (за договором - постачальник) та Приватним підприємством СВЯТОВІТ (за договором - покупець) укладено договір поставки готової продукції № 15/01 (надалі за текстом - договір).

Згідно п.п.1.1, 1.2 умов договору, постачальник зобов'язаний передати покупцю продукти харчування за цінами, кількістю та в асортименті, погодженому сторонами відповідності до рахунків та видаткових накладних, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість не пізніше зазначеного в договорі терміну.

Відповідно до п.2.3 договору, оплата за товар проводиться покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 122 449,27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підписаними представниками сторін .

Претензій щодо якості та комплектності вищевказаного поставленого позивачем товару, а також щодо обумовленої договором супроводжувальної документації, від відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 57 082,73 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, вартість поставленого товару у визначений договором строк не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, складає 57 082,73 грн.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 57 082,73 грн., суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57 082,73 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за поставлений товар, позивач на підставі п. 5.2. договору нарахував та заявив до стягнення пеню в загальній сумі 45 335,52 грн., а також штраф в розмірі 20% від суми заборгованості у загальній сумі 11 416,54 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 умов договору за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також проценти у розмірі 30 % за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 5.3. умов договору передбачено, що за прострочення платежу покупцем більше ніж на 5 календарних днів, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % (двадцяти) від вартості поставленої але не оплаченої партії Товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 45 335,52 грн. та 11 416,54 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 27 950,03 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Перевіривши наданий позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СВЯТОВІТ" (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 212, кв. 5, код ЄДРПОУ 38936333) на користь Приватного пілприємства "Білоцерківська агропромислова група" (38340, Полтавська область, Великобагачанський район, с. Білоцерківка, вулиця Лесі Українки, будинок, 28, код ЄДРПОУ 13961362) 57 082 (п'ятдесят сім тисяч вісімдесят дві) грн. 73 коп. заборгованості, 45 335 (сорок п'ять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 52 коп. пені, 11 416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 54 коп. штрафу, 27 950 (двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 03 коп. інфляційних втрат та 2 126 (дві тисячі сто двадцять шість) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.03.2016 р.