Рішення

від 09.03.2017 по справі 911/4300/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа № 911/4300/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солінг» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес В» , Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне

про стягнення 154137,06 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 28.10.2016 р.); ОСОБА_2 - директор;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солінг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес В» (далі - відповідач) про стягнення 154137,06 грн., з яких 71471,67 грн. заборгованості, 5539,05 грн. 3% річних, 26810,28 грн. пені та 50316,06 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги за договором № 10.07.13 від 10.07.2013 р. про надання послуг по проведенню рекламної(их) компанії(й), у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 71471,67 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем з посиланням на ст. 625 ЦК України нараховано 5539,05 грн. 3 % річних, 50316,06 грн. інфляційних втрат та 26810,28 грн. пені.

Представники позивача у судових засіданнях 17.01.2017 р., 23.02.2017 р. та 09.03.2017 р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 17.01.2017 р., 23.02.2017 р. та 09.03.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція суду направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Велес В» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Солінг» (виконавець) було укладено договір № 10.07.13 про надання послуг по проведенню рекламної (их) компанії(й) (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розміщення рекламної продукції замовника, проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях виконавця на території Київського метрополітену відповідно до умов даного договору, протоколу про наміри та додаткових угод до нього, які є його невід'ємними частинами.

Підпунктом 3.5.5. п. 3.5. договору передбачено, що щомісячно на протязі 10 банківських днів після закінчення періоду рекламної компанії, сторони домовились підписувати акти виконаних робіт/послуг виконавця або надати письмову мотивовану відмову від його підписання. Не підписання протягом 10 банківських днів акта виконаних робіт без мотивованої відмови вважається визнанням виконаних робіт (послуг) і підставою для пред'явлення претензії виконавцем, у випадку неоплати наданих послуг.

Згідно з п. 4.1. договору ціна кожної рекламної компанії складається із: сукупності вартості оплачуваних періодів рекламної компанії та ПДВ (20%). Під оплачуваним періодом сторони передбачають календарний місяць чи строк, погоджений сторонами в додатковій угоді.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що вартість проведення рекламної компанії в місяць, на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій, зазначається в додатковій угоді до даного договору та рахунку фактурі до нього. При цьому, вартість оплачуваного періоду рекламної компанії, вказана у додатковій угоді, підлягає зміні виконавцем на дату виставлення замовнику рахунку фактури у випадку зміни законами України ставок ПДВ, а також у випадках, передбачених п. 8.4. даного договору. Вартість монтажу/демонтажу вказується у додатковій угоді до цього договору. В інших випадках, передбачених умовами договору, зміна вартості оплачуваного періоду рекламної компанії здійснюється за згодою сторін.

Порядок розрахунків: оплата по договору здійснюється замовником відповідно до п. 4.1.1. за відповідний період на підставі виставлених виконавцем рахунків фактур та умов, передбачених в додатковій угоді до даного договору. Акт виконаних робіт підписується не пізніше 10 (десяти) банківських днів, після закінчення періоду рекламної компанії. Зобов'язання замовника по оплаті вважаються виконаними в момент надходження грошових коштів по виставленому рахунку фактурі (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 р. включно, а в частині невиконаних сторонами зобов'язань - до повного їх виконання.

25.12.2013 р. сторонами була підписна додаткова угода № 5 до договору № 10.07.13 від 10.07.2013 р., відповідно до п. 1 якої виконавець резервує відібрані замовником робочі поверхні спеціальних конструкцій, розміром 2х5 м, в метро на період проведення рекламної компанії з 20.01.2014 р. по 31.01.2014 р.

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 5 від 25.12.2013 р. вартість проведення рекламної компанії на зарезервованій поверхні спеціальної конструкції, включаючи монтаж/демонтаж, складає 25555,64 грн. з ПДВ та оплачується відповідно до виставленого рахунку. Передоплата 100%.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 25.12.2013 р. позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000509 від 26.12.2013 р. на суму 25555,64 грн.

27.01.2014 р. сторонами була підписна додаткова угода № 6 до договору № 10.07.13 від 10.07.2013 р., відповідно до п. 1 якої виконавець резервує відібрані замовником робочі поверхні спеціальних конструкцій, розміром 2х5 м, в метро на період проведення рекламної компанії з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 6 від 27.01.2014 р. вартість проведення рекламної компанії на зарезервованій поверхні спеціальної конструкції, включаючи монтаж/демонтаж, складає 45916,03 грн. з ПДВ та оплачується відповідно до виставленого рахунку. Передоплата 100%.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 27.01.2014 р. позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 27.01.2014 р. на суму 45916,03 грн.

Проте, відповідач зобов'язання з передоплати за виставленими позивачем рахунками-фактурами № СФ-0000509 від 26.12.2013 р. на суму 25555,64 грн. та № СФ-0000012 від 27.01.2014 р. на суму 45916,03 грн. не виконав.

На виконання умов додаткової угоди № 5 від 25.12.2013 р. позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги по прокату реклами у період з 20.01.2014 р. по 31.01.2014 р. в Київському метрополітені та монтажу банера на суму 25555,64 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000026 від 31.01.2014 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, та податковою накладною № 29 від 31.01.2014 р., складеною позивачем.

28.02.2014 р. позивачем складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000046 від 28.02.2014 р., відповідно до якого позивачем були надані послуги по прокату реклами за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. в Київському метрополітені та монтажу банера на суму 45916,03 грн.

Позивач направив на адресу відповідача акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000046 від 28.02.2014 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 27.01.2017 р. та фіскальним чеком № 6856 від 27.01.2017 р., проте вказаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) не був повернутий позивачу.

Відповідно до пп. 3.5.5. п. 3.5. договору щомісячно на протязі 10 банківських днів після закінчення періоду рекламної компанії, сторони домовились підписувати акти виконаних робіт/послуг виконавця або надати письмову мотивовану відмову від його підписання. Не підписання протягом 10 банківських днів акта виконаних робіт без мотивованої відмови вважається визнанням виконаних робіт (послуг) і підставою для пред'явлення претензії виконавцем, у випадку неоплати наданих послуг.

З огляду на те, що після отримання акта № ОУ-0000046 від 28.02.2014 р. відповідач не надав вмотивованої відмови від його підписання, то в силу пп. 3.5.5. п. 3.5. договору послуги за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000046 від 28.02.2014 р. на суму 45916,03 грн. вважаються такими, що були надані позивачем відповідачу.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов п. 2 додаткових угод № 5 від 25.12.2013 р. та № 6 від 27.01.2014 р. зобов'язання з попередньої оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 71471,67 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 10.07.13 від 10.07.2013 р. про надання послуг по проведенню рекламної (их) компанії(й) у сумі 71471,67 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 71471,67 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 26810,28 грн. пені, нарахованої за період з 18.11.2015 р. по 17.11.2016 р., на заборгованість відповідача.

Згідно з пп. 7.2.2. п. 7.2. договору при порушенні замовником зобов'язань по сплаті рекламної компанії виконавець має право стягнути із замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожень день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, позивачем неправомірно нараховано пеню за період з 18.11.2015 р. по 17.11.2016 р., оскільки нарахування пені на заборгованість відповідача за рахунком-фактурою № СФ-0000509 від 26.12.2013 р., з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, припинилося 27.06.2014 р., а за рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 27.01.2014 р. - 28.07.2014 р.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 26810,28 грн. пені, нарахованої за період з 18.11.2015 р. по 17.11.2016 р., на заборгованість відповідача, не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5539,05 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 01.04.2014 р. по 31.10.2016 р., на заборгованість відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5539,05 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 01.04.2014 р. по 31.10.2016 р., на заборгованість відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 50316,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2014 р. по 31.10.2016 р., на заборгованість відповідача.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично невірний.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2014 р. по 31.10.2016 р., на заборгованість відповідача, становить 64340,25 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50316,06 грн. інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Велес В» (09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Червоної Січі, буд. 45, офіс 2, код 37445636) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Солінг» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, код 31302259) 71471,67 грн. (сімдесят одну тисячу чотириста сімдесят одну грн. 67 коп.) заборгованості, 5539,05 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять грн. 05 коп.) 3% річних, 50316,06 грн. (п'ятдесят тисяч триста шістнадцять грн. 06 коп.) інфляційних втрат та 1909,90 грн. (одну тисячу дев'ятсот дев'ять грн. 90 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 17.03.2017 р.

Суддя О.О. Рябцева