Рішення

від 16.03.2017 по справі 926/662/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа № 926/662/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕКОФОР до відповідачаЧернівецького учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих проСтягнення заборгованості - 53000 грн. Суддя Швець Микола Васильович Представники : Від позивачаОСОБА_1 довіреність від 13.02.2017 року Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОФОР звернулося з позовною заявою до суду про стягнення з Чернівецького учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих заборгованості в сумі 53000 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи від 22.02.2017р. справу призначено судді Швецю М.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.02.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.03.2017р. - 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.03.2017р., в зв'язку з неявкою представників відповідача та необхідністю витребувати додаткові матеріали, розгляд справи відкладено на 16.03.2017р. - 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору купівлі-продажу № 01/11 від 01.11.2015р. в частині поставки товару, за який отримав попередню оплату та на положення ч. 2 ст. 693 ЦК України, крім того надав витребувані судом документи вх. № 932 від 16.03.2017р.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, явку свого представника в судове засідання вдруге не забезпечив, відзиву на позов не подав.

У п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на те, що неявка представників відповідача у судове засідання не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача.

Крім того слід зазначити, що через канцелярію суду практикуючий юрист Гелетка О.В. звернувся із клопотанням про відкладення розгляду даної справи вх. № 921 від 16.03.2017р., проте з даного клопотання не вбачається інтереси якої із сторін у справі представляє дана особа та до даного клопотання не додано довіреності, якою уповноважено дану особу представляти інтереси будь якої із сторін у справі, а тому суд відхиляє дане клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:

01.11.2015р. між Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОФОР (покупець) та Чернівецьким учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 01/11.

Відповідно до п.1.1 договору продавець продає та поставляє, покупець купує та приймає рейку букову розміром 26х800х7 у кількості 25 м? за ціною 4680 грн./ м? (п. 3.1. договору).

Пунктами 2.2. та 2.3. договору передбачено, що строк поставки визначається за домовленістю сторін. Датою (моментом) поставки продукції, переходу права власності, вважається дата передачі продукції згідно накладної представником продавця представнику покупця.

Згідно п. 3.3. договору оплата товару проводиться на підставі виставленого продавцем рахунку на умовах: 50% передоплати в строк до трьох банківських днів після дати виставленого рахунку; 50% після отримання товару покупцем.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що договір купівлі-продажу від 01.11.2015р. набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

16.12.2015р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 231 на оплату заготовки букової кіл-сть 25 м?, ціна з ПДВ 4680 грн., на загальну суму з ПДВ -117000 грн.

На підставі даного рахунку та на виконання умов договору позивачем було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати в розмірі 117000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.12.2015р. та квитанціями до прибутково-касових ордерів № 2162 від 04.11.2015р., № 2372 від 02.12.2015р., №2386 від 03.12.2015р., № 2388 від 04.12.2015р.

22.06.2016р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 22072016 щодо поставки товару в сумі 117000 грн.

04.08.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 04082016 про повернення грошових коштів, сплачених за не поставлений товар в сумі 117000 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦКУ передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 693 ЦКУ передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання по вимоги пцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦКУ закріплено: Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, відповідачем у семиденний строк від дня отримання ані вимоги № 22072016 від 22.06.2016р., ані претензії № 04082016 від 04.08.2016р. (в порушення ч. 2 ст. 530 ЦКУ), не був поставлений позивачу товар на загальну суму 117000 грн. Проте відповідачем в період 08.08.2016р. - 14.12.2016р. було повернуто позивачу частину суми передоплати за непоставлений товар в розмірі 64000 грн. (підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам від 01.03.2017р.).

У зв'язку із тим, що відповідач в період з дня отримання коштів так і після отримання вимоги та претензії не виконав обов'язок щодо поставки товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати в розмірі 53000 грн. (з врахуванням повернутої частини попередньої оплати в сумі 53000 грн.).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 53000 грн. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналогічні правові висновки містяться у Постанові ВСУ від 28.11.2011 року № 3-127гс.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем не подано жодного доказу щодо виконання їм своїх обов'язків згідно укладеного договору від 01.11.2015 року.

Відповідно ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Чернівецького учбово-виробничого підприємства українського товариства глухих (м. Чернівці, вул. Гетьмана Дорошенка, 63; код 03972844; р/р 26005051601084 у ПАТ КБ Приватбанк , МФО 356282)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОФОР (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Васловівці; код 39900528; р/р 2600301646099 у ПАТ КРЕДОБАНК , МФО 325365)

- заборгованість в сумі 53000 грн.;

- відшкодування судового збору в сумі 1600 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 17.03.2017 року .

Суддя ОСОБА_2