Постанова

від 14.03.2017 по справі 8/17-3839-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 8/17-3839-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017р.)

Секретар судового засідання: Маленкова О.П.

За участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, за посвідченням;

від ДВС: ОСОБА_2, за довіреністю;

від стягувача-2: ОСОБА_3, за довіреністю;

Інші представники сторін у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30 січня 2017 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по виконанню судового наказу від 30 березня 2012 року

по справі № 8/17-3839-2011

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕСБУД-ІНВЕСТ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕСБУД

3. Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОГРЕС-СТРОЙ СУ №2

4. Приватного підприємства ПРОГРЕС-РИЕЛТ

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЯНИЦЯ

про стягнення 67 178 689, 88 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21 листопада 2011 року по справі № 8/17-3839-2011 у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2011р. скасовано, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ ПРОГРЕСБУД-ІНВЕСТ , ТОВ ПРОГРЕСБУД , ПП ПРОГРЕС-РИЕЛТ , ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ СУ № 2 , на користь ПАТ АКБ КИЇВ 65 087 922, 74 грн., з яких: 50 000 000 грн. заборгованості за кредитом, 11 724 935, 40 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 464 406, 03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 898 581, 31 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; в решті частині позову відмовлено. Стягнуто солідарно з відповідачів до Державного бюджету України 97 170 грн. судового збору, у тому числі 32 190 грн. за розгляд апеляційної скарги.

30 березня 2012 року на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. були видані відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09 вересня 2015 року здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні № 33439010, відкритому 16.07.2012р. постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. у справі № 8/17-3839-2011, а саме, змінено стягувача - ПАТ АКБ КИЇВ на ПАТ АБ УКРГАЗБАНК .

28 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКРГАЗБАНК звернулося до Господарського суду Одеської області зі скаргою за вх. № 2-6261/16 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку ст. 121 2 ГПК України по виконанню наказу суду від 30.03.2012р. по справі № 8/17-3839-2011 та з урахуванням уточнень до скарги від 13.12.2016р. за вх. № 30089/16 просив суд:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення від 17.10.2016р. № 20.1-52652004-592/20 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- визнати недійсним повідомлення від 17.10.2016р. № 20.1-52652004-592/20 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесеного Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 8/17-3839-2011, виданого Господарським судом Одеської області 30.03.2012р. на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 січня 2017 року (суддя Малярчук І.А.) скаргу задоволено; Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення від 17.10.2016р. № 20.1-52652004-592/20 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; Визнано недійсним повідомлення від 17.10.2016р. № 20.1-52652004-592/20 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесеного Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 8/17-3839-2011, виданого Господарським судом Одеської області 30.03.2012р. на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р.

Ухвала суду мотивована неправомірністю застосування державним виконавцем положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII, оскільки звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення господарського суду у цій справі відбулося до набрання чинності цим Законом.

Не погодившись із зазначеною ухвалою , Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2017р. у справі № 8/17-3839-2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Одночасно Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКРГАЗБАНК просило залиши оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02 березня 2017 року судовою колегією у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І., відновлено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14 березня 2017 року о 14:30 год.

Крім того, вищезазначеною ухвалою апеляційної інстанції відстрочено скаржникові сплату судового збору до 14 березня 2017 року та зобов'язано останнього надати в строк до 14.03.2017р. докази сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі 1 600 грн. за розгляд апеляційної скарги.

В зв'язку з перебуванням судді Ліпчанської Н.В. у відрядженні, по справі призначено повторний автоматичний розподіл апеляційної скарги, яка колегією суддів у складі ОСОБА_4 (головуючий), судді Принцевської Н.М., Ярош А.І. прийнята до свого провадження відповідною ухвалою.

14 березня 2017 року у судовому засіданні представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме копію платіжного доручення № 335 від 23.02.2017р. в сумі 1 600 грн.

Пунктом 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

З огляду на зазначене, судова колегія відмовила у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В судове засідання, яке призначене на 14 березня 2017 року, представники Міністерства фінансів України, ТОВ ПРОГРЕСБУД-ІНВЕСТ , ТОВ ПРОГРЕСБУД , ТОВ ПРОГРЕС-СТРОЙ СУ №2 , ПП ПРОГРЕС-РИЕЛТ та ТОВ ПАЛЯНИЦЯ не з'явились, не скористалися наданими їм ст. 22 ГПК України правом.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України Про виконавче провадження .

За приписами статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ Акціонерний банк УКРГАЗБАНК заяву про примусове виконання наказу надіслало до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 29.09.2016р. через відділення УДППЗ Укрпошта цінним листом з описом, що підтверджується належним чином засвідченими копіями фіскального чеку за № 7743 від 29.09.2016р., описом вкладення в цінний лист та реєстром АБ УКРГАЗБАНК від 29.09.2016р. (Том ІІІ, а.с. 192-194).

Згідно з реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції України № 30487-0-33-16 вищезазначена заява зареєстрована 06.10.2016р. , тобто після набрання чинності Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. (Том IV, а.с. 48).

17 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. У повідомленні вказано, що стягував не надав підтвердження сплати авансового внеску, передбаченого частиною 2 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим керуючись п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання (Том ІІІ, а.с. 195-196).

03 листопада 2016 року за вх. № 09/29742 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКРГАЗБАНК отримало від ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вищевказане повідомлення за вих. № 20.1-52652004-592/20 від 17.10.2016р. (Том ІІІ, а.с. 195-196).

Положеннями ч. 1 ст. 121 2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визначальним при обрахунку строку у разі звернення із заявою є, зокрема, встановлення моменту (дати) звернення заявника з відповідною заявою до органу виконавчої служби з урахуванням наявності доказів здачі до установи поштового зв'язку до закінчення останнього дня строку письмової заяви. В такому разі строк не вважається пропущеним за загальними правилами цивільного законодавства України .

Судова колегія зауважує, що в даному випадку слід застосовувати норми Цивільного кодексу України, дія якого розповсюджується на правовідносини учасників судового процесу по даній справі.

Оскільки стягувач звернувся до ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 29.09.2016р., тобто до набрання законної сили Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., вказані правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції, що діяла станом на 04.10.2016р.

Отже, з огляду на зазначене, судова колегія вважає, що державним виконавцем неправомірно було застосовано норми Закону України Про виконавче провадження в новій редакції від 02.06.2016р., оскільки ПАТ Акціонерний банк УКРГАЗБАНК подало заяву до вступу в силу такого закону, а момент реєстрації заяви в органах виконавчої служби не є моментом подання відповідної заяви, оскільки заява подана поштою і датою її подання є відбиток штемпелю поштового відділення про дату прийому поштового відправлення до пересилки на поштовому конверті.

Таким чином, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був зобов'язаний прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області від 30.03.2012р. № 8/17-3839-2011 в порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. № 606-XIV.

Крім цього, пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

З огляду на те, що при розгляді скарги доведено неправомірність дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при прийнятті повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, тому Господарським судом Одеської області правомірно, відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9, зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Одеської області № 8/17-3839-2011 від 30.03.2012р. та відкрити виконавче провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав правильну юридичну оцінку правовідносинам сторін у зв'язку з чим підстав для скасування або зміни ухвали Господарського суду Одеської області та задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 30 січня 2017 року по справі № 8/17-3839-2011 без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30 січня 2017 року по справі № 8/17-3839-2011 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.03.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя А.І. Ярош