Постанова

від 13.03.2017 по справі 923/1285/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.Справа № 923/1285/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Разюк Г.П., Лисенко В.А.;

При секретарі судового засіданні ОСОБА_1;

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н, від 25.11.2016;

Від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №1, від 03.01.2017;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства»

на рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 року

у справі №923/1285/16

за позовом Приватного підприємства „Кріс-Безпека» , м. Херсон

до Державного підприємства „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» , смт. Асканія-Нова

про стягнення 105 879,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року Приватне підприємство "Кріс-Безпека" звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" 105879,50 грн. заборгованості за договором №1від 19.11.2015 про надання послуг охорони.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 (суддя - Нікітенко С.В.) позовні вимоги Приватного підприємства „Кріс-Безпека» задоволені повністю: стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" на користь Приватного підприємства "Кріс-Безпека" суму боргу у розмірі 105879,50 грн. та 1588,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Державне підприємство „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 по справі 923/1285/16, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, апелянт зазначає, що судом не враховано факту вчинених крадіжок під час дії договору, що стало підставою недоплати позивачеві коштів за надані послуги охорони.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2017 року колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Лисенко В.А., Діброва Г.І., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.03. 2017.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_5 у відрядженні здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Разюк Г.П., Лисенко В.А.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні з підстав, викладених у скарзі.

Представником позивача на адресу Одеського апеляційного господарського суду направлено відзив на апеляційну скаргу відповідача, який отримано 13.03.2017.

В судовому засіданні представник ПП Кріс-Безпека заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на залишенні рішенні суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2015 року між ПП "Кріс-Безпека" (Охорона) та ДП "Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства" (Замовник) укладено договір про надання послуг охорони №1 (а.с. 11-15).

Відповідно до умов Договору, охорона прийняла на себе зобов'язання по наданню послуг з охорони дощувальних машин, сорок з яких належать замовнику на праві власності, а шість орендуються ним, та знаходяться на території Чаплинського району Херсонської області.

Згідно з п.2.1 Договору позивач зобов'язався забезпечити охорону, недоторканність та цілісність, запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо об'єктів охорони, для збереження їх фізичного стану, припинення несанкціонованого замовником доступу до об'єктів охорони та забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень стосовно об'єктів охорони.

Відповідач в свою чергу зобов'язався, зокрема, своєчасно, згідно розділу 4 цього Договору, здійснювати розрахунки з охороною за надані охоронні послуги (п.2.2.2).

П.4.1 сторони передбачили, що оплата за виконання договірних обов'язків є договірною, її розрахунок визначається в Додатку №1 до Договору, який підписується обома сторонами і є його невід'ємною частиною.

На підставі п.4.2 Договору, оплата послуг за договором здійснюється згідно рахунків, наданих охороною, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони в наступному порядку:

- за період з 1 по 15 числа місяця - 16 числа поточного місяця;

- за період з 16 по 30 (31) числа місяця - до 2 числа наступного місяця.

Відповідно до п.4.3 вартість послуг охорони може бути збільшена шляхом підписання Додатку №1 (в новій редакції) між сторонами у випадку внесення змін до діючого законодавства, які призведуть до підвищення витрат Охорони на оподаткування, соціальні відрахування та інші загальнообов'язкові платежі, підвищення рівня мінімальної заробітної плати, комунальних платежів та інших витрат Охорони, на суму таких витрат.

Згідно з п. 4.4 облік наданих послуг відображається у Актах виконаних робіт. Непідписання замовником акту виконаних робіт не є підставою для несплати ним наданих Охороною послуг.

Сторони домовились, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до його розірвання в порядку, передбаченому п.5.2, згідно з яким дострокове розірвання договору може проводитись за письмовою згодою сторін, а також за ініціативи однієї із сторін з письмовим повідомленням іншої сторони не менш ніж за два дні.

Крім того, 19.11.2015 сторонами підписано Додаток №1 до Договору про надання послуг охорони №1 від 19.11.2015, в якому визначили режим та вартість послуг охорони, яка складає 59278,00 грн. за місяць (п.2).

Оплата послуг з охорони здійснюється за фактично наданий обсяг таких послуг (а.с.16).

Також 19.11.2015 сторонами по справі підписано Додаток №2 до Договору №1 від 19.11.2015, в якому відповідач передав, а позивач прийняв під охорону майно, згідно переліку, зазначеному в акті прийняття-передачі. (а.с.-17)

В подальшому, 01.03.2016, Додатковою угодою №1 до Договору про надання послуг охорони №1 сторони збільшили вартість послуг з охорони, яка склала 69587,00 грн. за місяць, про що підписали Додаток №1. (а.с.20-21)

14.03.2016 Додатковою угодою №2 до Договору про надання послуг охорони №1 вартість послуг була збільшена до 110850,00 грн. за місяць, у зв'язку з чим підписано додаток №1 від 14.03.2016. (а.с. 22-23)

15.04.2016 Додатковою угодою №2 до Договору про надання послуг охорони №1 вартість послуг збільшено до 123166,50 грн. за місяць шляхом підписання Додатку №1 від 15.04.2016.(а.с.24-25)

Листом вих.№06 від 05.08.2016 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору №1 від 19.11.2015 через два дні з дня отримання останнім цього повідомлення. (а.с.50)

Вказаний лист отримано відповідачем 09.08.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення. (а.с.-53)

Згідно наявної в матеріалах справи копії акту від 12.08.2016 у зв'язку з розірванням договору про надання послуг №1 від 19.11.2015 було знято з охорони об'єкти, що передавалися згідно із зазначеним договором під охорону позивачеві (а.с.54).

Підставою звернення до суду з вказаним позовом стала часткова несплата відповідачем послуг, які йому були надані позивачем за періоди:

- з 16.03.2016 по 31.03.2016 на суму 9,00 грн.;

- з 16.05.2016 по 31.05.2016 на суму 583,25 грн.;

- з 16.07.2016 по 31.07.2016 на суму 61583,25 грн.;

- з 01.08.2016 по 12.08.2016 на суму 43704,00 грн.,

всього на загальну суму 105879,50 грн.

Згідно актів здачі-прийняття робіт за договором №1 від 19.11.2015 позивачем надані послуги з охорони, які оплачені відповідачем частково, за наступні періоди:

-Акт №ОУ-0000038 від 31.03.2016 про надання послуг з охорони в березні 2016 року вартістю 93546,00 грн. (а.с.29);

-Акт №ОУ-0000067 від 31.05.2016 про надання послуг з охорони в травні 2016 року вартістю 62166,50 грн. (а.с. 27);

-Акт №ОУ-0000087 від 31.07.2016 про надання послуг з охорони в липні 2016 року вартістю 123166,50 грн. (а.с. 74);

-Акт №ОУ-0000098 від 12.08.2016 про надання послуг з охорони в серпні 2016 року вартістю 43704,00 грн. (а.с. 75).

Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок по рахунках позивача відповідачем частково проведено оплату за отримані послуги з охорони у вищевказані періоди, а саме:

-за березень 2016 року - 93537,00 грн. (а.с.40-42);

-за травень 2016 року - 61583,25 грн. (а.с.46);

-за липень 2016 року - 61923,25 грн. (а.с.49).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором надання послуг з охорони №1 від 19.11.2015, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 174 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарський договір.

Згідно з вимогами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази надання позивачем послуг з охорони та часткової їх оплати відповідачем, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №1 про надання послуг охорони в розмірі 105 879,50 грн., оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів про сплату ним цієї суми.

Доводи відповідача щодо проведення ним лише часткової оплати послуг у зв'язку з крадіжками, які сталися під час дії договору через неналежне виконання відповідачем зобов'язань з охорони, судовою колегією розглянуті та відхилені з огляду на наступне.

П.3.1.1 Договору сторонами передбачено, що охорона несе майнову відповідальність за збитки, завдані майну Замовника третіми особами внаслідок невиконання охороною своїх зобов'язань належним чином, в межах втрат, які Замовник зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням об'єктів охорони. Розмір збитків повинен бути підтверджений розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, який зроблений на підставі первинних облікових документів.

Для визначення розміру шкоди Замовник викликає представника Охорони шляхом направлення відповідного листа. Представник Охорони зобов'язаний прибути до Замовника протягом 1-го дня з моменту виклику. У разі неприбуття представника Охорони, Замовник визначає розмір збитку самостійно. У разі повернення Замовнику викрадених товарно-матеріальних цінностей, розмір збитків зменшується на суму вартості повернутих цінностей, а раніше сплачена сума за такі цінності підлягає поверненню охороні.

Матеріали справи не містять взагалі ніяких доказів щодо вчинення крадіжок або пошкодження охоронюваного майна відповідача та розрахунку завданих останньому збитків саме з вини позивача.

Також, судова колегія звертає увагу, що умовами Договору № 1 від 19.11.2015 не передбачено право замовника послуг з охорони (Державного підприємства „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» ) оплачувати вартість наданих послуг лише частково або взагалі не здійснювати оплату у разі викрадення майна, яке є об'єктом охорони.

Відповідачем не надано доказів, що між сторонами Договору №1 від 19.11.2015 погоджувалось відшкодування вартості викраденого майна за рахунок вартості наданих послуг.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неврахування місцевим господарським судом та незазначення в оскаржуваному рішенні суду клопотання відповідача №58, яке ним нібито направлялося 16.01.2017 на електронну адресу Господарського суду Херсонської області про перенесення розгляду справи у зв'язку з находженням представника у відпустці, судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи не містять вказаного клопотання, а надана до апеляційної скарги копія клопотання від 16.01.2017 №58 про перенесення судового засідання на іншу дату не містить доказів направлення та отримання місцевим судом даного клопотання.

До того ж, додана до апеляційної скарги копія клопотання не є належним та допустимим доказом в розумінні норм ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не завірена належним чином.

За таких обставин, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 року по справі №923/1285/16 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Дослідне господарство Інституту тваринництва Степових районів імені ОСОБА_4 „Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» на рішення господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 року по справі №923/1285/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2017 року по справі №923/1285/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: В.А. Лисенко

ОСОБА_6