Постанова

від 02.09.2011 по справі 808/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2011 р. 10 год.35 хв.Справа № 2-а-808/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача- Саюшкіної Н.І., ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Строй-Ки"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні < 3-я особа >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мир Строй-Ки (далі - позивач, ТОВ) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 24.06.2010р. №№ 0000472200/0, 0000482200/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 716757,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010р. № 0002642301/0, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 254566,50 грн., у тому числі за основним платежем на 169711,00 грн. та за штрафними санкціями на 84855,5 грн.

Позивач просить скасувати спірні рішення про застосування штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення, посилаючись на те, що під час перевірки відповідачем не враховані всі обставини здійснення ним господарської діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. Так позивач стверджує, що під час проведення перевірки він звертав увагу відповідача на те, що він не має валютних цінностей за межами митних кордонів України, а заборгованість іноземного партнера Wilgelm mende GmbH & Co погашена шляхом переуступки права вимоги боргу приватному підприємству Сугой . Також позивач наголошує про безпідставність висновків щодо неправомірності формування податкового кредиту ТОВ Мир Строй-Ки за рахунок операцій з ТОВ Риста та податкового зобов'язання за рахунок операцій з ТОВ Комерційна фірма Юг-строй у зв'язку із визнанням нікчемними угод зазначених суб'єктів підприємницької діяльності. Позивач не погоджується із таким висновком, оскільки операції поставки товару були фактично здійснені: товар (будівельні матеріали) поставлений та у подальшому використаний у господарській діяльності (реалізований), оплата проведена у безготівковому порядку, бухгалтерські та податкові документи оформлені належним чином. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту та податкового зобов'язання підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечує та, посилаючись на дані установ банку, стверджує, що кошти у сумі 150187,78 євро за імпортним контрактом від 05.11.2007р. № 051107 05.11.2007 року були перераховані фірмі Wilgelm mende GmbH & Co . Із перерахованих коштів залишились непогашеними імпортом товарів кошти у сумі 98501,19 євро, а 70079,43 євро були погашені імпортом товарів з порушенням встановлених термінів розрахунків. За неповернення або несвоєчасне повернення валютних цінностей до України Законом України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті та Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами передбачено відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної валютної виручки за кожен день неповернення цінностей та штрафної санкції у сумі 170 грн. за недекларування валютних цінностей, які знаходились за межами митних кордонів України. Тому до позивача, на думку відповідача, правомірно застосовані штрафні санкції за спірними рішеннями про застосування штрафних санкцій. Відповідач звертає увагу, що питання про нарахування штрафних санкцій позивачеві по відносинам з Wilgelm mende GmbH & Co по контракту від 05.11.2007р. № 051107 та переуступлення права вимоги боргу ПП Сугой були предметом судового розгляду. Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2009р. у справі 2-а-13047/09/2170 переуступлення права вимоги боргу ПП Сугой визнав протиправним, а нараховані штрафні санкції та пеню за неповернення валютних цінностей правомірними. В обгрунтування заперечень щодо оскарження податкового повідомлення-рішення про визначення зобов'язань із ПДВ, представник відповідача зазначив, що угода про поставку позивачу товару ТОВ Риста є нікчемною, безтоварною, оскільки усі документи про поставку товару виписані директором ОСОБА_3, у той час як керівником підприємства був ОСОБА_4 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ Риста , 09.10.2009р. ТОВ Риста визнано банкрутом, боржника ліквідовано, юридичну особу виключено із Державного реєстру. Оскільки угода постачальника ТОВ Риста та ТОВ Мир Строй-Ки про придбання товару визнана нікчемною, то відповідно нікчемними є і всі подальші угоди по реалізації предмета договору, в тому числі і угода ТОВ Мир Строй-Ки із ТОВ Комерційна фірма Юг-строй .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступні обставини.

Спірні рішення про застосування штрафних санкцій від 24.06.2010р. №№ 0000472200/0, 0000482200/0 про порушення позивачем валютного законодавства України та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010р. № 0002642301/0, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість складені на підставі висновків акту планової перевірки позивача від 14.06.2010р. №2732/234/34370029 (далі - акт №2732).

Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення позивачем валютного законодавства України, необхідно зазначити наступне.

За актом перевірки №2732 порушеннями валютного законодавства України стало неповернення позивачем валютних цінностей до України та недекларування у податковому органі цінностей, які знаходяться за межами митних кордонів України.

Як вбачається з наданих сторонами матеріалів між позивачем та іноземною фірмою Wilgelm mende GmbH & Cо (Німеччина) було укладено контракт №051107 від 05.11.2007р. на постачання деревостружкової необробленої плити. Строк дії контракту до 31.12.2008р. Загальна вартість контракту 1 000 000 Євро.

На виконання контракту від 05.11.2007р. позивачем на користь іноземного постачальника у листопаді - грудні 2007р. та у січні та червні 2008р. було здійснено передплату на загальну суму 150 187,78 Євро.

Фірмою Wilgelm mende GmbH& Cо у грудні 2007 р. та у липні 2008р. було здійснено постачання товарів на загальну суму 43058,35 Євро.

Залишок валютних цінностей на які були недопоставлені товари склав 107129,43 Євро.

У зв'язку з труднощами у поставці товарів фірми Wilgelm mende GmbH & Cо додатковою угодою від 14.05.2008 року іноземний партнер позивача зобов'язувався повернути позивачеві передоплату у розмірі непоставленого товару. Фактичні обставини здійснення господарської діяльності позивача у тому числі і у сфері зовнішньоекономічних відносин свідчать, що поряд з фірмою Wilgelm mende GmbH& Cо позивач мав господарські відносини з іншими суб'єктами господарювання, які знаходились за межами митних кордонів України.

Так у 2007-2008 роках позивач отримував матеріальні цінності від фірми Nen Trade LLC (США) при цьому оплата вартості поставлених товарів проведені частково. З метою здійснення розрахунків за поставлений товар позивач 20.06.2008 р. уклав контракт №20/06./08 за участю фірм Wilgelm mende GmbH& Cо та Nen Trade LLC . За умовами контракту за рахунок заборгованості перед позивачем фірми Wilgelm mende GmbH& Cо у сумі 37050 ЕВРО була погашена заборгованість позивача перед фірмою Nen Trade LLC на цю суму, тобто мала місце переуступка права вимоги боргу за участю іноземних партнерів позивача, яка оформлена відповідним документом за участю сторін.

Для ліквідації боргу закордонного партнера фірми Wilgelm mende GmbH& Cо перед позивачем, 14.05.2008 року було укладено угоду про уступку прав вимоги боргу за участю приватного підприємства Сугой .

Зазначеним договором встановлено, що ПП Сугой має борг перед фірмою Wilgelm mende GmbH& Cо у сумі 70079,43 ЕВРО, а за договором уступки права вимоги цей борг є погашеним за рахунок боргу фірми Wilgelm mende GmbH& Cо перед позивачем.

Існування боргу підтверджено актом звірки розрахунків від 02.06.2008р. між ПП Сугой та фірмою Wilgelm mende GmbH& Cо .

Переуступлення права вимоги боргу у фірми Wilgelm mende GmbH& Cо на користь позивача приватним підприємством Сугой у рахунок погашення його зобов'язань перед фірмою Wilgelm mende GmbH& Cо підтверджено угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 02.06.2008р.

Таким чином переуступлення прав вимоги боргу та зарахування однорідних вимог здійснено за участю позивача та ПП Сугой із залученням іноземного партнера фірми Wilgelm mende GmbH& Cо .

Відповідач під час проведення перевірки не приймав до уваги переуступлення права вимоги боргу позивача з фірми Wilgelm mende GmbH& Cо ПП Сугой та фірмою Nen Trade LLC» . І тому, керуючись вимогами п.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (далі - Закон №185) за несвоєчасне повернення валютних цінностей ним була нарахована пеня за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами від 18.06.1994р. №319/94 та ст. 16 Декрету КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993р. № 15-92 за невиконання позивачем вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна яке знаходиться за межами митних кордонів України застосовано штраф у сумі 850,0 грн. за 5 випадків недекларування валютних цінностей, які знаходились за межами митних кордонів України.

Виходячи з фактичних обставин здійснення зовнішньоекономічної діяльності, які стали відомі суду під час слухання справи суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини.

Взаємовідносини українських суб'єктів підприємницької діяльності щодо переміщення валютних цінностей за межі митних кордонів України регулюється Законом України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті від 23.09.1994р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР).

За ст. 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до Постанови КМУ від 5.12. 2007 р. N 1392 Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком; припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.

За Інструкцією Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями , затвердженою Постановою Правління НБУ від 24.03.1999р. №136, зареєстрованою в Мін'юсті України 28.05.1999р. №338/3631, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Копії документів, що подаються резидентом до банків (у тому числі копії, перекладені на українську мову), засвідчуються власноручно підписом резидента (уповноваженої ним особи) та відбитком його печатки (за наявності).

Таким чином законодавчі та нормативні документи України допускають залік однорідних вимог сторін у разі участі у такому заліку всіх сторін господарських відносин, українських СПД та нерезидентів України, учасників господарських операцій та належного документального оформлення цих операцій.

Операції щодо переуступки права вимоги боргу між ПП Сугой та фірмою Wilgelm mende GmbH & Cо були предметом судового розгляду.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2009р. у справі 2-а-13047/09/2170 визнав переуступлення права вимоги боргу у фірми Wilgelm mende GmbH& Cо приватним підприємством Сугой за угодою від 14.05.2008 року протиправним тому що позивачем було не доведено участь фірми Wilgelm mende GmbH& Cо в операції по уступці права вимоги боргу за угодою між позивачем та ПП Сугой .

Як зазначено вище позивачем у ході слухання даної справи надано докази щодо участі іноземних партнерів у ході здійснення операцій по переуступці права вимоги боргу від позивача до ПП Сугой та фірми Nen Trade LLC .

За ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993р. №15-93 національний банк України є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

У відповідності із Постановою КМУ від 5.12. 2007 р. N 1392 Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України . Банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків лише щодо тієї частини імпортного договору резидента, яка передбачає розрахунки в грошовій формі (у разі зміни умов бартерного договору, що передбачає заміну зобов'язань резидента з постачання товару на зобов'язання щодо оплати товару нерезиденту повністю або частково в грошовій формі).

Експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

Банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (пункт 1.10 розділу 1 цієї Інструкції).

Оскільки перерахування коштів фірмі Wilgelm mende GmbH& Cо здійснювалось через Херсонську філію акціонерного банку Південний та Херсонську філію публічного акціонерного товариства Західінкомбанк то у відповідності із законодавством України контроль за валютними операціями та дату завершення імпортної частини валютного контракту мали визначати ці установи банку.

Херсонська філія АБ Південний своїм листом від 25.06.2011р. № 5/786 та Херсонська філія ПАТ Захід інкомбанк листом від 01.07.2011р. № 8-13/845 на вимогу позивача засвідчили про зняття валютного контракту від 05.11.2007р., укладеного з Wilgelm mende GmbH& Cо з валютного контролю банків у зв'язку з проведеними заліками зустрічних однорідних вимог, тому суд вважає, що відповідач неправомірно не прийняв до уваги операції про переуступці права вимоги боргу з фірми Wilgelm mende GmbH& Cо , які позивач передав ПП Сугой та фірмі Nen Trade LLC .

На підставі зазначеного суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача щодо скасування рішень про застосування штрафних санкцій за порушення позивачем валютного законодавства України від 24.06.2010р. №№ 0000472200/0, 0000482200/0.

Щодо правомірності визначення зобов'язання із податку на додану вартість, необхідно зазначити наступне.

Перевіркою від 14 червня 2010 року встановлено, що позивачем в порушення підпункту 7.4.1 підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість занижено податок на додану вартість в грудні 2009р. на суму 169711,00 грн.

Податковий орган вважає, що ТОВ „ОСОБА_1 строй-ки" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2009р. ПДВ в розмірі 250000,00 грн. від вартості товару, який фактично не придбавався та не використовувався в господарській діяльності платника податку. Перевіркою встановлено, що спірна сума податку у податковому кредиті відображена підприємством за операціями з придбання товару (будівельні матеріали) від ТОВ „Риста" відповідно до податкової накладної від 01.05.2009р. № 18.

Крім того, ТОВ „Мир Строй-ки" відображено у податковому обліку податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ Комерційна фірма Юг-строй на загальну суму 65361,22 грн., в тому числі ПДВ 10894,00 грн. (будівельні матеріали), придбані у ТОВ „Риста".

Господарським судом Миколаївської області 09.10.2009р. у справі № 5/264/09 ТОВ Риста визнано банкрутом, боржника ліквідовано, закрито провадження у справі про банкрутство та юридичну особу виключено з державного реєстру.

Листом ГВПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 21.01.2010р. до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва повідомлено, що ТОВ „Риста" (код 36317475) за період квітень - серпень 2009 року, використовуючи реквізити СГД, котрі визнані банкрутами, на той час перебували в стані ліквідації та не могли і не проводили ніякої підприємницької діяльності, вносило до податкової звітності неправдиві відомості про господарські операції, які не мали місця в реальності, які мають ознаки безтоварних та проводились з метою конвертації безготівкових коштів у готівку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2010р. за № 2о-4-71/10 розкрито банківську таємницю підприємства ТОВ „Риста" за період з 30.03.2008р. по 30.06.2009р. та зазначено про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ „Риста" (р/р 26005301436972, який відкритий у філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв", код ЄДР 09326430) від контрагентів - покупців, одним з яких є ТОВ „Мир Стой-ки", яким 13.05.2009р. перераховано на вказаний рахунок ТОВ „Риста" 1500000,0 грн. (сплата за будівельні матеріали в асортименті).

04.08.2009р. за ініціативою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ „Риста".

Перевіркою встановлено, що укладені угоди, накладні та податкові накладні підписані гр. ОСОБА_3 Але, згідно довідки 4-ОПП за період 04.06.2009р. по 08.07.2009р. керівником ТОВ „Риста" був громадянин ОСОБА_4 CO., згідно довідки 4-ОПП від 08.07.2009р. керівником ТОВ „Риста" є громадянин ОСОБА_3, який виконував функції керівника підприємства до початку ліквідаційної процедури. Під час проведення документальної виїзної перевірки встановлено, що документи, які оформлено ТОВ „Риста" на поставку товарів на адресу позивача у травні 2009 року підписував громадянин ОСОБА_3

Податковий орган вважає первинні документи, складені ОСОБА_5, недійсними в розумінні пункту 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який передбачає складання первинних документів саме посадовими особами підприємства та їх відповідальність за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення.

Згідно податкової звітності у ТОВ „Риста" чисельність працюючих становить 2 особи, земельні ділянки відсутні (підприємство не подає до податкового органу відомості про наявність документів про землю та розрахунків земельного податку), об'єкти нерухомості - будинки (домоволодіння), належні на праві приватної власності, техніка та інші основні фонди на підприємстві відсутні, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток, власні транспортні засоби також відсутні (підприємство не подає до податкового органу розрахунки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), підприємством також не подається податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Податковий орган не міг дослідити походження товару (будівельних матеріалів) від ТОВ Риста до виробника, так як зазначений суб'єкт господарювання відмовляв у проведенні перевірок та у наданні підтверджуючих відомостей щодо його контрагентів.

За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції ТОВ Риста містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі похідні угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

У акті перевірки зазначено, що в порушення Закону № 168/97-ВР ТОВ Мир Стой-ки неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 250000,00грн. у вартості товару (будівельних матеріалів), згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ „Риста", які виписані внаслідок вчинення нікчемного правочину. А також до складу податкових зобов'язань неправомірно включено суму ПДВ 10894,00 грн. за операціями із реалізації ТОВ Комерційна фірма Юг-строй товару, придбаного у ТОВ Риста .

Щодо даного порушення судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Мир Строй-ки , згідно договору купівлі-продажу від 01.05.09 №12/05 у травні 2009 року придбало у ТОВ Риста будівельні матеріали на загальну суму 1500000,00грн., у т.ч. ПДВ 250000,00грн.

Придбання будівельних матеріалів у ТОВ Риста у бухгалтерському обліку позивача відображено, згідно видаткової накладної від 01.05.09, податкової накладної від 01.05.09, будівельні матеріали - 267 найменувань на суму 1250000,00грн., крім того ПДВ 250000,00грн., загальна сума -1500000,00грн.

ТОВ Мир Стой-ки розрахувалось з ТОВ Риста , перерахувавши 13.05.2009р. на розрахунковий рахунок продавця у філії відділення ПАТ „Промінвестбанк" у м. Миколаїв загальну суму 1500000,00грн., що відображено у акті перевірки (ст. 6).

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними:

№173 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1531, автомобіль НОМЕР_1, водій ОСОБА_6, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Стой-ки ;

№177 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1533, автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_7, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Стой-ки ;

№178 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1539, автомобіль НОМЕР_3, водій ОСОБА_8, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Стой-ки ;

№183 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1540, автомобіль НОМЕР_4, водій ОСОБА_9, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Стой-ки ;

№185 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1548, автомобіль НОМЕР_5, водій ОСОБА_10, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Стой-ки ;

№206 від 01.05.09 до подорожнього листа № 1533, автомобіль НОМЕР_6, водій ОСОБА_7, автопідприємство - ТОВ Строительний Бум , замовник та вантажовідправник - ТОВ Риста , вантажоожержувач - ТОВ Мир Строй-ки .

Позивач надав до суду копії договорів оренди складських приміщень, укладених ним 03.11.2008р. та 01.01.2009р. із орендодавцем - ТОВ Пересувна механізована колона № 19 , де здійснювалось зберігання поставленої продукції.

Позивач використав придбану продукцію у господарській діяльності, зокрема реалізував її партіями ТОВ Комерційна фірма Юг-строй на підставі договору від 01.01.2009р.

Товар (будівельні матеріали) був поставлений на підставі видаткової накладної від 04.05.09, податкової накладної від 04.05.09, будівельні матеріали - 259 найменувань на суму 33333,33 грн., крім того ПДВ 6666,67 грн., загальна сума -40000,00грн.; та видаткової накладної від 01.05.09, податкової накладної від 01.10.09, будівельні матеріали - 307 найменувань на суму 2653721,38 грн., крім того ПДВ 530744,28 грн., загальна сума -3184465,66 грн.

ДПІ визначає завищення податкових зобов'язань позивача із ПДВ по операціям із ТОВ Комерційна фірма Юг-строй лише на суму ПДВ 10894,00 грн., в тому числі за травень 2009р. на 6667,00 грн. та жовтень 2009р. на 4227,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити чому податковий орган, вважаючи підставою для зменшення податкових зобов'язань позивача із ПДВ по операціям із ТОВ Комерційна фірма Юг-строй взаємозв'язок поставленого товару від ТОВ Риста , зменшує зобов'язання лише частково, проте весь товар, отриманий позивачем від ТОВ Риста , був поставлений ним ТОВ Комерційна фірма Юг-строй .

Суд також не погоджується із посиланням у акті перевірки на невідповідність Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинних бухгалтерських документів, складених ТОВ Риста директором ОСОБА_3, оскільки із відомостей, наданих податковим органом із ЄДР, вбачається, що із 24 березня 2009р. засновником та керівником ТОВ Риста є ОСОБА_3. Тобто на момент вчинення правочину між позивачем і ТОВ Риста 01.05.2009р. ОСОБА_3 був уповноваженим представником ТОВ Риста .

Також податковий орган не спростував доводи позивача про наявність у останнього залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду станом на жовтень 2008 року у сумі 2223172 грн., що з урахуванням встановлених податковим органом порушень, не міг спричинити донарахування ПДВ, оскільки суми завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту, визначені у акті, значно менші за суму залишку від'ємного значення.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що ревізор, яка проводила перевірку, на сьогодні звільнена із служби у податковому органі, тому він не може пояснити про походження інформації, внесеної до акту перевірки та пояснити механізм проведення розрахунку донарахованого зобов'язання.

Основними аргументами відповідача, на яких грунтується його позиція є твердження про те, що угоди, укладені ТОВ Мир Стой-ки із ТОВ Риста та ТОВ Комерційна фірма Юг-строй , є нікчемними, не спрямованими на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угоди оформлені лише документально, відповідно не могло бути проведено поставки товару.

Позиція відповідача щодо нікчемності, безтоварності угоди про поставку будівельних матеріалів ТОВ Риста спростовується дослідженими у судовому засіданні договором купівлі-продажу, видатковою накладною, податковою накладною, фактом проведення оплати за поставлений товар, товарно-транспортними накладними. Тобто дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) товару та реальне виконання договору. Товар був використаний у власній господарській діяльності позивача - реалізований ТОВ Комерційна фірма Юг-строй , що підтверджується договором купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів (договору, видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних), оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ Риста та ТОВ Комерційна фірма Юг-строй вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ Риста та складені для ТОВ Комерційна фірма Юг-строй є дійсними.

Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не зміг належним чином обгрунтувати висновок щодо безпідставного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» тому, що постачальник товарів склав та належним чином оформив первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведені операціі були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ТОВ Риста фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ТОВ Риста .

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для виключення сплаченого ПДВ у ціні товару із податкового кредиту.

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи підстав для зменшення валових витрат та податкового кредиту не є такими, що відповідають правовим нормам Закону № 168/97-ВР.

Відповідач не спростував факт постачання товарів і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до податкового кредиту та податкових зобов'язань спірних сум.

Також суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати податків покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань із ПДВ через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг) по ланцюгу. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або допустив інші порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Строй-Ки" до Державної податкова інспекція у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та рішень про застосування штрафних санкцій.

Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкова інспекція у м. Херсоні від 23.06.2010р. № 0002642301/0 та рішення про застосування штрафних санкцій від 24.06.2010 р. № 0000472200/0 та 0000482200/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 вересня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 9.2.1